Етика Фейєрбаха – коротко
Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики – область людської волі, але сама ця воля визначається насамперед прагненням до щастя. “Моральність без блаженства, – говорить Людвіг Фейєрбах, – це слово без сенсу”. З питання про те, як поєднувати тягу до особистого щастя з суперечить їй на перший погляд прагненням до самообмеження і служінню на благо інших, проповідник “туізма” Фейєрбах роз’яснює: оскільки “я” невіддільне від “ти”, то і справжня етика повинна бути заснована не на одиночному задоволенні, а на такому, яке враховувало б і чужі устремління. Взаємозалежність людей невіддільна від самої їхньої природи. Її явним виразом служить відмінність статей. У статевій любові “прагнення до щастя можна задовольнити не інакше, як задовольнивши разом з тим, хочеш ти того, чи ні, прагнення до щастя іншої особи”. Думка про те, що приватне прагнення до щастя повинно бути невід’ємно від такої ж тяги інших, ми засвоюємо з самого дитинства – в процесі людського спілкування. Згідно етичної філософії Фейєрбаха, конфлікт між егоїзмом і боргом виникати може, але він аж ніяк не є неминучим і нездоланним. У нашому житті, ми постійно вчимося поєднувати виконання боргу з особистими схильностями. У підсумку, само проходження боргу мало-помалу починає супроводжуватися з відчуттям задоволення і щастя, навіть якщо спочатку воно і виконується проти волі. Навіть жертва власним життям в ім’я щастя іншого може принести людині високе етичне насолоду.
Related posts:
- Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
- Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
- Філософсько-політична релігія Фейєрбаха Така релігія, таким чином витлумачена, за його ідеєю, може сприяти викоріненню християнської, узагалі всякої теїстичної релігії допомогою критичного її тлумачення і за допомогою представлення свідомості в теперішньому вигляді. Тому вчення Фейєрбаха ставить завдання не абстрактну, пізнавальну, а життєву, практичну. Філософія для нього покликана замістити людині релігію, сама зробитися нею, і те, що філософія вказує як […]...
- Життя Фейєрбаха Знаменитий німецький філософ XIX століття Людвіг Фейєрбах народився в 1804 р і був сином відомого криміналіста, Ансельма Фейєрбаха. Спочатку він займався богослов’ям в Гейдельберзькому університеті, але вже в 1824 р залишив Гейдельберг і переселився в Берлін слухати Гегеля. Тут він робиться послідовником його вчення і незабаром влаштовується в якості приват-доцента філософії в Ерлангенськом університеті. У […]...
- Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
- Від Фейєрбаха до Маркса “Двигуном суспільства є не вмовляння, а класова боротьба”, – таку оцінку досвіду соціалістів-утопістів дав В. І Ленін. Ще раніше з класових позицій вів критику капіталізму К. Маркс, почавши, щоправда, з пріоритету загальнолюдських принципів. У цьому він мав видатного попередника, Людвіга Фейєрбаха (1804-1872). Задовго до Ніцше Фейєрбах в роботі “Сутність християнства” провів його критичний аналіз, виявив […]...
- Етика – наука про мораль і моральність Слово “етика” історично сходить до старогрецького слова “етос” (ethos), яке означало місце (житло) спільного перебування, спільне життя і правила поведінки. У подальшому воно стало позначати характер суспільної поведінки, характер людини, звичаї спільного життя. У наш час етика – це філософська наука, яка потрібна для того, щоб прояснювати підстави моралі як суспільного явища, принципи морального вибору, […]...
- Розвиток етики в Німеччині І. Кант бачив своєю метою створення раціональної етики, або теорії моральних понять, на противагу емпіричної етики або навчань про моральність, які були створені в XVIII в. англійськими та французькими мислителями. І. Кант ставив перед собою завдання відкрити основні закони моральності на основі розуму, а не з людської природи. У книзі “Критика практичного розуму” основою моральності […]...
- Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
- Етика Антисфена У своїй етиці Антисфен теж виходив з вчення Сократа. “Перейнявши його твердість і витривалість і наслідуючи його безстрастю, він цим поклав початок кінізму”. Слідуючи етиці Сократа, Антисфен бачив щастя в чесноти, а для досягнення добродіяння вважав достатнім одного лише бажання, сили волі. Пізніше Аристотель також з цим не погодиться: одного бажання мало, необхідно суспільне виховання, […]...
- Насильство і етика Насильство – посягання на свободу волі людини за допомогою примусу і заподіяння шкоди його життю. Позбавлення людини свободи волі дозволяє панувати над ним, тому насильство – спосіб, який забезпечує влада однієї людини над іншим. Його сутність у тому, що воно роз’єднує пов’язаних один з одним людей, яких примушують грати чужі їм ролі, відмовитися від самих […]...
- Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
- Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
- Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
- Быоцентризм, екоцентризм, екологічна етика В кінці двадцятого століття почався бурхливий розвиток екологічної етики *. Воно сприяло зародженню нових ідей в області збереження природи планети. Причому нарешті ці ідеї виявилися плідними, бо втілення їх в життя обіцяє дійсне збереження природи і продовження життя людства у Всесвіті. Реалізація їх представляється надзвичайно складною, хоча нічого скрутного для розуміння цих нових уявлень і […]...
- Етика науки Сучасна наука ставить перед дослідниками безліч етичних проблем. За своїй сукупності їх можна умовно поділити на дві тісно взаємопов’язаних між собою області етичного знання. У першому випадку йдеться про зовнішній аспекті етики науки, т. Е. Про складні взаємини між особистістю вченого, вчиненому ним наукове відкриття і соціумом в цілому. Цей комплекс проблем найбезпосереднішим чином стосується […]...
- Етика Юма Моральна філософія (етика) Девіда Юма цікава і в тому відношенні, що вона являє подальший крок і успіх в психологічному аналізі внутрішніх пружин моральної діяльності людини. Юм, подібно Хатчесону, бачить останнє джерело етичної діяльності в почуттях людини, а не в ідеях. Всі почуття зводяться до двох форм: задоволення і невдоволення; – В цих почуттях і треба […]...
- Етика буддизма Буддизм – вчення, згідно з яким ніщо в світі не має субстанціонального існування і все в ньому минуще, тому всюди панує скорботу. Це вчення зародилося і проповідувалося близько 560-480 рр. до н. е. Основоположником буддизму став Сіддхартха Гаутама – виходець із царської сім’ї племені Шакті, що проживав в маленькій країні на північному сході Індії. Згодом […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
- Етика – визначення терміна Слово “етика” походить від давньогрецького ethos (етос). Спочатку етос означав місце спільного проживання: будинок, гніздо, лігво. Пізніше їм стали називати якесь сталість – характер або звичай. Діяч філософії Аристотель, розуміючи етос як характер, додав до нього прикметник “етичний”, маючи на увазі під ним певний набір чеснот. Тобто людина з етичним характером – це особистість, чия […]...
- Мораль, моральність, етика Життя людей у суспільстві визначається не стільки політико-правовими та соціально-економічними принципами, скільки психологічними і моральними. На жаль, в більшій частині літератури радянського періоду людина як індивідуальна особа, що знаходиться в конкретній культурному середовищі, з його моральними пошуками і сумнівами, не був об’єктом вивчення і дослідження. Його зазвичай розглядали як частку класу, групи, колективу, де індивідуальні […]...
- Етика Стародавнього Китаю Етика Стародавнього Китаю формувалася під впливом суспільних процесів і провідних філософських вчень – даосизму, конфуціанства і моізма. Даосизм (школа Дао) – філософське вчення про Серединному або правильному шляху пізнання і життя – Дао. Головними етичними принципами даосизму є дао і де: дао – загальний внутрішній закон природи, суспільства і людського мислення; Де – конкретний прояв […]...
- Свиняча етика – О. Генрі Зайшовши до курильного вагона трансконтинентального експреса, побачив там Джефферсона Пітерса, який один з усіх людей, що живуть на захід від річки Уобаш, має голову на в’язах і може ворушити одразу обома великими півкулями мозку та ще й мозочком на додачу. Поле діяльності Джеффа не якесь там незаконне шахрайство. Удовам і сиротам його боятися нічого: він […]...
- Середньовічна схоластика – коротко На самому початку розвитку середньовічної освіченості на підставі традиційних античних наук склався особливий рід освіти, і те своєрідне мислення, яке отримало назву схоластики. Завданням схоластики було затвердити в світлі розуму те, що було засвоєно вірою. Схоластика середніх віків повинна була усвідомити Святе Письмо. Так як для такого важкого справи треба було підшукав відповідні способи, то […]...
- Що таке щастя – коротко Якщо запропонувати сотні людей продовжити фразу “щастя – це…”, то їхні відповіді будуть абсолютно відмінними один від одного. Саме тому дане поняття не має конкретного формулювання і певної інтерпретації. Для кожної окремої людини під цим словом ховається своє значення і сенс, причому відрізняються в окремі моменти часу. Одні відчувають цей стан, домігшись визнання в суспільстві […]...
- Теодіцея Лейбніца – коротко До вчення про встановленої гармонії дуже близькі і ідеї теодицеї Лейбніца. Введений саме ним термін “Теодіцея” (буквально – “Богооправданіе”) з тих пір став позначати ті розділи філософії та богослов’я, які доводять, що незаперечна існування зла у світі нітрохи не суперечить думки про управління Всесвіту благим Богом. Буття Бога, з філософії Лейбніца, слід прямо з поняття […]...
- Монадологія Лейбніца – коротко Різноманіття світу і постійна взаємодія в ньому різних середовищ не можна пояснити без існування найдрібніших одиниць буття – тих, що в Древній Греції іменували атомами. Але так як матерія – похідна різновид сили й енергії, то і атоми, відповідно до філософії Лейбніца, мають бути не матеріальними, а духовними об’єктами. Вони не частинки речовини, а згустки […]...
- КОРОТКО ПРО ІВАНА КОЧЕРГУ (1881-1952) Один із найцікавіших українських драматургів першої половини XX ст. Автор таких знаних п’єс, як “Алмазне жорно” (1927), “Марко в пеклі” (1928), “Свіччше весілля” (1930), “Майстри часу” (1934), “Ярослав Мудрий” (1946) та ін. Створені високомайстерно, добротно, вони свого часу мали успіх на сценах багатьох театрів України. Це був драматург-філософ, “людина бездоганної душевної чистоти”, як сказав […]...
- Класифікація наук Конта – коротко Досліджуючи порядок, в якому науки здійснили свій перехід з однієї стадії в іншу, Огюст Конт прийшов до своєї чудової класифікації наук. Розглядаючи різні науки, можна, на думку Конта, помітити, що вони природним чином розташовуються в порядку зростання складності при спадної спільності, так що кожна залежить від істин всіх попередніх їй наук, плюс ті істини, які […]...
- Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
- Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
- Закон трьох стадій Конта – коротко По вивченню Огюста Конта, є три способи мислити або філософствувати: спосіб теологічний (елементарний і дитячий), спосіб метафізичний і спосіб позитивний. Ці способи являють собою три стадії, послідовно прохідні людським пізнанням в його розвитку. У першій, теологічною, стадії всі явища світу сприймаються як управляти не незмінними законами, а волею, подібної до нашої. Ця первісна стадія думки […]...
- Філософія Хомякова – коротко Разом із братами Іваном і Петром Киреевскими Хомяков Олексій Степанович був старшим представником філософії слов’янофільського напрямки, сформованого близько другу половини 1830-х років. Людина незвичайно обдарований, з самою різнобічної ерудицією, Хомяков володів тонким розумом і блискучою здатністю до діалектики. У літературній розробці основ свого філософського світогляду Хомяков став одним з найблискучіших і авторитетних теоретиків слов’янофільської школи. […]...
- Філософія Маркса – коротко У цій статті розглядається не соціальне і економічне світогляд Карла Маркса (про них – див. У статтях Філософія історії Карла Маркса і Політична економія Маркса), а лише общефилософское, хоча про нього можна говорити тільки умовно. У Маркса чисто філософських праць, якщо не вважати ранніх статей, про які мова буде нижче, і докторської дисертації про Епікура, […]...
- Моральне вчення Фіхте Згідно Фіхте, сутність нашого Я становить діяльність з подолання відсталості природи, її протидії духу. Повне звільнення духу від відсталого початку природи нездійсненно, але рухатися в цьому напрямку можливо. Нижчою, грубим імпульсом до діяльності Я є прагнення до щастя; але в ньому природа поневолює нас, ми є іграшкою пристрастей, віддаючись почуттю приємного. Розрив з цим примітивним […]...
- “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
- Структура світогляду – коротко Структура складається з 6 компонентів: Знання можуть бути науковими, практичними і професійними. Чим ширше їх спектр, тим більш стійкою є позиція по життю. Якщо я багато знаю, маю великий життєвий “багаж”, то збити мене зі шляху практично неможливо. І навпаки, підліток легко може опинитися під поганим впливом, стати обдуреним, потрапити в недобрі руки маніпулятора в […]...
- Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
- Твір “Щастя в моєму розумінні” Для мене щастя – це відчувати емоції радості. Це сміх і сльози від щастя. Щастя буває різним. Буває маленьким і великим, вічним і миттєвим. У кожної людини розуміння про щастя і саме щастя різне. Для кого-то воно виражається в грошовому еквіваленті, хтось вимірює щастя в родині чи піклуванням про тварин. Для мене ж щастя укладено […]...
- Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї - тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...