Російські байки

Байка – один з найстаріших жанрів літератури. Вже в Стародавній Греції широку популярність здобули байки поета Гесіода, але особливо популярним був байкар Езоп. У більш пізні часи у Франції прославився своїми байками поет Лафонтен.

Байки в російській літературі ми знаходимо у М. В. Ломоносова, А. П. Сумарокова, В. І. Майкова, І. І. Хемницера, І. І. Дмитрієва, І. А. Крилова.

Байка – це короткий віршований або прозовий розповідь повчального характеру, що має алегоричний, алегоричний сенс.

Мораль – початкові або заключні рядки байки з повчальним висновком.

Байка складається з розповіді і морального, повчального висновку. Мораль може бути перед розповіддю і після нього, іноді навіть відсутніми (в цьому випадку вона мається на увазі).

У байках ми часто зустрічаємо уособлення (тварини і неживі предмети кажуть, думають, відчувають), алегорію (зображення предмета, за яким ховається інше поняття або інший предмет: за лисицею – хитра людина, за ягням – беззахисна людина, за вовком – злий, безсердечний осіб).

Прочитайте фрагменти з байок І. А. Крилова. Як ви назвете ці уривки? Чого вони навчають і від чого застерігають: “У сильного завжди безсилий винен” (“Вовк і Ягня”), “А ви, друзі, як не сідайте / Все в музиканти не годитесь.” (“Квартет”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Російські байки