Робота над помилками, допущеними в контрольній роботі. Література рідного краю № 3. Творчість дитячих письменників рідного краю. Життєпис Уласа Самчука. Дитячий світ мрій і фантазій допитливого хлопчика-романтика Володька (перший розділ трилогії Волинь)
Мета: коротко ознайомити учнів із життєписом Уласа Самчука та першим розділом його трилогії “Волинь”; увести дітей у світ мрій і фантазій допитливого хлопчика-романтика Володька; розвивати вміння аналізувати художній твір та характеризувати образи; виховувати почуття патріотизму, поваги до батьків, бажання зробити кращим навколишній світ.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: портрет Уласа Самчука, виставка його творів, ілюстрації до них.
Випереджувальне завдання: учні-біографи готують повідомлення та презентації про життя Уласа Самчука; учні-літературознавці – розповідь про роман “Волинь”; учні-декламатори – виразне читання фрагментів твору; учні-художники – ілюстрації до першого розділу роману.
Епіграф до уроку:
Дитинство живе в людині від початку до кінця її життєвого кола,
Бо це найкраща частина її центру, вічно освіжаюча субстанція,
Яка утримує її в чистоті й оптимізмі.
Упас Самчук
Перебіг уроку
І. Організаційний етап.
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
III. Осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій.
Загальна характеристика виконаного завдання.
Озвучення кращих робіт або фрагментів з них.
Колективний аналіз допущених помилок.
Індивідуальна робота учнів над виправленням помилок у контрольній роботі.
IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
Слово вчителя.
Його називають одним з найвизначніших письменників сучасності, українським Гомером XX століття. Його твори знають в усіх країнах світу, де живуть українці. Один з найкращих його романів у 30-х роках XX ст. претендував на здобуття Нобелівської премії. Хоча автор і не став лауреатом, проте зізнавався, що “ця книга прорвала не тільки всі льоди, але й стала своєрідною сенсацією часу”.
Цей письменник – Улас Самчук, а вже згадана книга – роман “Волинь”, перший розділ якого ви повинні були прочитати, готуючись до уроку.
Повідомлення учнів-біографів “Знайомство з письменником”.
Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень чи презентацій.
“Народився під час війни, виріс під час війни, зрів під час війни. Одинадцять років війни і революції, 15 років вигнання, 14 миру. Польська, німецька, мадярська в’язниці. Тричі нелегальний перехід кордону. Свідок повстання України, Польщі, Чехословаччини, Карпатської України, Протекторату, Генерального губернаторства, Райхскомісаріату України, Другого рейху, Третього рейху. Свідок їх упадку. Свідок двох найбільших воєн в історії світу. Царі, королі, імператори, президенти, диктатори. Муссоліні, Гітлер, Сталін. Голод 1932-1933, концентраційні табори… І вічне вигнання”. Так писав про себе Улас Самчук напередодні свого 40-річчя.
Справді, на долю письменника випало побачити й пережити стільки, що цього цілком вистачило б не на одного чоловіка: 1905-1917 – його життя минало в імперії Романових, 1918-1920 – в Українській Народній Республіці, 1920-1927 – у Речі Посполитій, 1927-1929 – у Веймарській республіці, 1929-1940 – у Чехословаччині, 1941-1944 — в окупованій німцями Україні, 1944-1948 – у німецьких таборах. Зрештою, у вересні 1948 р. емігрував до Канади, де 9 липня 1987 року в м. Торонто помер.
А народився Улас Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань (тепер Здолбунівський район Рівненської області) у багатодітній родині.
Усі його предки – хлібороби, кріпаки. Рід Самчуків не був багатим. Дід Антін мав дев’ять десятин землі на чотирьох синів і дочку. Тому 1907 року батько Уласа вибрався з Дерманя на хутір Лебедщину за кілька кілометрів від села, де мав п’ять десятин землі, “хати разом з хлівом під одною покрівлею, клуні на мурованих з каменю стовпах насупроти хати і свининця, курника та дровітні під одною стріхою навпоперек…”.
Згодом тяжкою працею розжився ще на одну десятину, а 1913 року переїхав до Тилявки на Крем’янеччині (тепер Шумський район Тернопільської області), де мав уже 14 десятин.
Батьки прагнули дати своїм дітям гарну освіту, хоча сам батько закінчив лише “три групи” народної школи, а мати знала три літери: А (схожа на крокву), Ж (на жука), О (на калач). Проте брати вибрали хліборобську долю, а навчання продовжив тільки Улас.
Початкова освіта в Тилявецькій церковно-приходській школі була однобокою, неповною, безсистемною. Книги тут були переважно релігійного змісту, навчання проводилося російською мовою; учні вивчали тільки російську історію, літературу.
“Відколи ця школа тут стояла, ніхто ще не вийшов з неї грамотним, і треба додати, що й таких “шкіл” на так звану цілу волость, що складалася з шістнадцяти сіл, було не більше трьох”, – згадував Улас Самчук.
Після закінчення 1917 року народної школи в Тилявці хлопець продовжує навчання у Дерманській двокласній школі при духовній семінарії. В період УНР вона була перетворена на вищу початкову чотирикласну школу з українською мовою навчання. У 1920 році, коли Самчук закінчив три класи, поляки її закрили, а Улас, склавши іспити, вступив до п’ятого класу української гімназії в Крем’янці.
“Я був типовим волинським селюком і провінціалом”, – зізнавався письменник. Змалку він мав надзвичайну чутливість, вразливість душі, які породжували мрійливість: “Мені було років дванадцять-тринадцять, я пас на полі корови і, як звичайно, завжди про щось мріяв. Між тим часто мріялося про далекі чужі краї, про людей, про світ”. Мав вроджене тяжіння до незвіданого: “У мене з кожною весною прокидався інстинкт птаха, якому все хотілося кудись летіти”. Мав тверезий розум, який дивом, але все ж уживався з чутливістю душі: “Я належу до породи фантастів, які все-таки вірять в людський розум”. “Анатомія моєї духовності мала одну голову й одно серце… При тому їх головний штаб знаходився в посудині черепа, якому вони були підпорядковані”.
Чарівна волинська природа залишила незнищенний слід у хлопчачому серці. І для зрілого уславленого майстра, яким приїхав Улас Самчук до Дерманя 1941 року, це село було справді “неначе писанка”, незважаючи на те, що за радянської влади зникли “ліси, що оздоблювали обидва схили долини, і ті верболози над річкою, і те стависько з його пишними очеретами, і навіть сама річка та млинок звузилися і зменшилися до невпізнання”.
Можна також запропонувати таблицю найважливіших дат і подій біографії Уласа Самчука або список його найвідоміших творів:
1926 – оповідання “Тараско”.
1932 – збірка новел “Месники”, роман “Кулак”.
1932-1937 – трилогія “Волинь”.
1934 – роман “Марія”, повість “Гори говорять”.
1936 – збірка новел “Віднайдений рай”.
1947 – роман “Юність Василя Шеремета”.
1948 – повість “Сонце з Заходу”, щоденникові записи “П’ять по дванадцятій. Записки на бігу”.
1948-1982 – трилогія “Ост”: “Морозів хутір” (1948); “Темнота” (1957); “Втеча від себе” (1982).
1956 – спогади “На білому коні”.
1959 – роман “Чого не гоїть огонь”.
1968 – роман “На твердій землі”.
1975 – спогади “На коні вороному”.
1979 – спогади “Планета Ді-Пі”.
1980 – роман “Слідами піонерів”.
Повідомлення учнів-літературознавців “Роман “Волинь” – твір про життя роду і народу”.
Орієнтовний матеріал для учнівських повідомлень.
Роман “Волинь”, написаний протягом 1932-1937 років, – це великий твір про життєвий шлях сільського хлопчака, а потім юнака Володька Довбенка крізь війни, революції до себе самого. “Волинь” – роман значною мірою автобіографічний: в основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в біографіях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка.
Перебуваючи на чужині, Улас Самчук надзвичайно болісно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рідним краєм, батьківським домом, батьками, сестрою стала головним поштовхом і бажанням повернутися подумки на Волинь, створити роман про людей, між якими він виріс, яких знав і любив, без яких його існування не мало сенсу.
“Волинь” – це роман-трилогія, тобто складається із трьох книг: “Куди тече та річка”, “Війна і революція” та “Батько і син”.
Улас Самчук розпочав писати цей твір 1927 р. А 1932 року перша книга вже вийшла друком у львівському журналі “Дзвони”. Цікаво, що на час її виходу авторові було лише 26 років.
Уже сама назва твору вказує на те, що розповідається в ньому про рідний письменникові край. Це Волинське Полісся, місця проживання родини Довбенків – Дермань, Лебедщина, Тилявка, Крем’янець. Волинь постає перед нами в передреволюційний час, у революцію та громадянську війну.
Прагнучи створити широке епічне полотно про життя волинського селянства першої третини XX століття, письменник змалював понад 450 персонажів. Ми зустрічаємося у романі із селянами – хліборобами різного достатку, поміщиками, священиками, панськими прикажчиками, урядовцями, солдатами Першої світової війни, революційними матросами. Вони – люди різного віку, різних уподобань, політичних поглядів; вони – народ. Та в центрі роману – історія українського роду Довбенків, які міцно, серцем приросли до наймальовничішого куточка України.
Самчук розповідає про родинне життя Довбенків на хуторі, де панує мир, спокій, злагода. У кожного своя робота: батько корчує пні за лісом на вирубі, “щоб просо вродило, а після пшениця”; мати пішла до млина; старший син Василь корови пасе, менший Володько, хоч йому ще й семи років немає, доглядає найменшого Хведота. Чіткий розподіл обов’язків, кожен знає своє місце. Та час минає – історичні буревії вносять свої корективи в родинне життя…
Про життя родини Довбенків, світ мрій і фантазій допитливого хлопчика-романтика Володька йдеться в першому розділі роману, який має назву “Великий похід”.
Евристична бесіда.
– Якими є перші враження, спогади з дитинства Володька? Чому письменник вирішив розпочата роман з опису роботи, яку виконує батько?
– Що розповідає Улас Самчук про матір хлопчика? Наскільки вона знала характери своїх дітей? Якої вдачі була сама?
– Опишіть про свої перші враження від “зустрічі” з Володьком. Назвіть риси характеру хлопчика, які підкреслює письменник.
– Наскільки справедливо характеризує Володька фраза: “Володько ж надто крутий і не знає милосердя…”? Які вчинки персонажа вам сподобалися, а які – ні?
– Яке місце Володько обрав собі за “місце схоронища і таємничих думок”? Чому?
– Що спонукало хлопчика задуматися над тим, куди тече річка?
– З ким Володько вирушив у подорож вздовж річки? Пригадаймо, як відбувалася мандрівка. (Учні-декламатори виразно читають відповідний фрагмент твору).
– Що давало маленькому Хведотові сили терпіти всі негаразди та труднощі подорожі? Які стосунки були між братами? Якими “методами виховання” Володько впливав на Хведота?
– Про що мріяли діти початку минулого століття? Наскільки ці мрії співзвучні з вашими мріями? Чи можна Володька назвати романтиком?
– Як ставиться до Володька сам письменник? Свою думку підтвердьте посиланням на текст.
– Від чийого імені ведеться розповідь? Як такий авторський прийом впливає на читачів?
– Назва першого розділу – “Великий похід”. Чи справді похід хлопчиків був великим? Який зміст вклав автор у цю назву?
V. Узагальнення і систематизація знань.
“Наш вернісаж”.
Учні-художники демонструють ілюстрації до розділу “Великий похід” та коментують їх.
Творче завдання.
– Як ви гадаєте, якою людиною виросте Володько? Чому? Змоделюйте сюжет-продовження його життєвого шляху.
Інтерактивна вправа “Дерево рішень”.
– Прочитайте епіграф до уроку та прокоментуйте його.
– На основі почутого на уроці та власного досвіду оформіть “дерево рішень”: “Яким, на вашу думку, є дитячий світ мрій і фантазій?”
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
– Що вам сьогодні на уроці сподобалося та найбільше запам’яталося?
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– До уроку ЛРК № 4: прочитати гумористичні твори Євгена Дударя, Андрія Боб’юка, Василя Дячука, Петра Сороки.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)