Проблема походження філософії

Для того, щоб мати можливість говорити про генезис філософії, необхідно відповісти на питання: з чого, як, коли, де і чому виникає філософія? Відповіді на них виявляють різні точки зору. Питання про те, де виникла філософія, – це питання про ступінь теоретичності давньоіндійської, давньокитайської, взагалі давньосхідної філософії. Питання про те, коли виникла філософія – не тільки про хронологію, а й про те, на якому щаблі суспільного розвитку стає можливою філософія як нова форма суспільної свідомості і новий вид світогляду і на якому щаблі ця можливість реалізується. Далі в статті ми коротко розглянемо цю проблему.

Згідно міфогенної концепції, філософія виникає з міфології шляхом внутрішнього (іманентного) розвитку останньої за рахунок зміни однієї лише форми: особистісно-образна форма змінюється на безособово-понятійну. Згідно гносеогенної концепції, філософія виникає як просте узагальнення знання. “Міфогеннікі” (Гегель, Ф. Корнфорд, А. Ф. Лосєв та ін.) Правильно бачать в соціоантропоморфіческом комплексі духовне джерело філософії. На їхню користь говорить безсумнівну наявність перехідних форм між міфологією і філософією. Але помилково вважати, що міфологія – єдине джерело філософії. “Гносеогеннікі” (Г. Спенсер, А. А. Богданов та інші позитивісти) бачать джерело філософії в знанні, проте вони не мають рації, думаючи, що філософія виникла з одного лише знання.

Існує також еклектична концепція генезису філософії, згідно з якою філософія виникає не як така, а як філософський матеріалізм і філософський ідеалізм. Матеріалізм – продовження “лінії знання”, ідеалізм – продовження “лінії віри”. Ця концепція невірна в своєму схематичному спрощення. Звичайно, матеріалізм і ідеалізм принципово різні і протилежні, але історично філософія виникає як така, а її поляризація на матеріалізм і ідеалізм – досягнення певної, досить зрілої стадії. Для генезису філософії першорядну роль відіграє зміна рівня світогляду. Розпадання ж філософії за типами – явище вторинне.

Гносеогенно-міфогенная концепція. Ця концепція прагне врахувати і роль міфологічного світогляду, і роль знання і пов’язаного з ним мислення. Таким чином, гносеогенно-міфогенная концепція генезису філософії визнає два і навіть три джерела виникнення філософії – міфологічний світогляд, знання та сама буденна свідомість, ходячу моральність, яка може бути безпосереднім джерелом філософії.

Генезис філософії: передумови і джерела формування філософської думки

Стрибок у розвитку продуктивних сил в зв’язку з переходом від бронзи до заліза збільшив можливості людей і підвищив їх впевненість в своїх силах перед обличчям переважної їх світу богів-деспотів, ще більш активізував їх практичну діяльність, привів до подальшого збільшення знання і розвитку мислення.

Товар як чуттєво-надчуттєвий річ (* 1) і те, що “монета, крім свого дійсного буття у вигляді окремого шматка золота певної ваги, отримує ідеальне буття, що випливає з її функції” (* 2), сприяли абстрагування суспільного буття і суспільної свідомості, такого важливого для підйому світоглядної свідомості на другий рівень.

Розгорнулася політична класова боротьба підривала авторитет традиції, в тому числі і світоглядної. Адже у всіх суспільствах століття бронзи, де релігійно-міфологічний світогляд стало виконувати охоронну соціально-ідеологічну функцію, подальше поглиблення світогляду за допомогою знання і критичного мислення було загальмоване. Їх досягнутий рівень був обмежений вузькою сферою спеціального знання. Останнє ж, ставши справою жрецького стану, було сакралізувала, засекречено, і розвиток його зупинилося. Вихід на політичну арену нових класів, подальші війни і революції руйнували традицію. В результаті виникла суспільна потреба в іншому світогляді, що відповідав рівню, способу життя, інтересам нових суспільних сил, верств, класів. Закладена в предфілософіі можливість філософії стала реалізовуватися.

Генезис філософії (або зародження і розвиток філософської думки) слід розуміти як виникнення другого рівня світогляду. Підйом на другий рівень для світогляду став можливим завдяки зростанню наук, що стимулювало зародження вищої частини ідеологічної надбудови.

Філософія виникає як розв’язання суперечності між міфологічної картиною світу, побудованої за законами уяви, і новим знанням і мисленням. Інакше кажучи, філософія зароджується як поширення мислення з вузької сфери спеціального знання на весь Всесвіт. Само по собі мислення не є філософія. Філософія – це світоглядне мислення або мисляче світогляд. Основне питання світогляду приймає в філософії форму основного питання філософії.

Авторитет розуму займає місце авторитету традиції. Пошуки генетичного початку світу доповнюються пошуками субстрату, субстанції, чому саме генетичне початок набуває якісно інший характер. Поняття субстрату і тим більше субстанції стає основою системності філософії, яка неможлива без раціоналізіровашюстп мислення. Так виникає філософіякак системно-раціоналізоване світогляд. Природа деантропоморфізіруется і деміфологізує.

Однак все це відбувалося поступово і не скрізь однаково. Генезис філософії – тривалий процес. Філософія виникає безпосередньо не з міфології як такої, а з перехідних форм, характерних для суспільств бронзового століття. Перехідні світоглядні форми – це вже не первісна стихійна міфологія, а міфологія з елементами самосвідомості і систематизації, з понятійним вкрапленнями, з елементами деміфологізації і деантропоморфізації. Якщо говорити образно, то можна сказати, що на рівні перехідних світоглядних форм від міфології як такої до філософії як такої в мантії міфологічного світогляду з’являються перші діри, крізь які подекуди починає просвічувати реальна, немістіфіцірованная природа.

Виникає філософія в середині І тис. До н. е. в трьох цивілізаціях: Стародавній Греції, Стародавньої Індії та Стародавньому Китаї. Зародження філософії відбулося на базі міфології. Етапи формування філософії зображені на малюнку нижче.

Періоди розвитку філософії

В історії філософії виділяють наступні періоди:

1. Епоха Стародавнього Світу (середина І тис. До н. Е. – 476 р)

2. Епоха Середньовіччя (476г. – середина XIV ст.)

3. Епоха Відродження (середина XIV – початок XVII ст.)

4. Епоха Нового часу (XVII – XXI ст.)

Початок Нового часу (XVII – 1688 г.)

Епоха Просвітництва (1688-1789гг.)

Німецька класична філософія (бл. 1770-1850 рр.)

Сучасна філософія (XIX – XXI ст.)

У період свого формування філософія включала в себе всі наукові знання. Пізніше почали визначатися окремі наукові дисципліни:

В IV ст. до н. е. в Стародавній Греції – логіка;

До II ст. до н. е. – математика, астрономія;

Пізніше – філологія і ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Проблема походження філософії