Роль слова, пісні, історії в житті будь-якої людини. Краса природи рідного краю
Мета: продовжити з учнями роботу над ідейно-художнім аналізом поеми М. Вороного “Євшан-зілля”, формувати в дітей усвідомлення ролі слова, пісні, історії в житті будь-якої людини; розвивати вміння виразного читання та переказу ліро-епічного твору, зв’язне мовлення, навички самостійної роботи та роботи в групах; виховувати любов до рідного краю.
Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.
Обладнання: портрет письменника, підручник.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Актуалізація та корекція опорних знань, умінь, навичок.
Літературний диктант.
1. До якого жанру належить твір М. Вороного “Євшан-зілля”? (Поема.)
2. На основі якого літопису створена поема? (Галицько-Волинського.)
3. Хто взяв сина половецького хана в полон? (Володимир Мономах.)
4. Де жив полонений хлопчик? (У Києві.)
5. Про кого автор говорить, що “жилось йому і безпечно, і вигідно”? (Про юного половця.)
6. Кого посилає половецький хан до сина? (Гудця.)
7. Які пісні виконував співець хлопцеві? (Героїчну, колискову.)
8. Що допомогло молодому половцю пригадати рідний край? (Євшан-зілля.)
9. Що згадав юнак, відчувши запах полину? (Степ.)
10. До кого звертається автор в епілозі? (До України.)
11. Про кого ці слова:
Плаче, бідний, та зітхає,
Сну не знають його очі? (Про половецького хана.)
12. Кого має на увазі автор, говорячи “тієї сили, духу, що зрива на ноги, в нас нема”? (Про українців.)
III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
1. Учні записують тему уроку в зошити.
2. Методичний прийом “Дерево очікувань”.
Учні роблять записи на аркушах у формі листочків, які вчитель прикріплює до “Дерева очікувань”.
Учитель. Діти, що очікуєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте власні сподівання щодо уроку й запишіть на аркушах. Скористайтеся ключовими фразами, що записані на дошці:
– Я хочу дізнатися…
– Мені цікаво було б зрозуміти…
– Для мене важливо переконатися…
IV. Вивчення нового матеріалу.
Робота з текстом поеми.
Учні відповідають на запитання вчителя, добираючи цитати з твору.
– Діти, уважно прочитайте епіграф до твору. Як ви думаєте, чому М. Вороний взяв як епіграф до свого твору слова з давнього літопису?
– Знайдіть у тексті слова юнака, співзвучні епіграфу… Як ви думаєте, що в них спільного?
– Відшукайте у пролозі рядки, у яких автор висловлює надію, що люди, збайдужілі до рідного краю, можуть ще повернутися до національних коренів.
– Знайдіть у тексті пояснення тій обставині, що ханський син став “за рідні уважати” чужий край і його звичаї.
– Які слова і вислови передають страждання осиротілого батька?
– Які настанови дає хан гудцеві?
– Чи передбачає батько відповідь сина на прохання повернутися? Що радить він гудцеві?
– Як зреагував син на розповіді про горе батька і на пісні рідного народу?
– Як змінився настрій хлопця, коли той відчув запах євшан-зілля?
– Зачитайте останні строфи поеми. До кого вони звернені?
– Які почуття переживає сам автор, розповідаючи читачам історію половецького сина? Доведіть власні думки словами твору.
V. Первинне застосування нових знань.
“Мозкова атака”.
Учитель. Що символізує євшан-зілля для кожного з персонажів? Відповідь оформіть у вигляді гронування.
Висновок учителя: Майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це історична пам’ять і потреба мати рідну землю, вміння цінувати й шанувати людей, бажання вчитися, працювати і любити.
VI. Самостійне застосування учнями знань.
Робота в групах.
I група: з’ясувати тему та основну думку твору.
(Тема: розповідь про почуття людини, яка забула свій рідний край, своїх батьків.
Основна думка:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати.)
II група: охарактеризувати образи героїв поеми “Євшан-зілля” у формі гронування.
(Мудрий хан, знається на тонкощах людської душі, люблячий батько…
Досвідчений гудець, який зумів пройти до Києва і виправдати надію хана, обдарований, талановитий…
Молодий половець, нерозсудливий і зрадливий, але згадав про свій край і повернувся до нього…)
III група: виписати з тексту крилаті вислови.
(Там, де пустка замість серця,
Порятунку вже не буде.
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати.)
IV група: дослідити художні засоби мови, якими автор характеризує пісню.
VII. Підбиття підсумків уроку.
1. Методичний прийом “Дерево очікувань”.
Учитель. Погляньте на листочки на “Дереві очікувань”. Чи справдилися ваші очікування?
2. Слово вчителя.
М. Вороний із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. Чимало синів і дочок України блукають по світу в пошуках щастя. Це до них звернені слова поета:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
Ніж в землі чужій, ворожій
В славі й шані пробувати!
Чи не згадаємо ми, прочитавши ці рядки, славнозвісне Шевченкове: “Хто матір забуває, того Бог карає “? Горе тій людині, тому народу, який забуває своє коріння. Історичне безпам’ятство руйнує нації.
Риторичним постає питання автора про те, де ж узяти того євшану, “того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?!” Таке, ж питання можна було би поставити й до багатьох зараз, і дуже хочеться, щоб ми не чекали якогось дивного казкового євшан-зілля, а знайшли в собі сили й бажання бути гідними своєї землі, шанувати себе. Патріотизм М. Вороного, його любов до батьківщини не можуть не хвилювати. Порушена поетом проблема історичної пам’яті народу і через сто років після написання твору продовжує бути актуальною.
У нашого народу намагалися відібрати пам’ять, писали й переписували нашу історію. Але були і є в Україні люди, патріоти, які домагаються історичної правди для народу України. Тільки пізнавши свою історію, усі світлі і темні її сторони, український народ може усвідомлено будувати своє майбутнє.
3. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
VIII. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Вміти пояснювати тему й основну думку поеми “Євшан-зілля”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти усний твір-роздум за словами з поеми М. Вороного “Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!..”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: вивчити напам’ять уривок з поеми, який найбільше сподобався.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)