Література рідного краю. Борис Харчук. Бабуня. Образ бабусі як берегині роду
Мета: дати короткі відомості про Б. Харчука, ознайомити учнів з оповіданням “Бабуня”; розвивати вміння висловлювати власні думки і судження щодо прочитаного, розвивати творчу уяву й образне мислення; пробуджувати в учнів пізнавальний інтерес до традицій свого роду, прищеплювати любов і повагу до скарбниць народної мудрості.
Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.
Обладнання: портрет письменника, виставка творів Б. Харчука, фотоколаж “Я і бабуся”, аудіозапис пісні.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь, навичок.
1. Музична хвилинка.
Звучить аудіозапис “Пісні про бабусю” у виконанні Наталії Май.
Учитель. Які почуття викликала у вас ця пісня?
2. Методичний прийом “Асоціативний кущ”.
Учитель. Ким є для кожного з вас бабуся? Яка її роль у житті родини?
3. “Методика одного речення”. Робота з прислів’ями і приказками про бабусю.
– Була б моя бабуся – нікого не боюся.
– Хто бабусю має, той потіху знає.
– Там бабусині руки – де онуки.
– Бабусине слівце – плідне деревце.
4. Презентація учнівського фотоколажу “Я і бабуся”.
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
1. Слово вчителя.
Бабуся!.. Це вона завжди наповнює душу кожного з нас божественним світлом доброти і заспокоєння. Це від неї йде всеохопна енергетика любові та відчуття радості. Це її невтомні руки, що пахнуть ваніллю і свіжим яблучними пирогами, завжди готові допомогти у важку хвилину. Бабуся – втілення розуму, мудрості, сили і досвіду.
З особливою любов’ю і теплом говорить про бабусю Б. Харчук у своєму оповіданні “Бабуня”, з яким ми сьогодні будемо знайомитися.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Розповідь учителя про життя і творчість Б. Харчука.
Борис Харчук народився 13 вересня 1931 року на Волині, у селі Лозах Збаразького району Тернопільської області, в селянській родині. У 1950 році закінчив Вишневецьку середню школу і вступив до Кременецького педагогічного інституту, звідки перевівся до Полтави. У 1954 році він закінчив історико-філологічний факультет Полтавського педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. Ще студентом розпочав творчі спроби, що почалися з віршів. Він підготував навіть цілу збірку, але швидко зрозумів, що покликанням його є проза. Уже перша повість стала своєрідним прологом до всього того, що письменник сказав у наступних творах. Б. Харчук був великим працелюбом і сказав багато, і творів опублікував немало, незважаючи на активну протидію з боку недругів. У своїх кращих творах Борис Харчук показав життя і побут селян-поліщуків протягом XX сторіччя, показав правдиво і співчутливо. Він таврував у людях провінційне холуйство, рабське плазування перед сильними світу цього, догідництво, ницість. Твори Б. Харчука ще за життя перекладалися на англійську, німецьку, іспанську, вірменську, російську, таджицьку та інші мови.
Борис Харчук був першим редактором популярного дитячого журналу “Малятко”. Чимало творів написав для дітей: “Зазимки і весни”, “Горохове чудо”, “Теплий попіл”, “Ой Морозе, Морозенку” тощо. Помер від інфаркту в Ризі 16 січня 1988 року, похований у Києві.
2. Словникова робота.
Діжа – посудина, у якій замішували тісто на хліб.
“Кукла” – загорнений у ганчірку житній хліб, який давали дитині смоктати замість соски.
Кочерга – знаряддя для вигрібання і перемішування жару в печі.
Дзелебухи – нестиглі ягоди.
3. Виразне читання твору учнями ланцюжком.
V. Первинне застосування нових знань.
1. Бесіда за змістом прочитаного твору.
– Про які часи в історії нашого народу йдеться в творі?
– Що вам відомо про ці часи?
– Що допомагало селянам перенести важкі випробування долі?
– Які пісні співала бабуня? Про кого в них йшлося?
– Як пісні бабуні впливали на дітей? Зачитайте ці рядки.
– Від чийого імені в оповіданні ведеться розповідь?
– Назвіть героїв твору, розділіть їх на головних і другорядних.
– Як жила родина селян?
– Чому дорога до школи дітям “була заказана”?
– Чи з розумінням ставилися діти до умов проживання сім’ї?
– Що трапилося з дідусем?
– Як діти переживали втрату дідуся? Як про це сказано в творі?
– Як автор змальовує бабуню? Зачитайте її портретну характеристику.
– Чому виховання дітей лягло на плечі бабуні?
– Чому надавала бабуся перевагу, виховуючи внучат, – їжі чи моралі?
– Чому, на вашу думку, автор змальовує бабусю саме в той час, коли вона порається на кухні?
– Чим для дітей був хліб? Як до нього ставилися?
– Чому діти по-особливому ставилися до свята Іллі?
– Що найбільше вам запам’яталося з прочитаного?
2. Збагачуємо мовлення. Робота з фразеологізмами.
Учитель. Знайдіть у тексті фразеологізми, поясніть їхнє значення.
Ні за цапову душу – намарно.
Не бралося на зав’язь – не було, задовго до чогось.
Хоч сядь і плач – скрутно, сутужно, важко.
Не знаходили місця – не відчували спокою.
Не спадало в голову – не думати про щось.
3. Метод “Прес”.
Учитель. Доведіть, що твір Б. Харчука “Бабуня” – оповідання.
Дотримуйтеся схеми:
– Я вважаю, що…
– Тому що…
– Наприклад…
– Отже…
VI. Самостійне застосування учнями знань.
1. Робота в групах.
Складання учнями плану характеристики образу бабуні.
Зразок плану.
План
1. Бабуня – хранителька домашнього вогнища.
2. Зовнішність бабуні.
3. Співоча душа бабуні.
4. Доброта, жага до свободи і неприязнь до гніту людини – основні риси характеру.
5. Роль бабуні в сім’ї – виховання внучат.
2. Пошукова робота.
Учитель. Випишіть з тексту прислів’я, приказки і повір’я. Як вони характеризують духовний світ наших предків?
3. Метод “Мозкова атака”.
Учитель. Чого, на вашу думку, навчає бабуня своїх онучат у творі Б. Харчука?
VII. Підбиття підсумків уроку.
1. Прийом “Мікрофон”.
Учитель. Продовжте речення “Сьогоднішній урок допоміг мені…”
2. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці.
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Підготувати гумористичні твори поетів Тернопільщини.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: написати твір “Чого навчила мене моя бабуся”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: записати з уст своїх бабусь повір’я, пов’язані з випіканням хліба.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)