Етика Гесіода

Від поеми Гесіода “Труди і дні” можна вести початок античної етики. У поемах Гомера люди і боги аморальні. У них немає нічого святого. Там є лише одна чеснота – хоробрість і лише один порок – боягузтво. Гомерівський Одіссей не може у виборі засобів. Докори сумління йому невідомі. Він хитрий. Свою хитрість Одіссей успадкував від свого діда Автолік – обманщика і злодія. Пізніше, в V ст. до н. е., у п’єсі Софокла “Філоктет” Одиссей представлений як “повний негідник”. Це говорить про розвиток до того часу етичної свідомості еллінів, яке починається саме з Гесіода. Гесіод висуває важливий етичний теза про те, що людина тим і відрізняється від тварини, що тварина не знає, що таке добро і що таке зло, а людина знає. Гесіод говорить: “Звірі… не відають правди. Людям же правду Кронід дарував – найвище благо “(Праці і дні, 277-279). Однак те, що відбувалося в оточувала Гесіода життя, суперечило і людській природі, і етичному закону Зевса.

У Гесіода різко виражене протиріччя між сущим і належним. У сущому ситуація така, що “нині ж і сам справедливим я бути між людьми не бажав би, та замовив би й синові” (там же, 270 – 272). Вирішити це протиріччя Гесіод не може. У нього навіть немає ідеї загробного спокутування. Нагорода і відплата можливі тільки в цьому світі. Гесіод малює образ справедливої ​​держави. Воно процвітає. А несправедливе держава гине. Також і на рівні людини “під кінець осоромить гордія праведний” (217 – 218). Але все це тільки в повинність, у сьогоденні ж етичні принципи зневажаються часто-густо. Гесіодом залишається лише висловити надію, що “Зевс не завжди терпіти це буде” (273). Етичний кодекс Гесіода зводиться до норми дотримання заходів. Гесіод вчить: “Меру у всьому дотримуйся і справи свої вчасно роби”. Для Гесіода – дрібного власника-землероба – це означало дотримання ощадливості, розрахунок у всьому, працьовитість. Навіть ставлення з богами Гесіод підпорядковує розрахунку: “Жертви безсмертним богам принось згідно достатку” (336). Етичні заповіді Гесіода включають також припис не ображати чужинця, сиріт, старого батька, що не перелюб із чиєю брата.

Поема “Труди і дні” користувалася в Елладі великим успіхом. Вона збереглася цілком – і якраз тому, що для стародавніх греків вона була скарбницею етичних сентенцій і корисних порад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Етика Гесіода