Основні школи античної філософії

Філософські школи в Стародавній Греції представляли собою невеликі співтовариства мислителів і їхніх учнів. Школи отримували назву по:

    Імені їх засновників; Найбільш видатних мислителів; За місцем їх розташування та іншими критеріями.

До числа досократичних (існували до Сократа) шкіл античної філософії відносяться:

Мілетська школа, зайнята в основному пошуком єдиної першооснови (субстрату) світу. Фалес вважав таким початком воду, Анаксимен – повітря, Анаксимандр – гіпотетичну сутність, названу ним”апейроном”.

    Геракліт (вогонь і Логос). Школа Піфагора (число).

Елейський школа. Парменід стверджував про тотожність мислення і буття (“Одне і те ж є думка і буття…”), а також про те, що небуття немає. Зенон Елейський сформував кілька логічних паралоксів-апоріїв (“Стріла”, “Ахілл і черепаха” та ін.), В яких показав суперечливість процесу пізнання і неможливість логічно несуперечливий висловити рух.

Школа атомістів в особі Левкіппа і Демокріта стверджувала, що в основі світу лежать атоми (неподільні частки) і порожнеча.

    Сократ і Платонівська Академія. Аристотель і школа перипатетиків (Лікей).

Школа скептиків. Піррон з Еліди, Секст Емпірика закликали, щоб не зазнавати потім розчарування, утримуватися від категоричних суджень у пізнанні й оцінці людей.

Школа стоїків. Представники давньогрецького стоїцизму:

    Зенон з Китіона; Клеанф; Хрисіп; Панецій; Посидоний.

Сенека, Епіктет і Марк Аврелій – представники давньоримського стоїцизму.

Головна етична ідея – з гідністю приймати свою долю. Людина вільна духовно, бо вона вільна у своїх оцінках. Самі несприятливі обставини вона може сприймати безпристрасно і мужньо.

Школа Епікура. Акцент на етичній проблематиці. Епікур навчав, що смерті не потрібно боятися, тому що поки ми є, смерті немає, а коли приходить смерть – нас уже немає. Тіт Лукрецій Кар, автор поеми “Про природу речей” – римський епікуреєць – викладав ідеї, ідентичні Епікуру, але пафос його творів відрізняється песимізмом, який не властивим грецькому філософу.

Школа неплатників. (Плотін, Прокл, Порфирій). Остання велика школа античної філософії, яка стала попередницею християнського богослов’я. Вихідним початком буття визнавали Єдине (Благо), з якого виходять (еманація) Розум, Душа, окремі душі і тіла. Вважали, що Єдиного неможливо пізнати Раціонально.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Основні школи античної філософії