Інтерес російського суспільства до німецької філософії

Related posts:

1. Духовні витоки німецької класичної філософії Справжньою вершиною західноєвропейської філософії є ​​німецька класична філософія, представлена ​​такими великими мислителями як И. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. В. Ф. Гегель, Л. Фейербвх. Вона пряма спадкоємиця Реформації, релігійного перевороту, здійсненого переважного в Німеччині в XVI ст., Результатом якого стало відділення від католицької церкви протестантизму. Поділяючи общехристианские уявлення про Боті-Трійцю, безсмертя душі, рай і […]...
2. Розкрийте філософські засади романтизму. Простежте вплив німецької класичної філософії на формування напряму. Романтизм у мистецтві (у живописі, музиці тощо) Два ведущих лит. направления лит-ры 19 в. – романтизм и реализм. Романтизм – лит. направ., для которого характерен экстатический метод худ. усвоенияи отражения действительности, главными явл. чувства человека, реализм больше уделяет внимание соц. среде и ее влиянию на личность. Франция. Гюго и Стендаль отстаивают принцип новизны и актуальности, битва против классицизма, формируются 2 направления Гюго […]...
3. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
4. Критична і скептична концепція філософії Критичний тип історико-філософських міркувань вперше сформульований античним філософом Платоном, який наполягав на необхідності всебічного аналізу, щоб з’ясувати, чи породжує думку помилковий ознака або все-таки справжній і повноцінний плід. Пізніше християнські філософи європейського Середньовіччя критерієм критичного аналізу роблять взаємини вчення і релігійних догматів. Так, Іполит в праці “Викриття всіх єресей” ставить історію філософії на службу релігії, […]...
5. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
6. Основне питання філософії У філософії України радянського періоду культивувалося положення, сформульоване Ф. Енгельсом у роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”, згідно з яким основне питання філософії, є питання про відношення мислення до буття. Такий підхід до формулювання основного питання філософії базувався на двох фундаментальних фактах людського життя: – по-перше, існують матеріальні, незалежні від людини, нестворені їм […]...
7. Принцип історизму, розроблений в німецькій класичній філософії Термін “історичність” вперше з’явився в німецькій філософській літературі більше 180 років тому, але його не можна віднести до числа тих понять, без яких не може обійтися жоден словник з філософії. “Історичність” бере свій початок у глибині топологічних змін історичної свідомості: приблизно з 1750 р. в німецькій мові затверджується позначення для нової ідеї “власне історії”. Історія […]...
8. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
9. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
10. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
11. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
12. Проблема походження філософії Для того, щоб мати можливість говорити про генезис філософії, необхідно відповісти на питання: з чого, як, коли, де і чому виникає філософія? Відповіді на них виявляють різні точки зору. Питання про те, де виникла філософія, – це питання про ступінь теоретичності давньоіндійської, давньокитайської, взагалі давньосхідної філософії. Питання про те, коли виникла філософія – не тільки […]...
13. Основні проблеми російської філософії Питання про порятунок може виникнути тільки за умови, що існує небезпека загибелі. Російська ідея порятунку народилася з гострого свідомості смерті. “Філософія є запитування про смерть, про” найголовніше “. Але питати можна по-різному. Історія західної філософії – це історія кружного шляху думки, створення завалів на шляху до смерті. Російське ж здивування перед смертю вилилося в дитячий […]...
14. Яке судно вважається “дідусем російського флоту”? Одного разу, коли Петро Перший жив зі своєю матір’ю, царицею Наталією Кирилівною, в підмосковному селі Ізмайлове (зараз Ізмайлово – один з районів Москви), в одному з комор він виявив якесь невеличке іноземне судно. Виявилося, що це був англійський бот, який може ходити під вітрилами не тільки за вітром, але і проти вітру. Петро наказав знайти […]...
15. Витоки філософії слов’янофілів Слов’янофільство розуміється не завжди однаково. За границею, і навіть у Росії, його часто змішують c панславізмом, з непримиреннаворожнеча до всього західного, з апологією російської держави і російської народності. Тим часом, філософія слов’янофільського напрямки зводиться ні на симпатії до слов’ян, ні на боротьбу із Заходом, ні на звеличення власної національності. Всі три відзначені риси в ньому […]...
16. Німецька класична філософія – загальна характеристика У західноєвропейській і вітчизняної філософської традиції німецька класика являє собою одну з найпопулярніших і розроблених тем. Багато течії західноєвропейської філософської думки ХІХ – ХХ ст., Такі як марксизм, неокантіанство, трансцендентальна феноменологія, абсолютний ідеалізм, критичний раціоналізм, являють собою розвиток ідей Канта, Фіхте, Шеллінга і Гегеля. Серед науково-дослідних робіт західних мислителів, присвячених німецької класичної філософії, слід виділити […]...
17. Особливості елліністичної філософії Треба відразу сказати, що елліністична (давньогрецька) філософія – органічне продовження еллінської, класичної філософії. Наступність і традиція зберігалися. Тому, можливо, слід говорити не про елліністичної філософії як такої, а про давньогрецької філософії в період еллінізму. Еллінізм – НЕ нова суспільно-економічна формація, а лише етап у розвитку цієї формації. У період еллінізму рабовласницька система зберігалася, але велике […]...
18. Людина в філософії та культурі Стародавнього Сходу Східна філософська думка менш категорична і в цьому сенсі більш невизначена, ніж західна. Це не випадково, бо в культурі Сходу, наприклад в Індії, використовується логіка, в якій немає “закону виключеного третього”. У цій ментальності цілком припустимі твердження: “людина і добрий і злий” або “він ні добрий, ні не добрий”. Ці особливості світогляду і релігійно – […]...
19. Поняття суспільства. Основні елементи суспільства як системи У повсякденній мові ми часто використовуємо слово “суспільство” або його латинський аналог – “соціум”, наділяючи його різними смислами. У науковій літературі існує чимало дефініцій суспільства. Просте з них звучить так: суспільство – це сукупність людей та їх взаємовідносин. Але в такому розумінні суспільства повністю не відображена його специфіка, як гранично узагальненого філософського уявлення про форму […]...
20. Предмет філософії науки У XX столітті наука стала потужним чинником суспільного життя. Якщо в попередні століття наука була в основному долею одинаків і практично не виходила за межі університетських стін, то нині вона являє собою справжню фабрику знань, які широким потоком, матеріалізовані в техніку і технології, вливаються в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, військове справа, побут і т. […]...
21. Священна Римська імперія німецької нації З середини 10 ст. по початок 19 ст. в Європі існувало потужне міждержавне об’єднання, яке мало назву Священна Римська імперія німецької нації. Створене в 962 р королем Східно-Франкського королівства Оттоном Першим, держава продовжило стародавні римські і франкские традиції. У різні роки свого існування, до складу імперії входили країни Центральної, Південної, Південно-Східної, Західної Європи. За більш, […]...
22. Союз філософії та медицини Медицина і філософія є найдавнішими сферами соціокультурного життя людей. Причому кожна з них вважає себе як би “початкової”. Але при всьому тому ніхто не заперечує, що вони тісно взаємодіють. Свого часу про цей факт вдало сказав Гіппократ: “Медицина настільки ж мало може обходитися без загальних істин філософії, скільки остання – без доставляються їй медичних фактів”. […]...
23. Культура і побут російського народу в XVI столітті На розвиток культури в 16 столітті величезний вплив чинила церква. Але також, разом з церковними догматами і навчаннями значну роль грали язичницькі традиції, які ще не встигли асимілюватися з життя російського суспільства і відігравали значну роль у повсякденному житті. Розвиток літератури У 16 столітті ще більше починає розвиватися фольклорний жанр літератури. У культуру суспільства входять […]...
24. Антисцієнтичні напрямки західноєвропейської філософії А) Феноменологія Одне з впливових напрямків західноєвропейської думки – феноменологія – замислівала її родоначальником Едмундом Гуссера (1859-1938) в якості бази справді наукової філософії, але пізніше перетворилася на ідейна течія, альтернативне сціентіческім вчень і школам. Гуссерль вважав, що наукове пізнання має смислоопределяющій характер, але для того, щоб встановити сенс тієї чи іншої предметності, необхідно звернутися до […]...
25. Чим відрізняється турецьке золото від російського Бажаючи придбати якісні та красиві ювелірні вироби з золота, багато наших співвітчизників відправляються до Туреччини. Зрозуміти їх можна, адже ціни на дорогоцінні метали там істотно нижче. З чим пов’язаний цей факт? І чи справді якість турецького золота значно нижче нашого – російського? Спробуємо відшукати відповіді на ці питання. Що таке турецьке і російське золото Турецьке […]...
26. Джерела античної філософії Антична філософська література збереглася погано. Всі праці філософів першого періоду загинули, від них вціліли лише фрагменти, і то завдяки тому, що вони наводилися в працях тих пізніших античних авторів, яким вдалося пробитися крізь темряву століть. Праці більшості античних філософів другого періоду також цілком до нас не дійшли. Виняток становлять лише твори Платона і Аристотеля. Така […]...
27. Наукові ідеї в античній філософії Класиком античної філософії з найвидатніших мислителів давнини по праву називають Сократа (469-399 до н. е.), який прославився вченням про діалектику як мистецтво ведення бесіди з метою відшукання істини. Він постав в античній культурі в образі мудреця або іронічного співрозмовника, вельми товариського і дуже добродушного людини. Центральною темою його вчення стало пізнання людини, її місця і […]...
28. Політична теорія російського конституціоналізму 20 ст Російський лібералізм рубежу XIX-XX ст. виступає як модель соціального конструювання та наукового прогнозу. Ознаками якості наукового прогнозу (на відміну від передбачення, заснованого на інтуїції) слід визнати: високий рівень філософської абстракції, здатної піднятися над випадковими обставинами, затемнює чисті форми явищ; розуміння механізмів досліджуваних процесів і пов’язаних з ними конфліктів; здатність вказати конкретний і зрозумілий вихід із […]...
29. Методологія філософії права Специфіка методології філософії права обумовлена ​​неоднозначністю існуючих правових концепцій, а часом і тим, що вони виключають один одного, розглядаючи право як свободу вибору, як певну міру свободи, нарешті, як закон. Як і в далекому вчора, сьогодні триває суперечка про приналежність права. Одні пов’язують право з державою та її примусової владою, розглядаючи право як явище позитивне […]...
30. Підручники з літератури 20-40-х рр. XX ст. і в часи німецької окупації Зміст підручників, як і всієї методики літератури, мали за радянських часів суперечливий характер. З одного боку, методична наука прагнула “йти в ногу” із новітніми досягненнями європейської і світової педагогічної думки. У 20-і рр., наприклад, впроваджувалися далтон-план, метод проектів, бригадний метод навчання, комплексна система та ін.; а в 2-ій пол. ХХ ст. в освітянських колах широко […]...
31. Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
32. Міфологія як історичний тип світогляду. Від міфології до філософії Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно – афективний сприйняття середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) […]...
33. Виникнення російської філософії Російська філософія, також як і загальносвітова, мала свої певні передумови. Їх можна представити як взаємозв’язок матеріального з духовним. Матеріальні передумови припускали опору на предметний спосіб господарювання, заняття землеробством, розвиток скотарства. Духовні спиралися на культуру язичницької Русі, християнізацію її (X ст.) І активні пошуки сенсу людського життя. Формування системи “універсум – людина”, “не Я – Я” […]...
34. Основні школи античної філософії Філософські школи в Стародавній Греції представляли собою невеликі співтовариства мислителів і їхніх учнів. Школи отримували назву по: Імені їх засновників; Найбільш видатних мислителів; За місцем їх розташування та іншими критеріями. До числа досократичних (існували до Сократа) шкіл античної філософії відносяться: Мілетська школа, зайнята в основному пошуком єдиної першооснови (субстрату) світу. Фалес вважав таким початком воду, […]...
35. Конфлікти російського федералізму Наступна “точка сходження” конфліктних інтересів пов’язана з федеративним устроєм нашої держави. Основа конфлікту “центр – регіони” закладена в самому принципі федеративного об’єднання держав. І в розвинутому демократичному суспільстві особливої ​​небезпеки не представляє. Російський же варіант федерації до звичайних її проблем додає свою специфіку, потенційно є джерелом додаткових конфліктів. Російську Федерацію (станом на 2010 р) становлять […]...
36. Від ідеї філософії права до її здійснення У VI ст. до Р. Х. складається філософія античного світу як підставу пошуку належної відповіді історичного виклику. Суть історичного виклику полягає в тому, що старі регулятори життєдіяльності суспільства втратили свою ефективність в умовах, коли влада авторитету вичерпала свій потенціал, а авторитет влади ще не склався. Поряд з нормами архаїки (табу і талион), релігії та моралі […]...
37. Значення творчості М. В. Ломоносова для філософії Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – геніальний учений – енциклопедист, який збагатив своїми відкриттями майже всі області знання, що розробив природничонаукові проблеми і що вніс величезний внесок в гуманітарні науки, зокрема, в філологію, до того ж неабиякий поет. Це дало підставу А. С. Пушкіну назвати його “першим нашим університетом”, “найбільшим розумом новітніх часів”. Світогляд Ломоносова формувалося […]...
38. Як зберегти інтерес у дитини Дитина приходить у цей світ з величезною жагою пізнання і безмежним цікавістю. Він починає вивчати навколишній з моменту своєї появи на світ. І саме наявність інтересу до зовнішнього світу гарантує правильне і своєчасне розвиток малюка. Дитина – це маленький дослідник, бажаючий осягнути неосяжне, пізнати всі незвідане. І іноді батьків приводить в подив ця невгамовна пристрасть […]...
39. Інтерес, схильності і здібності Кожен з нас з власного досвіду знає, що не до всіх подій і предметів ми ставимося з рівним інтересом. Одні нас приваблюють, інші залишають байдужими, треті викликають неприязнь. Так, комусь із вас більше подобається математика, комусь – гуманітарні предмети або природні. Цей пізнавальний інтерес – форма прояву потреби в отриманні важливих для людини знань. Як […]...
40. Інтерес Увага і контроль людини, до можливостей і небезпекам зовнішнього світу, накопичувалися. Потенціал уваги і контролю трансформувався в рух уваги і контролю – інтерес. Інтерес споживати і вижити. Розвиток інтересу споживати створило прагнення до експлуатації ресурсів, тварин і людей. Інтерес, як всякий рух має три ступені свободи руху. Перша ступінь інтересу це прямолінійний рух до мети. […]...