Життя Фейєрбаха

Related posts:

1. Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
2. Філософсько-політична релігія Фейєрбаха Така релігія, таким чином витлумачена, за його ідеєю, може сприяти викоріненню християнської, узагалі всякої теїстичної релігії допомогою критичного її тлумачення і за допомогою представлення свідомості в теперішньому вигляді. Тому вчення Фейєрбаха ставить завдання не абстрактну, пізнавальну, а життєву, практичну. Філософія для нього покликана замістити людині релігію, сама зробитися нею, і те, що філософія вказує як […]...
3. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
4. Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
5. Фейєрбах і Гегель Цей мислитель, який провів більшу частину свого життя в сільському отшельничестве, зробив своїми філософськими ідеями найглибше вплив на своїх сучасників, які не зужите ще досі, і в ряді імен, що виражають собою духовне обличчя XIX століття, поряд з іменами Гегеля і Дарвіна, Маркса і Огюста Конта, Спенсера і Мілля безсумнівно слід поставити й ім’я Фейєрбаха. […]...
6. Від Фейєрбаха до Маркса “Двигуном суспільства є не вмовляння, а класова боротьба”, – таку оцінку досвіду соціалістів-утопістів дав В. І Ленін. Ще раніше з класових позицій вів критику капіталізму К. Маркс, почавши, щоправда, з пріоритету загальнолюдських принципів. У цьому він мав видатного попередника, Людвіга Фейєрбаха (1804-1872). Задовго до Ніцше Фейєрбах в роботі “Сутність християнства” провів його критичний аналіз, виявив […]...
7. Вплив Гегеля на західних і російських мислителів Філософія Гегеля поширилася далеко за межі батьківщини свого творця: французів з нею познайомили Леру, Отт (“Гегель і німецька філософія”, Пар., 1844), Прево (“Гегель. Виклад його доктрини”. Тулуза, 1845) та ін.: англійців Стірлінг (“Секрет Гегеля” і “Гегельянські система”, Лонда.. 1865), італійців Віра, Маріано, Спавента та інші У Росії філософія Гегеля відіграла свого часу важливу культурну роль. […]...
8. Людвіг Фейєрбах – коротка біографія Знаменитий німецький філософ Людвіг Фейєрбах народився в 1804, помер у 1872. У юності, під час свого перебування в гімназії в Ансбаху він відрізнявся релігійним напрямом, потім в Гейдельберзі вивчав богослов’я. Під впливом лекцій Дауб Фейєрбах зацікавився філософією Гегеля і, щоб слухати його самого, відправився в 1824 в Берлін. У 1828 Фейєрбах читав в Ерлангені лекції […]...
9. Маркс і Фейєрбах Головне, що найбільшою мірою встановлює чужість Маркса Гегелем, є те, що Маркс на початку 40-х років, незабаром після закінчення ним університету, безсумнівно виявляється фейербахіанцем, усвоившим вчення Фейєрбаха про человекобожества, а Фейєрбах в цьому вченні вже абсолютно віддаляється і протиставляється Гегелем ; бути же фейербахіанцем це вже, в усякому разі, значить не бути гегельянцем. Треба зазначити, […]...
10. Фейєрбах про людину Але в такій же якості людина є богом для людини, тобто окремий індивід є бог для самого себе або ж для іншої людини? Вчення Фейєрбаха відповідає, що божеством для людини є рід, ціле, людство. “Поняття божества, – говорить Людвіг Фейєрбах, – цілком збігається з поняттям людства. Всі божественні визначення, які роблять бога богом, суть визначення […]...
11. Фейєрбах про історію людства Таким чином, Фейєрбах розправляється в своєму вченні з трагедією обмеженість особового індивідуальної свідомості, яка насправді не стає легше від усвідомлення, що таких трагедій існує N-ну кількість. Остаточна ідея Фейєрбаха з цього питання, вельми поширена і в наш час, така: “Висновок щодо теологічного або релігійного Jenseits [потойбічного], або припущення майбутнього життя в цілях удосконалення людини було […]...
12. Фейєрбах про державу Ця ідея цілого, ідея роду, завдяки якій розвивається індивід, панує у вченні Людвіга Фейєрбаха. У всякому разі, слідом за Гегелем, у своєму универсалізмі, що прийшов до обожнювання універсальної організації людства в державі, Фейєрбах приходить до того ж. Так як держава є все-таки найбільш безпосередня реальна виховна організація для людської індивідуальності, то держава є вираз роду […]...
13. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
14. Логіка Гегеля – коротко Зокрема, логіка Гегеля підрозділяється на вчення про буття, сутність і поняття, причому в першій частині досліджуються поняття якості, кількості і заходи, в другій – сутності, явища і дійсності, в третій – суб’єктивності (поняття, судження, умовивід), об’єктивності ( механізм, хімізм, телеологія) та ідеї (життя, пізнання і абсолютна ідея). Початок логіки Гегеля дає прекрасний приклад його діалектичного […]...
15. Що таке даосизм? Даосизм – це китайське вчення про дао або “шляху речей”, що включає в себе елементи релігії і філософії. Воно розповідає про життя в єдності з природою, а також допомагає дізнатися сенс всього сущого. Вчення сформувалося в II столітті, хоча ряд свідчень вказує на те, що вже в V-III століттях до нашої ери з’явилися традиції, що […]...
16. Вчення Анаксимандра про походження і кінець життя Анаксимандру належить також перша глибока здогадка про походження життя. Живе зародилося на кордоні моря і суші з мулу під впливом небесного вогню. Перші живі істоти жили в морі. Потім деякі з них вийшли на сушу і скинули з себе луску, ставши сухопутними. Від тварин походить людина. Загалом все це вірно. Щоправда, людина, за вченням Анаксимандра, […]...
17. Світський гуманізм – визначення Світські ідеали ставали все більш популярними з розвитком гуманізму. Цей процес привів до поділу держави і церкви. Якщо в середні віки церква контролювала все і володарювала і вчинками людей, то вже в епоху Відродження зазвучали в повну силу ідеї про цінність свободи, розуму, соціальної рівності і справедливості. Сьогодні світський гуманізм – це напрямок в сучасній […]...
18. Страхов та гегельянство У філософії Г. Гегеля Н. Страхова приваблював, насамперед, діалектичний метод. Однак головне, що його хвилювало – це сама суть гегелівської філософії, яка полягає у загальності та зв’язку відбуваються процесів і явищ і поясненні їх. За Страхову, Гегель звів філософію в ступінь науки, здатної піти від однобічності в розумінні буття. Однобічність підходу до навколишнього світу – […]...
19. Виникнення слов’янофільства Слов’янофільство виникло як результат: 1) романтизму, пробудившегося націоналістичні прагнення у багатьох народів Європи, 2) наполеонівських війн, які підняли патріотизм у всіх країнах Європи і змінили ідеали французького космополітизму прагненням до національного самовизначення (особливо різко це проявилося повстаннями в Ірландії, Бельгії, Угорщині, Польщі), 3) філософії Шеллінга і особливо Гегеля, з їх широкими уявленнями про величний ході […]...
20. Концепція Вільгельма Дільтея Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей вважається по ряду займаних ним позицій продовжувачем філософської спадщини Георга Гегеля. Але гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Вільгельм Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різних епох відповідають різні світовідчуття, що відображають зміст різних філософських вчень. Вільгельм Дільтей стверджував, що історично різні філософські вчення прагнуть осягнути те, що знаходиться […]...
21. Діалектика Гегеля – коротко Абсолютна ідея, осуществляющаяся у світі, не є нерухома, спочиваюча субстанція, а є початок вічно живе і розвивається. Абсолютна є діалектичний процес, все дійсне – зображення цього процесу. Якщо хочуть Бога називати абсолютним істотою, то, на думку Гегеля, слід говорити: “Бог твориться”, а не “Бог існує”. Філософія є зображення цього руху думки, Бога і світу, вона […]...
22. Життя Епікура Матеріалістичний перипатетизм Стратона ні єдиним і найяскравішою формою античного матеріалізму в епоху еллінізму – яскравіше і повніше був матеріалізм Епікура та його учнів і послідовників – епікурейців. У вченні Епікура своє друге народження отримав атомізм Левкіппа і Демокріта, доповнений, однак, видатним елліністичним матеріалістом низкою своїх оригінальних думок (починаючи з кінця IV ст. До н. е.). […]...
23. Історико-філософський процес Реальний процес виникнення, розвитку та зміни філософських ідей вивчає особлива наука – історія філософії. Минув той час, коли історія філософії була чисто описовим видом знання, коли вона лише розповідала і переказувала, популяризувала ідеї і вчення минулого. Такими, наприклад, оповідачами (і дуже цікавими) був Діоген Лаерт (III в.), Плутарх (III ст.), В Новий час – К. […]...
24. Августин “Про істинну релігію” На закінчення ми повинні згадати ще про одного витворі Аврелія Августина, яке коштує чи не вище всіх інших його творів, бо належить не до вченого, а до загальної літературі і мало величезний вплив на наступні покоління. Це – книга Августина “Про істинної релігії”. На підставі її католицька церква доводила протестантам істинність свого вчення про віддання […]...
25. Маркс і Гегель Одним з найбільш цікавих питань в філософській фізіономії Маркса є питання про ставлення його до класичного ідеалізму. Маркс сам називав себе іноді гегельянцем або, принаймні, подавав привід вважати себе ім. Таким вважали його Енгельс і інші, але зв’язок між марксизмом і ідеалізмом звичайно вельми перебільшується. Відома напис, яку зробив Енгельс в 1891 р на своєму […]...
26. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
27. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
28. Література про слов’янофілів Пипін, “Характеристики лідер, думок від 1820-х до 1850-х років” Соловйов Вл., “Національне питання в Росії” Страхов, “Боротьба із Заходом в нашій літературі” Колюпанов, “Нарис філософської системи слов’янофілів” (“Р. Про.” 1894) Ор. Міллер, “Основи вчення первинних слов’янофілів” (“Р. М.” 1880 г.) П. Виноградов, “І. В. Киреевский і початок московського слов’янофільства “(” Питання філософії та психології “1892) […]...
29. Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
30. Георг Гегель: абсолютна ідея і світовий розум Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – один з основоположників німецької класичної філософії та філософії романтизму. Він вважав, що весь Всесвіт – це прояв світового розуму. Деякі дослідники називали Гегеля “філософом з філософів”, тому що він єдиний представник цієї науки, для якого філософія була всім: і причиною, і наслідком, і об’єктом вивчення, і інструментом. Інші мислителі використовували […]...
31. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
32. Філософська система Гегеля Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1760 – 1831) увійшов в історію філософії як основоположник діалектичної логіки і автор величної філософської системи. Відмінною особливістю і відправним пунктом гегелівської філософії є ​​ідея тотожності онтології, логіки, теорії пізнання і діалектики. “Буття є мислення” – таке основне твердження німецького філософа, згідно з яким все існуюче (буття) не тільки мислимо, але […]...
33. Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
34. 15 фактів та історій з життя Вольтера Філософ-просвітитель Вольтер (1694 – 1778) не був світилом ні в одній з галузей науки або мистецтва, якими він займався. Він не висунув своїх філософських ідей або концепцій. Вольтер був далекий від природничо-наукових відкриттів. Нарешті, його віршовані, драматичні та прозові твори не йдуть в порівняння з Буало або Корнелем. Однак здатність Вольтера ясним живою мовою викладати […]...
35. Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
36. Гегель про громадянське суспільство і державу Поняття держави і громадянського суспільства у філософії Гегеля відрізняються один від одного. Людські індивіди об’єднуються в сім’ї, а з сукупностей сімей виростає громадянське суспільство. Громадянське суспільство ще не складає держави. Його мета – охорона матеріальних і моральних інтересів індивіда. Звідси виникає той егоїстичний, утилітарний і буржуазний дух, який панує в маленьких країнах, де громадянське суспільство […]...
37. Умови життя на Землі. Середовища життя і екологічні чинники Життя на Землі існує всюди, крім жерл діючих вулканів. Все, що оточує живий організм, називають його середовищем проживання. Вивченням взаємодії організмів з навколишнім середовищем займається наука екологія (від грец. Oikos – “житло”, “місцеперебування” і logos – “слово”, “вчення”). Кожна жива істота тісно пов’язано зі своїм середовищем існування, відчуває її вплив і в свою чергу на […]...
38. Витоки філософії слов’янофілів Слов’янофільство розуміється не завжди однаково. За границею, і навіть у Росії, його часто змішують c панславізмом, з непримиреннаворожнеча до всього західного, з апологією російської держави і російської народності. Тим часом, філософія слов’янофільського напрямки зводиться ні на симпатії до слов’ян, ні на боротьбу із Заходом, ні на звеличення власної національності. Всі три відзначені риси в ньому […]...
39. Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. Казкова історія і сучасне життя у творі Цар Плаксій та Лоскотон Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю В. Симоненка (стисло); визначити ідейно-тематичне спрямування казки, розвивати вміння висловлювати особисте ставлення до зображуваного; пунктуальність, формувати світогляд, оптимістичний погляд на світ; виховувати почуття пошани, поваги, любові до українських письменників, зокрема до В. Симоненка, інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, проектор, […]...
40. Гносеологія – що це таке? Гносеологія це наука про пізнання і один з чотирьох розділів філософії. Гносеологія відома ще з часів Сократа і Платона. Слово “гносеологія” походить від грецького gnosis (знання) і logos (вчення). Дослівно можна перекласти як “вчення про знанні”. У теорії філософії гносеологія є наукою про форми, джерелах, кордонах та заходи людського пізнання. Гносеологія розбирається в тому, як […]...