Інтерес російського суспільства до німецької філософії

Вже Чаадаєв виступив перед російською публікою в якості послідовника німецької ідеалістичної філософії, але філософ був у ньому переможений публіцистом. У деяких колах російського суспільства, навпаки, це захоплення німецькою філософією взяло гору над живими інтересами сучасності. Тут процвітало умоглядне відношення до питань життя, тут більш цікавилися дозволом світових питань, ніж російською дійсністю, минулим і майбутнім більше, ніж справжнім. Це захоплення німецькою філософією тісно пов’язане з московським університетом. Воно було занесено сюди молодими професорами, учівшіміся в закордонних німецьких університетах, і виразилося у вигляді російського шеллингианства і гегельянства.

Павлов, шанувальник Шеллінга, почасти Надєждін, Шевирьов і Погодін були піонерами в цьому відношенні. Вони зуміли прищепити інтерес до філософії студентам московського університету і проклали дорогу захопленням Гегелем, який в російських умах скоро змінив Шеллінга. Таке схиляння російської молоді пред німецькою філософією не могло бути глибоким; обидва названі мислителі були органічно і нерозривно пов’язані зі своїми попередниками Кантом, Фіхте, навіть Спінозою. Щоб зрозуміти, їх у всій їхній глибині, треба було піти у вікову історію німецької думки. Це було не під силу більшості російських юнаків, які взялися за вивчення філософії “з кінця”. Не дивно, що вивчення і Шеллінга, і Гегеля у багатьох не могло бути глибоким і зводилося до захоплення деякими розрізненими ідеями, доступними їхньому розумінню. Такими виявилися, головним чином, погляди філософсько-історичні та естетичні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Інтерес російського суспільства до німецької філософії