Етика Фейєрбаха

Related posts:

1. Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
2. Етика Юма Моральна філософія (етика) Девіда Юма цікава і в тому відношенні, що вона являє подальший крок і успіх в психологічному аналізі внутрішніх пружин моральної діяльності людини. Юм, подібно Хатчесону, бачить останнє джерело етичної діяльності в почуттях людини, а не в ідеях. Всі почуття зводяться до двох форм: задоволення і невдоволення; – В цих почуттях і треба […]...
3. Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
4. Етика софістів Проміжний етап між предетикою і зрілими формами етичної свідомості Давньої Греції представлений вченням софістів (V ст. до н. е..), що знаменує собою своєрідний період сумніви у предметі етики, тобто заперечення моралі як чогось безумовного й загальнозначущого. Просвітницька діяльність софістів, спрямована проти морального догматизму, мала яскраво виражений гуманістичний зміст: у центрі їх уваги – людина (як […]...
5. Життя Фейєрбаха Знаменитий німецький філософ XIX століття Людвіг Фейєрбах народився в 1804 р і був сином відомого криміналіста, Ансельма Фейєрбаха. Спочатку він займався богослов’ям в Гейдельберзькому університеті, але вже в 1824 р залишив Гейдельберг і переселився в Берлін слухати Гегеля. Тут він робиться послідовником його вчення і незабаром влаштовується в якості приват-доцента філософії в Ерлангенськом університеті. У […]...
6. Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
7. Особливості етики 20 століття Антинормативістський пафос “некласичної” етики проявляється і на новому етапі розвитку етичного знання, який називають “посткласичним”. Виключне різноманіття етичної свідомості XX століття ускладнює його системну характеристику, але не перешкоджає виділенню деяких специфічних особливостей: – мозаїчність, “карнавальність” (розкид думок з усіх проблем надзвичайно великий); – надзвичайно велика ступінь новацій, багато в чому визначаються інтенцією “зближення з живим […]...
8. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
9. Етика – визначення терміна Слово “етика” походить від давньогрецького ethos (етос). Спочатку етос означав місце спільного проживання: будинок, гніздо, лігво. Пізніше їм стали називати якесь сталість – характер або звичай. Діяч філософії Аристотель, розуміючи етос як характер, додав до нього прикметник “етичний”, маючи на увазі під ним певний набір чеснот. Тобто людина з етичним характером – це особистість, чия […]...
10. Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
11. Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
12. Філософсько-політична релігія Фейєрбаха Така релігія, таким чином витлумачена, за його ідеєю, може сприяти викоріненню християнської, узагалі всякої теїстичної релігії допомогою критичного її тлумачення і за допомогою представлення свідомості в теперішньому вигляді. Тому вчення Фейєрбаха ставить завдання не абстрактну, пізнавальну, а життєву, практичну. Філософія для нього покликана замістити людині релігію, сама зробитися нею, і те, що філософія вказує як […]...
13. Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
14. Етика – наука про мораль і моральність Слово “етика” історично сходить до старогрецького слова “етос” (ethos), яке означало місце (житло) спільного перебування, спільне життя і правила поведінки. У подальшому воно стало позначати характер суспільної поведінки, характер людини, звичаї спільного життя. У наш час етика – це філософська наука, яка потрібна для того, щоб прояснювати підстави моралі як суспільного явища, принципи морального вибору, […]...
15. Розділи етики Теоретична частина вивчає різні аспекти моралі і моральності: їх історичний фактор, як вони виникли, як розвиваються, їх функціонування, зв’язаність між собою. Методологією теоретичної частини етики є знання, отримані в сфері психології, соціології, логіки та лінгвістики. Нормативна етика шукає і задає принципи, які лежать або будуть лежати в основі поведінки. Її метою є підтримка моральних і […]...
16. Етика Гесіода Від поеми Гесіода “Труди і дні” можна вести початок античної етики. У поемах Гомера люди і боги аморальні. У них немає нічого святого. Там є лише одна чеснота – хоробрість і лише один порок – боягузтво. Гомерівський Одіссей не може у виборі засобів. Докори сумління йому невідомі. Він хитрий. Свою хитрість Одіссей успадкував від свого […]...
17. Від Фейєрбаха до Маркса “Двигуном суспільства є не вмовляння, а класова боротьба”, – таку оцінку досвіду соціалістів-утопістів дав В. І Ленін. Ще раніше з класових позицій вів критику капіталізму К. Маркс, почавши, щоправда, з пріоритету загальнолюдських принципів. У цьому він мав видатного попередника, Людвіга Фейєрбаха (1804-1872). Задовго до Ніцше Фейєрбах в роботі “Сутність християнства” провів його критичний аналіз, виявив […]...
18. Мораль, моральність, етика Життя людей у ​​суспільстві визначається не стільки політико-правовими та соціально-економічними принципами, скільки психологічними і моральними. На жаль, в більшій частині літератури радянського періоду людина як індивідуальна особа, що знаходиться в конкретній культурному середовищі, з його моральними пошуками і сумнівами, не був об’єктом вивчення і дослідження. Його зазвичай розглядали як частку класу, групи, колективу, де індивідуальні […]...
19. Етика кініків Як справжнє поняття речі є лише її “власне” поняття, так і справжнє благо може бути лише “власним благом”. Кіник Діоген казав, що Антисфен навчив його відрізняти чуже від свого. Благом людини може бути тільки те, що може становити його власність, бути йому власним. Майно, свобода, здоров’я, саме життя – не наші, не можуть становити невід’ємною […]...
20. Некласична етика Етична свідомість рубежу XIX-XX століть, часто зване “некласичним”, можна охарактеризувати як маргінальне, тобто як деякий “проміжний” стан, пов’язане з прагненням як би відмовитися від минулого для прориву в новий вимір, але, разом з тим, мимоволі несе в собі відбиток цього минулого на тлі досить туманного, часом, уявлення про суть необхідної “переоцінки цінностей”. Насамперед слід помститися, […]...
21. Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
22. Етика Спінози Основою етики Спінози служить проповедуемая ним ідея про те, що воля або здатність психічної діяльності істотно не відрізняється від розуму. Вона не що інше, як прагнення розуму утримувати ідеї, які йому приємні і звільнитися від тих, які йому неприємні. Бажання – це ідея, яка стверджує або заперечує себе. Спіноза вважає, що тотожні за своєю сутністю, […]...
23. Етика Стародавнього Китаю Етика Стародавнього Китаю формувалася під впливом суспільних процесів і провідних філософських вчень – даосизму, конфуціанства і моізма. Даосизм (школа Дао) – філософське вчення про Серединному або правильному шляху пізнання і життя – Дао. Головними етичними принципами даосизму є дао і де: дао – загальний внутрішній закон природи, суспільства і людського мислення; Де – конкретний прояв […]...
24. Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
25. Быоцентризм, екоцентризм, екологічна етика В кінці двадцятого століття почався бурхливий розвиток екологічної етики *. Воно сприяло зародженню нових ідей в області збереження природи планети. Причому нарешті ці ідеї виявилися плідними, бо втілення їх в життя обіцяє дійсне збереження природи і продовження життя людства у Всесвіті. Реалізація їх представляється надзвичайно складною, хоча нічого скрутного для розуміння цих нових уявлень і […]...
26. Походження і природа моралі В історії етики можна виділити три основні підходи до походження і природу моралі. 1. Релігійна етика стверджує в якості джерела появи моральних цінностей – норм, принципів, ідеалів, основних етичних категорій і здібності людини дотримуватися їх – Божество. Бог виявляється необхідною інстанцією, яка надає моралі її загальний, абсолютний і незмінний характер і духовне значення. Божественне походження […]...
27. Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
28. Етика науки Сучасна наука ставить перед дослідниками безліч етичних проблем. За своїй сукупності їх можна умовно поділити на дві тісно взаємопов’язаних між собою області етичного знання. У першому випадку йдеться про зовнішній аспекті етики науки, т. Е. Про складні взаємини між особистістю вченого, вчиненому ним наукове відкриття і соціумом в цілому. Цей комплекс проблем найбезпосереднішим чином стосується […]...
29. Етика буддизма Буддизм – вчення, згідно з яким ніщо в світі не має субстанціонального існування і все в ньому минуще, тому всюди панує скорботу. Це вчення зародилося і проповідувалося близько 560-480 рр. до н. е. Основоположником буддизму став Сіддхартха Гаутама – виходець із царської сім’ї племені Шакті, що проживав в маленькій країні на північному сході Індії. Згодом […]...
30. Етичні уявлення А. Шопенгауера та Ф. Ніцше Прагнення до змін і новизни, властиве даному часу, що виявлялося по-різному. Так, в контексті “філософії життя”, орієнтованої на відкидання всього загальнозначущого, стереотипізованного і на утвердження цінності “живого”, індивідуалізованого буття, оформлялися етичні уявлення тих мислителів, які значною мірою вплинули па моральне свідомість XX століття. Артур Шопенгауер (1788-1860 рр..) – творець песимістичної етичної концепції ірраціоналістського типу. Головне […]...
31. Насильство і етика Насильство – посягання на свободу волі людини за допомогою примусу і заподіяння шкоди його життю. Позбавлення людини свободи волі дозволяє панувати над ним, тому насильство – спосіб, який забезпечує влада однієї людини над іншим. Його сутність у тому, що воно роз’єднує пов’язаних один з одним людей, яких примушують грати чужі їм ролі, відмовитися від самих […]...
32. Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...
33. Добро Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – Д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають в даній культурно-історичній ситуації усталеним вимогам моральності. З допомогою категорії Д. здійснюється етична оцінка як явищ соціальної практики, […]...
34. Проблеми прикладної етики Прикладна етика – форма теоретичного етичного знання, безпосередньо відображає моральні та етичні проблеми суспільства та індивіда. Прикладна етика проводить теоретичний аналіз і вирішує проблеми моралі. Основними проблемами прикладної етики є: смертна кара, евтаназія, аборти, трансплантація органів, егоїзм ринкової конкуренції, насильство та інші. Вони вважаються відкритими в силу того, що відносно їх неможливо дати однозначну відповідь […]...
35. Розвиток етики в Німеччині І. Кант бачив своєю метою створення раціональної етики, або теорії моральних понять, на противагу емпіричної етики або навчань про моральність, які були створені в XVIII в. англійськими та французькими мислителями. І. Кант ставив перед собою завдання відкрити основні закони моральності на основі розуму, а не з людської природи. У книзі “Критика практичного розуму” основою моральності […]...
36. Етика Антисфена У своїй етиці Антисфен теж виходив з вчення Сократа. “Перейнявши його твердість і витривалість і наслідуючи його безстрастю, він цим поклав початок кінізму”. Слідуючи етиці Сократа, Антисфен бачив щастя в чесноти, а для досягнення добродіяння вважав достатнім одного лише бажання, сили волі. Пізніше Аристотель також з цим не погодиться: одного бажання мало, необхідно суспільне виховання, […]...
37. Юм про релігію При своїх скептичних теоретико-пізнавальних переконаннях Девід Юм повинен був прийти до оригінальним і цікавим поглядам і на питання релігії та етики. І дійсно, цікавлячись релігійною філософією, він відкидав можливість зробити предметом наукового обгрунтування і докази ідеї Бога, безсмертя душі, свободи волі і т. Д. Усі докази буття Божого пов’язані або з ідеєю його субстанциальности, або […]...
38. Свиняча етика – О. Генрі Зайшовши до курильного вагона трансконтинентального експреса, побачив там Джефферсона Пітерса, який один з усіх людей, що живуть на захід від річки Уобаш, має голову на в’язах і може ворушити одразу обома великими півкулями мозку та ще й мозочком на додачу. Поле діяльності Джеффа не якесь там незаконне шахрайство. Удовам і сиротам його боятися нічого: він […]...
39. Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
40. Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...