Резюме з філософії Відродження та Нового часу

Related posts:

1. Культурологічна характеристика Ренесансу і Нового часу Епоха Відродження або Ренесанс (XIV-XVI ст.) – Період переходу від середньовіччя до Нового часу (XVII-XIX ст.). Незважаючи на деякі відмінності в духовному житті, соціальній практиці і ціннісних орієнтирах Відродження та Нового часу їх об’єднує кілька типологічних рис. У першу чергу це – антропоцентризм. Проблема людини висувається на передній план духовного життя, а земний, емпіричний людина […]...
2. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
3. Резюме по середньовічній філософії 1. Середньовічна філософія, так само як і вся культура європейського середньовіччя, перебуваючи під домінантою релігійного світогляду, сприяла вирішенню екзистенційних проблем. За визначенням французького вченого Ф. Аріеса, середньовіччі було “періодом прирученою смерті”. Однак до кінця середньовіччя картина змінюється: Католицька церква, намагаючись зберегти і зміцнити свій вплив на віруючих, стала зловживати ідеєю Страшного Суду і посмертних кар […]...
4. Межі Нового часу Перехід від Середньовіччя до Нового часу Всупереч уявленням гуманістів Новий час сягає своїм корінням не стільки в античну епоху, скільки в Середньовіччі, коли відбувалося поступове визрівання передумов новоєвропейської цивілізації і формувалися основні риси, що визначили її своєрідність. Перехід від Середньовіччя до Нового часу ні раптовим, це був досить тривалий процес. В ході взаємодії елементів старого […]...
5. Формування культури і науки нового часу В історико-філософському і культурологічному курсі епоха Нового часу займає особливе місце, що, мабуть, пояснюється тією винятковою роллю, яку вона зіграла в історії європейської культури в цілому і сучасної, зокрема. Мабуть, корені нашої сучасної європейської культури глибоко йдуть в надра культури новоєвропейської. І хоча в історичному плані ці дві культури поділяють кілька століть, але по суті […]...
6. Катар напередодні нового часу У 60-х роках XVIII століття з Кувейту на північно-західне узбережжя Катару переселилися представники роду аль-Халіфа, які влаштувалися в поселенні Зубара, великому центрі торгівлі та видобутку перлів. На початку 1780-х років аль-Халіфа спільно з місцевими катарським племенами захопили Бахрейн. Спочатку вони управляли Бахрейном з Зубарєв, а через якийсь час переселилися туди, зберігши, проте, значний вплив в […]...
7. Значення творчості М. В. Ломоносова для філософії Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – геніальний учений – енциклопедист, який збагатив своїми відкриттями майже всі області знання, що розробив природничонаукові проблеми і що вніс величезний внесок в гуманітарні науки, зокрема, в філологію, до того ж неабиякий поет. Це дало підставу А. С. Пушкіну назвати його “першим нашим університетом”, “найбільшим розумом новітніх часів”. Світогляд Ломоносова формувалося […]...
8. Політична думка Нового часу Сутністю другого питання – з’ясування політичних вчень і доктрин XVII – XIX століть. Видатні європейські мислителі цього часу – Т. Гоббс (1588-1679), Д. Локк (1632-1704), Ж.-Ж. Руссо (17121778), Ш. Монтеск’є (1689-1775) та ін. – Заперечували божественну природу держави і королівської влади, обгрунтовували необхідність Крнстітуціонного правління, розробили дуже важливі для встановлення ліберально-демократичного режиму питання: суспільного договору, […]...
9. “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
10. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
11. Армія і озброєння Нового часу (16-18 століття) На рубежі Середньовіччя та Нового часу все частіше спалахували війни – більш кровопролитні завдяки застосуванню вогнепальної зброї. Шляхетні лицарі ще зневажали це засіб війни. Вони вважали за краще прикувати себе з ніг до голови в залізні одягу, але не розлучатися з мечем і списом. Тим часом все частіше і частіше результат бою став залежати від […]...
12. Бекон і Декарт У XVII столітті з’являються два філософських вчення, вперше цілком чітко висувають дві головні точки зору на джерела та критерії пізнання, – емпіричну і раціоналістичну. Це – вчення Френсіса Бекона і Рене Декарта. Проблема пізнання отримує в них абсолютно нову постановку. Френсіс Бекон не тільки не повторює Аристотеля, але варто навіть в деякій опозиції до нього […]...
13. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
14. Відродження як культурно-мистецька епоха (кінець XIV-XVI ст.) – Література доби Відродження в Італії, Франції та Німеччині Доба Відродження (або ще від французького – ренесанс) – це період відродження античної культури під впливом серйозних змін у духовному й соціально-економічному житті Західної Європи, яке охопило спочатку Італію (спадкоємицю Риму), а потім і всі інші країни. Саме в часи Відродження тривали найбільші соціальні рухи, відбулося вивільнення людини з-під повної влади церкви та її ідеології. […]...
15. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
16. ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ (РЕНЕСАНСУ) В ЄВРОПІ. ХАРАКТЕРНІ РИСИ РЕНЕСАНСНОЇ КУЛЬТУРИ І ЛІТЕРАТУРИ. ПОНЯТТЯ ПРО ГУМАНІЗМ – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: ознайомити учнів із поняттями “Відродження”, “гуманізм”, особливостями розвитку культури, науки, мистецтва в добу Ренесансу, розкрити значення цієї доби для світової культури; розвивати навички конспектування, групової роботи, проектної діяльності; прищеплювати естетичний смак, виховувати інтерес до культури Європи. Обладнання: репродукції картин, що згадуються в повідомленнях учнів (див. перебіг уроку), портретів Л. да Вінчі, Дж. Боккаччо, Й. […]...
17. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
18. Будівничий нового часу (Олег Ольжич) До 100-річчя з дня народження Олега Ольжича Господь, багатий нас благословив Дарами, що нікому не відняти: Любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти! Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, […]...
19. Принцип історизму, розроблений в німецькій класичній філософії Термін “історичність” вперше з’явився в німецькій філософській літературі більше 180 років тому, але його не можна віднести до числа тих понять, без яких не може обійтися жоден словник з філософії. “Історичність” бере свій початок у глибині топологічних змін історичної свідомості: приблизно з 1750 р. в німецькій мові затверджується позначення для нової ідеї “власне історії”. Історія […]...
20. Навчання Ф. Бекона і Р. Декарта: спільне та відмінне Настало після Відродження Новий час продовжило формувати інше ставлення до природи і духовного світу людини. Розширення інтелектуального світу особистості визначило духовне обличчя епохи, знайшовши вираз у філософських системах англійського мислителя Френсіса Бекона і французького вченого і філософа Рене Декарта. Вони з різних ціннісно – світоглядних позицій розробили свої філософські концепції, ядром яких стала методологічна проблематика. […]...
21. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
22. Особливості культури і мистецтва доби європейського Відродження – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: ознайомити з основними засадами мистецтва Відродження, представниками мистецтва Ренесансу, їхніми творами; вчити складати опорні конспекти, виступати із повідомленням; розвивати увагу, уміння слухати; виховувати гуманізм. Обладнання: портрети Сервантеса, Шекспіра, Рафаеля, Леонардо да Вінчі, картини художників-гуманістів. Тобі дана можливість впасти до рівня тварини, Але також і можливість піднестися до рівня істоти богоподібної – Лише завдяки особистій […]...
23. Гульджемал дочув Іззета-ага з Учтурфана – головна героїня твору, мусульманський аналог французької народної героїні Жанни д’Арк. Проблема взаємодії традицій і викликів нового часу й емансипації у творі – ТВОРЧІСТЬ Б. ЛЕПКОГО ТА І. ГАСПРИНСЬКОГО Мета: дізнатися про Гульджемал – головну героїня твору, порівняти її з Жанною д’Арк з метою пошуку спільного, дослідити взаємодію традицій і викликів нового часу, знайти ознаки емансипації народу; розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики героїв твору, збагачувати словниковий запас учнів, удосконалювати усне мовлення; виховувати на прикладі героїні почуття патріотизму. Обладнання: портрет Жанни д’Арк, текст оповідання […]...
24. Предмет філософії науки У XX столітті наука стала потужним чинником суспільного життя. Якщо в попередні століття наука була в основному долею одинаків і практично не виходила за межі університетських стін, то нині вона являє собою справжню фабрику знань, які широким потоком, матеріалізовані в техніку і технології, вливаються в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, військове справа, побут і т. […]...
25. Підсумковий урок за темою “Література Відродження” – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – ІІ семестр Мета: узагальнити та систематизувати знання за вивченою темою; перевірити отриманий рівень знань у формі літературної гри; вчити працювати в групі; виховувати інтерес до літератури. Обладнання: картки із завданнями; папір; фломастери. ХІД УРОКУ I. Оголошення теми і мети уроку Слово вчителя – Від уроку до уроку ми відкривали для себе добу в історії людства під назвою […]...
26. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
27. Методологія філософії права Специфіка методології філософії права обумовлена ​​неоднозначністю існуючих правових концепцій, а часом і тим, що вони виключають один одного, розглядаючи право як свободу вибору, як певну міру свободи, нарешті, як закон. Як і в далекому вчора, сьогодні триває суперечка про приналежність права. Одні пов’язують право з державою та її примусової владою, розглядаючи право як явище позитивне […]...
28. Доба Відродження. Специфіка італійського Відродження, його етапи, представники – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ Епоха Відродження в історії світової культури має революційну, знакову роль. Її здобутки вплинули на всі культурно-історичні явища та процеси, що зумовили весь подальший розвиток людства, а саме: – на зміну церковному світогляду, який панував повсюдно, приходить новий погляд на світ, у центрі якого перебуває людина,- гуманізм; – у науці замість умоглядності, далеких від реальності логічних […]...
29. Експеримент і індукція у Бекона З цим загальним методом пізнання, як його формулює Френсіс Бекон, не можна, звичайно, не погодитися. Союз досвіду і мислення, що він рекомендує, є дійсно єдиний шлях до істини. Але як досягти його і домогтися в процесі пізнання належного ступеня і пропорції? Відповіддю на це служить Беконовская теорія індукції, як методу пізнання. Силогізм або умовивід, згідно […]...
30. Проблема походження філософії Для того, щоб мати можливість говорити про генезис філософії, необхідно відповісти на питання: з чого, як, коли, де і чому виникає філософія? Відповіді на них виявляють різні точки зору. Питання про те, де виникла філософія, – це питання про ступінь теоретичності давньоіндійської, давньокитайської, взагалі давньосхідної філософії. Питання про те, коли виникла філософія – не тільки […]...
31. Світ і людина у філософії Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, яку загрозу приховують хаос, фанатизм; видатні відкриття XVII ст. в […]...
32. Відродження (Ренесанс) як доба в європейській літературі – ВІДРОДЖЕННЯ – підготовка до ЗНО та ДПА Доба Відродження, або Ренесанс, – одна з найвизначніших епох в історії людської цивілізації. У галузі мистецтва та літератури вона виплекала таких видатних митців, як Данте Аліг’єрі, Франсуа Рабле, Мігель Сервантес, Вільям Шекспір, Леонардо да Вінчі, Тіціан, Мікеланджело, Рафаель, Альбрехт Дюрер та ін. їхні неперевершені твори й досі зберігають своє всесвітнє значення. Хронологічно європейське Відродження як […]...
33. ПЛАН – Ф. ПЕТРАРКА, ДЖ. БОККАЧЧО, М. СЕРВАНТЕС, В. ШЕКСПІР – ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ – 8 клас Доба європейського Відродження I. Хронологічні межі Відродження. (Відродження, або Ренесанс (франц. renaissance – розквіт), – могутній ідеологічний і культурний рух, зумовлений переходом суспільства Західної та Центральної Європи до нової соціально економічної формації. Хронологічні межі періоду: з другої половини XIII ст. в Італії, з XIV і XVCT. в інших країнах до останньої чверті XVI – початку […]...
34. Мішель Монтень: гуманізм епохи відродження Мішель Монтень – французький філософ, мислитель і політик. Він був одним з найяскравіших представників гуманістичного напряму у філософії епохи Відродження. У самій назві епохи Відродження закладена її сутність – це повернення до Античності, відродження ідей і теорій того часу, на противагу йде філософії Середніх віків. Чим же відрізняється нова філософія? В середні віки головним об’єктом […]...
35. Епоха Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ античності. Характерні ознаки ренесансної культури і літератури – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: ознайомити з основними засадами мистецтва Відродження (Ренесансу), представниками мистецтва та їхніми творами; дати визначення поняття гуманізм; розкрити характерні ознаки ренесансної культури та літератури; – Розвивальна: розвивати увагу, уміння слухати, працювати з інформацією; – Виховна: виховувати повагу до митців, мистецтва та гуманізм. Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їх основі […]...
36. Філософські підстави нового природознавства Медицина, як і всяка інша сфера людської життєдіяльності, грунтується на деякій комплексі філософських підстав. Саме вони дають певні знання і відомості, що формують наукову картину світу. Сьогодні в філософії науки вказують на такі види філософських підстав природознавства, і в тому числі медицини: онтологічні або буттєві, гносеологічні або пізнавальні та ще ціннісно-нормативні або нравственноправовие. Ці філософські […]...
37. Контрольна робота за темою Відродження. Написання твору – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: узагальнити та систематизувати знання учнів з вивченої теми; учити аргументувати власну точку зору; – Розвивальна: розвивати письмове зв’язне мовлення та творчі здібності учнів; – Виховна: виховувати інтерес до аналізу літературних творів; прагнення досягти високого результату. Тип уроку: контроль знань і творчих умінь учнів. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА […]...
38. Твір “Істина є дочка часу, а не авторитету” Ф. Бекон Питання про те, що є істина, – одна з центральних проблем в теорії пізнання. Він займав людей з найдавніших часів. До його вирішення зверталися багато мислителів: Платон і Арістотель, Бекон і Декарт, Кант і Гегель, Маркс і Ленін, Рассел і Хайдеггер та багато інших. І це не випадково, оскільки істина є кінцевою метою всієї пізнавальної […]...
39. Витоки філософії слов’янофілів Слов’янофільство розуміється не завжди однаково. За границею, і навіть у Росії, його часто змішують c панславізмом, з непримиреннаворожнеча до всього західного, з апологією російської держави і російської народності. Тим часом, філософія слов’янофільського напрямки зводиться ні на симпатії до слов’ян, ні на боротьбу із Заходом, ні на звеличення власної національності. Всі три відзначені риси в ньому […]...
40. Антисцієнтичні напрямки західноєвропейської філософії А) Феноменологія Одне з впливових напрямків західноєвропейської думки – феноменологія – замислівала її родоначальником Едмундом Гуссера (1859-1938) в якості бази справді наукової філософії, але пізніше перетворилася на ідейна течія, альтернативне сціентіческім вчень і школам. Гуссерль вважав, що наукове пізнання має смислоопределяющій характер, але для того, щоб встановити сенс тієї чи іншої предметності, необхідно звернутися до […]...