Т. Г. ШЕВЧЕНКО – СПІВЕЦЬ КРАСИ РІДНОГО КРАЮ – ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ
Матеріал уроку. Т. Г. Шевченко “Вітер віє-повіває”, “Вітер з гаєм розмовляє…”.
Мета. Показати, як поет оспівує красу рідного краю; вчити виразно, чітко читати вірші; збагачувати словник учнів; сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання матеріалу.
Розгадування кросворда.
Пригадайте і впишіть у кросворд слова із віршів Шевченка.
1. “Село! І серце одпочине, село на… Україні…”. (Нашій)
2. “… вода із-за гаю та попід горою”. (Тече)
3. “Зоре моя…, зійди над горою”. (Вечірняя)
4. “Встала й весна, … землю сонну розбудила”. (Чорну)
5. “Садок… коло хати”. (Вишневий)
6. “І досі…: під горою…”. (Сниться)
7. “Світає, край неба палає, … в темнім гаї сонце зустрічає”. (Соловейко)
8. Як називається збірка віршів Т. Г. Шевченка? (“Кобзар”)
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Звичайно, сила і безсмертя поета – у його віршах. Чудовими і неповторними є Шевченкові вірші, у яких він оспівує красу рідного краю. Примусова розлука з рідною землею загострила у нього почуття любові до України. Ніби голуби сизокрилі, прилітали з-за Дніпра думи і переносили поета додому. І бачив він картину неповторної краси рідного краю. Зараз і ми з вами здійснимо подорож у ці куточки.
III. Опрацювання вірша Т. Шевченка “Вітер віє-повіває…”.
1. Читання вірша вчителем.
– Тарас в дитинстві дуже любив слухати пісні і думи старих кобзарів. В уже дорослому віці у постаті сліпого кобзаря поет бачив мужнього митця, який вірно служив народові, будив його до боротьби проти соціального і національного гніту. Поет високо цінував громадську позицію кобзарів, шанобливо ставився до їхньої творчості, надихався їхніми думами і піснями. Невипадково образ кобзаря проходить через усю його творчість, майже в кожному творі образ кобзаря набуває нових рис, поглиблюється з усвідомленням його духовної місії в Україні. Послухайте уривок з одного із таких творів.
– Які картини змальовано у вірші?
2. Словникова робота.
Вправа для розвитку мовної здогадки.
– Прочитайте слова, подумки вставляючи пропущені букви.
П_ле | К_бза | Пов_в_є |
Ст_п | С_д_ть | Ш_р_ке |
С_ніє | Мор_ | Р_звив_є |
– Яке слово зайве у кожній колонці? (Синіє, сидить, розвиває.) Чому?
3. Повторне читання вірша вголос.
– Який настрій створює вірш?
4. Осмислення змісту поезії.
– Де сидить кобзар? Що робить?
– Як поет описує степ? З чим його порівнює?
– Поясніть вислів “а там – тільки мріє”.
– Прочитайте, як виглядає кобзар.
– Хто слухає його пісні?
– Пофантазуйте, про що міг співати кобзар.
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Гра “Хто уважніший?”.
– Прочитайте рядки вірша, у яких зустрічаються слова зі словникової роботи.
– Знайдіть і прочитайте усі рими.
Б) Підготовка до виразного читання вірша (робота в парі).
Діти визначають, у якому темпі, з якою силою голосу краще читати вірш, розставляють логічні наголоси, визначають місце пауз. Напівголосно читають сусідові по парті.
6. Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання.
– Як би ви проілюстрували вірш? Які фарби використали б?
7. Виразне читання вірша вголос.
IV. Опрацювання вірша Т. Шевченка “Вітер з гаєм розмовляє…”.
1. Читання вірша вчителем.
– Які картини малює ваша уява, коли ви слухаєте вірш?
2. Словникова робота.
– Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.
Пливé | Одúн |
Пóвен | Дунáю |
Поплúв | Скíпок |
Спиняє | Загрáло |
Спинúть | Розмовляє |
Погрáлися | Рибáлоньки |
– Прочитайте усі дієслова.
– Поясніть слово “скіпка”.
– Поясніть правопис слова з великої букви.
3. Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.
– Зверніть увагу, як поет змальовує картини тиші та неспокою в природі.
4. Аналіз змісту вірша.
– Що поет описує у вірші? Де плив човен? Чому його понесло у море?
– Які вирази передають роздуми поета?
– Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що – відчути слухом.
– Які почуття викликав у вас цей вірш? Чому?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Читання вірша, напівприкриваючи букви лінійкою.
Б) Гра “Знайди і прочитай”.
– Прочитайте рядочки вірша, в яких зустрічаються слова з І колонки словникової роботи.
6. Виразне читання вірша.
– Який темп читання кожної строфи вірша?
– Які почуття треба передати інтонацією?
V. Підсумок уроку.
– Про кого говорили на уроці?
– Які твори читали сьогодні? Що, по-вашому, об’єднує їх? А чим вони відрізняються?
– Як характеризують ці вірші поета?