ЗВЕРТАННЯ – Дмитро Білоус – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ

Related posts:

1. ХЛІБ І СЛОВО – Дмитро Білоус – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У стінах храмів і колиб1 Сіяє нам святково, Як сонце, випечений хліб І виплекане слово2. І люблять люди з давнини, Як сонце незагасне, І свій духмяний хліб ясний, І рідне слово красне8. Бо як запахне людям хліб, Їм тихо дзвонить колос, І золотом сіяє сніп Під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить Бешкетнику-харцизі Їх […]...
2. СПІВЕЦЬ – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Пишно займались багрянії зорі Колись навесні, Любо лилися в пташиному хорі Пісні голосні; Грала промінням, ясним самоцвітом Порання роса, І усміхалась весняним привітом Натури краса. Гордо палала троянда розкішна, Найкраща з квіток, – Барвою й пахом вродливиця пишна Красила садок. А соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав; Слав до […]...
3. ЗОРЯНЕ НЕБО – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Зорі, очі весняної ночі! Зорі, темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, То палкії, мов світла прекрасні. Різно дивляться яснії зорі, Кожна зірка інакше сіяє,- В кого серце у тузі та горі, Той виразно по зорях читає. Одна зірка палає, мов пломінь, Білі хмарки круг неї, мов гори, Не до нас посила вона промінь, […]...
4. ВЕЧІРНЯ ГОДИНА – Леся Українка – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Уже скотилося із кеба сонце, Заглянув місяць в моє віконце. Вже засвітилися у небі зорі, Усе заснуло, заснуло й горе. Вийду в садочок та погуляю, При місяченьку та й заспіваю. Як же тут гарно, як же тут тихо, – В таку годину забудеш про лихо! Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати. Ой, […]...
5. НА ВЕЛИКДЕНЬ, НА СОЛОМІ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко На Великдень, на соломі Проти сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Том. . святам З лиштвою пошили Сорочечку. А тій стьожку, Тій стрічку купили. Кому шапочку смушеву, Чобітки шкапові, Кому свитку. Одна тілько Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава. – Мені мати куповала. – Мені батько справив. – А […]...
6. РАНОК У ЛІСІ – Михайло Коцюбинський – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… А з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає […]...
7. ВЕЧОРИ, ЯК СИВІ КОТИКИ – Андрій Малишко – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Вечори, як сиві котики, В нас ночують у дворі, З ними вітру теплі дотики, Промінь синьої зорі. Перший бавиться з дитиною: – Люлі, спи, мале, пора, – Другий ходить за долиною, Ясні проліски збира. Третій вечір в кузні дзенькає, Лемеші кує, мов жар, Доки шаблею тоненькою Місяць виблисне, звіздар. І тоді вони посходяться, В хаті […]...
8. І ДОСІ СНИТЬСЯ – ПІД ГОРОЮ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко І досі сниться: під горою, Меж вербами та над водою, Біленька хаточка. Сидить Неначе й досі сивий дід Коло хатиночки і бавить Хорошеє та кучеряве Своє маленькеє внуча. І досі сниться: вийшла з хати Веселая, сміючись, мати, Цілує діда і дитя, Аж тричі весело цілує, Прийма на руки, і годує, І спать несе. А дід […]...
9. СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Тарас Шевченко (1814-1861) Кожен народ має своїх генїїв. Таким генієм для українського народу є Тарас Шевченко. Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім’ї селянина-кріпака. Рано залишився Тарас сиротою. Коли йому було дев’ять років, померла мама, а коли виповнилося одинадцять – помер батько. З дитячих років Тарас служив у […]...
10. ВЧИТЕЛЬКА – Андрій Малишко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Сонечко встає, і в росі трава1, Біля школи в нас зацвітають віти. Вчителько моя, зоре світова, Де тебе питать? Де тебе зустріти? На столі лежать зошитки малі, І роботи час проганяє втому. І летять-летять в небі журавлі, І дзвенить дзвінок Хлопчику малому. Скільки підросло й полетіло нас В молодій весні, в колосистім полі, А у […]...
11. ОПИС-ПЕЙЗАЖ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Опис-пейзаж – це зображення в художньому творі картин природи, краєвидів, різних природних явищ. Через описи-пейзажі читачі краще уявляють місце подій, умови проживання дійових осіб. Пейзажі часто допомагають письменникові розкрити душевні переживання персонажів. Картини природи (пейзажі) часто розпочинають опис подій, хоч можуть використовуватися і всередині твору. Михайло Коцюбинський – прекрасний майстер пейзажу. Наприклад, в оповіданні “Ялинка” […]...
12. ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК – Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся н. Федька. там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму “закадишному” другові2; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцеві! Усі діти як діти – граються, бавляться тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб […]...
13. ПОРІВНЯННЯ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Порівняння – це художній засіб, за допомогою якого один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим. Порівнювані предмети мають спільну чи подібну ознаку. Наприклад зі снігом у тексті оповідання “Ялинка” пов’язані такі порівняння: … розстелилось поле, вкрите снігом, мов білою скатертиною (за ознакою білого кольору сніг порівнюється з білою скатертиною); …Під деревами, на білому, […]...
14. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Літературний портрет – це опис зовнішності дійової особи в художньому творі. Читаючи, наприклад, оповідання Архипа Тесленка “Школяр”, ми звертаємо увагу на опис зовнішності хлопчика Миколки: “Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями”. Літературний портрет дає змогу читачам […]...
15. Михайло Коцюбинський – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Михайло Коцюбинський 17 вересня 1864 року у місті Вінниця в сім’ї службовця. Хлопчик зростав у дружній родині, був улюбленцем сім’ї, в якій було шестеро дітей. Михайлик спочатку навчався вдома, згодом вступив відразу до третього класу початкової школи. Навчався дуже добре. Любив народні пісні, сам їх записував, з братами і сестрами ставив вистави. Закінчив Шаргородське […]...
16. Володимир Винниченко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Володимир Винниченко народився 21 липня 1880 р. в с. Великий Кут на Херсонщині у селянській родині. Нестатки не дозволили йому закінчити гімназію, але завдяки великій працелюбності і наполегливості він екстерном складає іспити за середню школу і стає студентом юридичного факультету Київського університету. Бурхливі політичні події початку XX століття не могли не вплинути на В. Винниченка, […]...
17. Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Архип Тесленко 2 березня 1882 року в селі Харківцях на Полтавщині в сім’ї селянина-бідняка. З десяти дітей в сім’ї вижило тільки двоє – Архип і його брат Ярема. Допитливий і здібний Архип рано навчився читати. Коли йому було десять років, його віддали до школи. Навчався у Харкові. Працював у нотаріальній конторі, на телеграфі. Архип […]...
18. Леся Українка – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Справжнє ім’я та прізвище поетеси Лесі Українки – Лариса Косач. В одному з віршів письменниця написала: “Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. У серці її завжди була Україна, тому й себе поетеса назвала Українкою. Народилася Леся Українка у місті Новоград-Волинському 25 лютого 1871 року. Мати Лесі […]...
19. СОН – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко На панщині1 пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє2 кричало У холодочку за снопом, Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий3, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній4, бачиться, бо й сам Уже не панський, а […]...
20. ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Івана Франка називають розумом і серцем українського народу, українським Каменярем. Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині (тепер Львівська область). Його батько був ковалем. У кузні завжди збиралося багато людей. Вони розповідали різні історії про своє життя, які так любив Слухати маленький Ясь – у майбутньому великий український […]...
21. ШКОЛЯР – Архип Тесленко – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Миколка. Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями. Воно й училось, нівроку йому1. Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають2, щось таке, – чи про луку, чи про ліс… Ну й […]...
22. Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Народився Яків Качура у селянській родині на Вінниччині. Сімнадцятилітнім юнаком пішов на фронт. Згодом навчався у Київському інституті народної освіти, працював секретарем редакції журналу. Тоді ж почав друкувати власні твори, видав близько трьох десятків книжок, серед них збірку оповідань, повісті та романи. Під час Другої світової війни Яків Качура працював фронтовим кореспондентом. В одному з […]...
23. ГРИЦЕВА ШКІЛЬНА НАУКА – ІВАН ФРАНКО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ І Гуси зовсім нічого не знали про це. Ще того самого поранку, коли батько мав гадку1 відвести Гриця до школи, не знали гуси про цей намір. Тим менше знав про нього сам Гриць. Він, як звичайно, встав рано, поснідав, поплакав трохи, почухався, взяв прут і, підскакуючи, погнав гуси з обори2 на пасовисько. Старий білий гусак, […]...
24. ІВАН БОГУН – Яків Качура – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Весна 1648 року була тривожна. Знову по всій Україні палахкотів гнів народний. Дрижали в смертельній небезпеці, за стінами своїх замків, бундючні пани. І не одна шляхетна панна, ридаючи, ламала безнадійно руки, бо не знала, що їй судилося завтра. Народний клич – “Смерть польській шляхті!” – як грізний привид стояв перед кожним паном, проникав за товсті […]...
25. ПРОЗОВА – ВІРШОВАНА МОВА – РИМА – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ Художні твори можуть бути прозові (написані прозою) та віршовані (написані віршами, віршованою мовою). Наприклад: Прозова мова Хлопчик і дівчинка, жартуючи, Погнали ягнята до води. Коли Хлопчик поглянув на ягнята, то Зрозумів, що вони були чужими. Коли він обернувся на хати, то так Само зрозумів, що в нього не було своєї хати. Віршована мова І ми, […]...
26. МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ – Тарас Шевченко Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло, Чи так мені чого було? Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога… Уже покликали до паю1, А я собі у бур’яні Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені Тоді так приязно молилось, Чого так весело було? Господнє небо, і село, […]...
27. МОВА АВТОРА ТА МОВА ДІЙОВИХ ОСІБ – СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ У казках і оповіданнях письменники описують події, розповідають про героїв (персонажів), про їх вчинки, настрої та почуття. Така мова називається авторською, або мовою автора. Крім того, у тексті виділяються діалоги, які якнайточніше (дослівно) передають розмови, висловлювання двох дійових осіб (персонажів). У мові персонажів можуть вживатися ненормативні слова – розмовні, діалектні тощо. Мова дійових осіб і […]...
28. ЩЕДРИЙ ВЕЧІР – ДМИТРО БІЛОУС – ПОЕТИЧНА ЗБІРКА В одній з розмов Дмитро Білоус сказав: “Не хочу здаватися ні кращим, ні гіршим. Хочу бути самим собою”. Таким він був і в житті, і в літературній творчості. Для дітей поет писав цікаво, розважаючи й навчаючи водночас. У його творах, де немає надокучливих настанов, кожен неодмінно знаходить щось нове й цінне для себе. А переконатися […]...
29. Дмитро Білоус і Бородянщина В. Мірончук, Вчителька української мови та літератури Київська обл. Є люди, як свічки, – Згорають, відходячи в небуття. Є люди, як зірки, – Горять і світять все життя. Та ні, це не зірки, холодні, мертві. Вони – сонця, засвічені у небі, Які горять, обігрівають все і не згасають… І не згасають! Так можна сказати про […]...
30. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – І варіант – ДМИТРО БІЛОУС Із надзвичайною любов’ю автор вірша наголошує на відродженні української мови. Українська мова – це мова моїх пращурів, її коріння поринає у сиву давнину. Українська нація має свої звичаї, обряди, має свої естетичні ідеали. Мова такої нації не може зникнути безслідно. Неможливо її й знищити, як це хотіла зробити царська Росія. Саме про невмирущість цієї мови […]...
31. ЛЮБЛЮ ВЕСНУ – Володимир Сосюра – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – КРАСА РІДНОГО КРАЮ Люблю весну, та хто її не любить, Коли життя цвіте, як пишний сад. І мов у сні, шепочуть листя губи, І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки, Коли рида од щастя соловей І заглядає сонце під повіки У тишині задуманих алей… Люблю, коли блукає місяць в травах, Хатини білить променем своїм І […]...
32. ЧУДОДІЙНА КРИНИЦЯ – НАРОДНІ ПЕРЕКАЗИ ТА ЛЕГЕНДИ – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – ІЗ ДЖЕРЕЛ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ Жив один дід із бабою – старі-старі. От пішов раз дід у степ на полювання. Ходив-ходив і нічого не вбив. Аж дивиться: криниця! Він узяв, напився води, а тоді ще й умився – і став молодий! Тоді він зараз же й додому. А баба його насилу впізнала. Дід і послав бабу, щоб теж умилася та […]...
33. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” – ІІ варіант – ДМИТРО БІЛОУС Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
34. ЗОЛОТА КІСОЧКА – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ Була то раз одна вдовиця-стариця1 та мала лиш одним одну доньку. Але та їй донька була така красна, як сонечко, а коси мала золоті, по саму землю. А мати каже раз до неї: – А знаєш ти, доню, що? Твій отець покійний заручив тебе ще маленькою за одного царевича з тридев’ятої землі, за скляними горами […]...
35. О РІДНЕ СЛОВО, ХТО БЕЗ ТЕБЕ Я? – ДМИТРО ПАВЛИЧКО * * * О рідне слово, хто без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга, Мертвяк, оброслий плиттям саркофага, Прах, купа жалюгідного рам’я. Моя ти – пісня, сила і відвага, Моє вселюдське й мамине ім’я. Тобою палахтить душа моя, Втишається тобою серця спрага. Тебе у спадок віддали мені Мої батьки і предки невідомі, Що гинули за […]...
36. ПОЕТИЧНЕ СЛОВО ПРОНИКЛИВЕ Й ЩИРЕ. ДМИТРО ПАВЛИЧКО ВІТРЯК – Поетична збірка – СВІТ ПОЕЗІЇ – З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Дмитра Павличка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання віршованих творів; вчити аналізувати прочитане; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати творчу уяву, образне мислення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Коливає Вусом сом, […]...
37. О слово! Будь мечем моїм! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ У збірці “Будь мечем моїм!” поет, розвиваючи традицію Т. Шевченка й Лесі Українки, гостро порушує проблему рідного слова, щиро захоплюється й гнівно картає колонізаторів, які його нищать, і своїх безбатченків, котрі його зневажають. Цей мотив віртуозно розкритий у поезії “О слово рідне! Орле скутий!..”. Вірш буквально пульсує потужним патріотичним почуттям, яке особливо посилюють риторичні вигуки […]...
38. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІІІ варіант – 11 клас – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба Чому дивуватися, що […]...
39. О слово рідне! Орле скутий!.. – поетичне осмислення ролі рідного слова в долі народу – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМ Вірш “О слово рідне! Орле скутий!..” (1907), що увійшов до збірки “Будь мечем моїм” (1909) – це зразок громадянської лірики, пристрасний гімн рідному слову. Поезія побудована як монолог-звертання ліричного героя до рідного слова. Громадянський пафос вірша поєднано з глибокою задушевністю, ліричністю. Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь возвеличує рідне слово, яке допоможе […]...
40. Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови – за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?” – ІV варіант – 11 клас – ДМИТРО ПАВЛИЧКО – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. Син лісоруба, […]...