Етика софістів
Проміжний етап між предетикою і зрілими формами етичної свідомості Давньої Греції представлений вченням софістів (V ст. до н. е..), що знаменує собою своєрідний період сумніви у предметі етики, тобто заперечення моралі як чогось безумовного й загальнозначущого.
Просвітницька діяльність софістів, спрямована проти морального догматизму, мала яскраво виражений гуманістичний зміст: у центрі їх уваги – людина (як самодостатня цінність), має право па творчість морального закону. Підкреслюючи мінливість моральних уявлень, роль відносного в моралі, софісти висували позицію морального релятивізму, стверджуючи, що у кожної людини своє уявлення про сенс життя, щастя, чесноти. (В такому ключі можна проінтерпретувати основоположение Прота – гора: “Людина є міра всіх речей”). Скептичні орієнтації софістів зафіксовані в триєдиному тезі Горгія: 1)нічого не існує, 2) якщо щось існує, то воно непознаваемо, 3) навіть якщо воно і пізнаване, то таке пізнання невимовно.
Скепсис софістів дозволив їм засумніватися в тому, що вважалося безсумнівним – в загальнозначимості моралі. Це обставина, а також той факт, що софісти гипертрофировали роль індивідуальної творчості моральних цінностей (т. е. прийшли, по суті, до ідеї їх плюралізму) і не запропонували задовільною позитивної етичної платформи, стимулювало розвиток філософської думки Стародавньої Греції по лінії посилення інтересу до моральної проблематики.
Related posts:
- Етика Ламетрі В інших творах, наприклад, в “Мистецтві насолоджуватися” (“L’art de jouir”) Ламетрі є прихильником етики, заснованої на себелюбство і, що ставить метою життя задоволення, причому вищими задоволеннями вважаються ті, які пов’язані з роздумом, кому воно доступно. Характер щастя і того, що людині приносить насолоду, залежить від виховання, і тому Ламетрі вважає безглуздими і заздрість і каяття. […]...
- Некласична етика Етична свідомість рубежу XIX-XX століть, часто зване “некласичним”, можна охарактеризувати як маргінальне, тобто як деякий “проміжний” стан, пов’язане з прагненням як би відмовитися від минулого для прориву в новий вимір, але, разом з тим, мимоволі несе в собі відбиток цього минулого на тлі досить туманного, часом, уявлення про суть необхідної “переоцінки цінностей”. Насамперед слід помститися, […]...
- Мораль, моральність, етика Життя людей у суспільстві визначається не стільки політико-правовими та соціально-економічними принципами, скільки психологічними і моральними. На жаль, в більшій частині літератури радянського періоду людина як індивідуальна особа, що знаходиться в конкретній культурному середовищі, з його моральними пошуками і сумнівами, не був об’єктом вивчення і дослідження. Його зазвичай розглядали як частку класу, групи, колективу, де індивідуальні […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
- Етика Юма Моральна філософія (етика) Девіда Юма цікава і в тому відношенні, що вона являє подальший крок і успіх в психологічному аналізі внутрішніх пружин моральної діяльності людини. Юм, подібно Хатчесону, бачить останнє джерело етичної діяльності в почуттях людини, а не в ідеях. Всі почуття зводяться до двох форм: задоволення і невдоволення; – В цих почуттях і треба […]...
- Насильство і етика Насильство – посягання на свободу волі людини за допомогою примусу і заподіяння шкоди його життю. Позбавлення людини свободи волі дозволяє панувати над ним, тому насильство – спосіб, який забезпечує влада однієї людини над іншим. Його сутність у тому, що воно роз’єднує пов’язаних один з одним людей, яких примушують грати чужі їм ролі, відмовитися від самих […]...
- Етика – наука про мораль і моральність Слово “етика” історично сходить до старогрецького слова “етос” (ethos), яке означало місце (житло) спільного перебування, спільне життя і правила поведінки. У подальшому воно стало позначати характер суспільної поведінки, характер людини, звичаї спільного життя. У наш час етика – це філософська наука, яка потрібна для того, щоб прояснювати підстави моралі як суспільного явища, принципи морального вибору, […]...
- Етика кініків Як справжнє поняття речі є лише її “власне” поняття, так і справжнє благо може бути лише “власним благом”. Кіник Діоген казав, що Антисфен навчив його відрізняти чуже від свого. Благом людини може бути тільки те, що може становити його власність, бути йому власним. Майно, свобода, здоров’я, саме життя – не наші, не можуть становити невід’ємною […]...
- Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
- Етика Гесіода Від поеми Гесіода “Труди і дні” можна вести початок античної етики. У поемах Гомера люди і боги аморальні. У них немає нічого святого. Там є лише одна чеснота – хоробрість і лише один порок – боягузтво. Гомерівський Одіссей не може у виборі засобів. Докори сумління йому невідомі. Він хитрий. Свою хитрість Одіссей успадкував від свого […]...
- Етика Стародавнього Китаю Етика Стародавнього Китаю формувалася під впливом суспільних процесів і провідних філософських вчень – даосизму, конфуціанства і моізма. Даосизм (школа Дао) – філософське вчення про Серединному або правильному шляху пізнання і життя – Дао. Головними етичними принципами даосизму є дао і де: дао – загальний внутрішній закон природи, суспільства і людського мислення; Де – конкретний прояв […]...
- Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
- Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
- Етика науки Сучасна наука ставить перед дослідниками безліч етичних проблем. За своїй сукупності їх можна умовно поділити на дві тісно взаємопов’язаних між собою області етичного знання. У першому випадку йдеться про зовнішній аспекті етики науки, т. Е. Про складні взаємини між особистістю вченого, вчиненому ним наукове відкриття і соціумом в цілому. Цей комплекс проблем найбезпосереднішим чином стосується […]...
- Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
- Етика – визначення терміна Слово “етика” походить від давньогрецького ethos (етос). Спочатку етос означав місце спільного проживання: будинок, гніздо, лігво. Пізніше їм стали називати якесь сталість – характер або звичай. Діяч філософії Аристотель, розуміючи етос як характер, додав до нього прикметник “етичний”, маючи на увазі під ним певний набір чеснот. Тобто людина з етичним характером – це особистість, чия […]...
- Етика буддизма Буддизм – вчення, згідно з яким ніщо в світі не має субстанціонального існування і все в ньому минуще, тому всюди панує скорботу. Це вчення зародилося і проповідувалося близько 560-480 рр. до н. е. Основоположником буддизму став Сіддхартха Гаутама – виходець із царської сім’ї племені Шакті, що проживав в маленькій країні на північному сході Індії. Згодом […]...
- Етика російського підприємництва Етика підприємництва формувалася протягом усієї багатовікової історії Росії. Підприємницька діяльність починається з часу утворення Київської Русі в IX ст. У цей період налагоджуються торговельні зв’язки з сусідніми країнами, але монополія на них належала іноземцям. На початку XV ст. після перемоги на Куликовому полі в 1380 р знову відроджується господарська діяльність купецтва. Однак встановилася на Русі […]...
- Етика Сократа Згідно з Сократом, сенс життя, її мета – у правді в правді, в добрі. Сама діяльність людського розуму має тому етичне зміст; роблення розуму є практичне роблення, і дозвільне розумування, що не має практичної мети засуджується як помилкове і безплідне, як порожня софістика. За Сократом, все пізнання зводиться до етики. Істинне істота людини – у […]...
- Быоцентризм, екоцентризм, екологічна етика В кінці двадцятого століття почався бурхливий розвиток екологічної етики *. Воно сприяло зародженню нових ідей в області збереження природи планети. Причому нарешті ці ідеї виявилися плідними, бо втілення їх в життя обіцяє дійсне збереження природи і продовження життя людства у Всесвіті. Реалізація їх представляється надзвичайно складною, хоча нічого скрутного для розуміння цих нових уявлень і […]...
- Етика Спінози Основою етики Спінози служить проповедуемая ним ідея про те, що воля або здатність психічної діяльності істотно не відрізняється від розуму. Вона не що інше, як прагнення розуму утримувати ідеї, які йому приємні і звільнитися від тих, які йому неприємні. Бажання – це ідея, яка стверджує або заперечує себе. Спіноза вважає, що тотожні за своєю сутністю, […]...
- Антропологічний поворот V-IV ст. до н. е А) Поняття антропологічного повороту У V ст. до н. е. у розвитку грецької філософії відбуваються важливі зміни. Філософське свідомість перестає розглядати природу (физис) в якості головного перелому пізнання і звертається до дослідження проблем людського існування. Даний перехід від філософії природи до філософії людини отримав найменування антропологічного повороту. Головною відмінною рисою філософської думки даного періоду з’явилася […]...
- Етика Антисфена У своїй етиці Антисфен теж виходив з вчення Сократа. “Перейнявши його твердість і витривалість і наслідуючи його безстрастю, він цим поклав початок кінізму”. Слідуючи етиці Сократа, Антисфен бачив щастя в чесноти, а для досягнення добродіяння вважав достатнім одного лише бажання, сили волі. Пізніше Аристотель також з цим не погодиться: одного бажання мало, необхідно суспільне виховання, […]...
- Особливості етики 20 століття Антинормативістський пафос “некласичної” етики проявляється і на новому етапі розвитку етичного знання, який називають “посткласичним”. Виключне різноманіття етичної свідомості XX століття ускладнює його системну характеристику, але не перешкоджає виділенню деяких специфічних особливостей: – мозаїчність, “карнавальність” (розкид думок з усіх проблем надзвичайно великий); – надзвичайно велика ступінь новацій, багато в чому визначаються інтенцією “зближення з живим […]...
- Свиняча етика – О. Генрі Зайшовши до курильного вагона трансконтинентального експреса, побачив там Джефферсона Пітерса, який один з усіх людей, що живуть на захід від річки Уобаш, має голову на в’язах і може ворушити одразу обома великими півкулями мозку та ще й мозочком на додачу. Поле діяльності Джеффа не якесь там незаконне шахрайство. Удовам і сиротам його боятися нічого: він […]...
- Розділи етики Теоретична частина вивчає різні аспекти моралі і моральності: їх історичний фактор, як вони виникли, як розвиваються, їх функціонування, зв’язаність між собою. Методологією теоретичної частини етики є знання, отримані в сфері психології, соціології, логіки та лінгвістики. Нормативна етика шукає і задає принципи, які лежать або будуть лежати в основі поведінки. Її метою є підтримка моральних і […]...
- Добро як основа моралі Моральні якості, що становлять основу моралі, виражаються і закріплюються в різних видах чеснот. Доброчесність розуміється двояко: 1) як вираження узагальненого властивості людини – відповідати моральному ідеалу особистості; 2) як вираження окремого морального якості. Доброчесність – ознака моральної досконалості, який служить оцінкою вчинків особистості з боку інших людей. Вона є моральною установкою і наміром людини діяти […]...
- Етичні уявлення А. Шопенгауера та Ф. Ніцше Прагнення до змін і новизни, властиве даному часу, що виявлялося по-різному. Так, в контексті “філософії життя”, орієнтованої на відкидання всього загальнозначущого, стереотипізованного і на утвердження цінності “живого”, індивідуалізованого буття, оформлялися етичні уявлення тих мислителів, які значною мірою вплинули па моральне свідомість XX століття. Артур Шопенгауер (1788-1860 рр..) – творець песимістичної етичної концепції ірраціоналістського типу. Головне […]...
- Моральний вчинок і відносини Моральна діяльність – показник суспільної значущості діяльності людини. Вона проявляється в наданні гуманітарної допомоги, в моральному проповідництві, моральному вихованні особистості і любові до людей. На неї поширюються моральні вимоги, і тому вона підлягає моральної оцінці. Моральна діяльність складається з вчинків, які мають власну структуру. Моральний вчинок – суспільно значуща поведінка людини, скоєне свідомо і згідно […]...
- “Воля до влади” Ф. Ніцше Особливістю філософських міркувань німецького філософа XIX ст. Ф. Ніцше про мораль є вираз сумніву щодо моральних цінностей. У книзі “Воля до влади” виробляється досвід переоцінки всіх діючих моральних цінностей. Переоцінка цінностей – та спрямованість у розвитку сучасної культури, яка повинна прийти на зміну зростаючому нігілізму. Нігілізм – показник справжньої сутності вищих “цінностей” і передумова формування […]...
- Виховна роль моралі Ви скоро закінчуєте основну школу. Чи замислювалися ви коли-небудь, що таке виховання? Якщо визначити дуже стисло, то виховання – це спеціальне вплив на людину з метою розвитку її здібностей, формування певних знань і умінь, а також людських якостей. Добре сказав про виховання один відомий вчений: це єдність керованого і самодостігаемого. Виховання – процес завжди двосторонній: […]...
- Роль моралі в житті людини і суспільства Людина дивна тим, що, незважаючи на те, що вона змушена керуватися біологічними потребами та інстинктами, їй підвладні й інші механізми поведінки, які відсутні у інших тварин. В суспільства, сформованим людьми, є певні моральні правила, які необхідно дотримуватись для того, щоб жити цивілізовано. Роль моралі в житті людини Мораль робить значний вплив на розвиток всіх сфер […]...
- Теорія моралі Канта Моральна філософія Іммануїла Канта (1724-1804 рр..) знаменує собою перехід від спроб опису, пояснення моралі, здійснюваних переважно на емпіричному фундаменті, до теоретичного аналізу моральності як особливого, специфічного явища. Мораль і етика представляли для Канта виняткову цінність, не випадково етичних роздумів він присвятив багато своїх творів: “Основи метафізики моральності” (1785), “Критика практичного розуму” (1788), “Релігія в межах […]...
- Проблеми прикладної етики Прикладна етика – форма теоретичного етичного знання, безпосередньо відображає моральні та етичні проблеми суспільства та індивіда. Прикладна етика проводить теоретичний аналіз і вирішує проблеми моралі. Основними проблемами прикладної етики є: смертна кара, евтаназія, аборти, трансплантація органів, егоїзм ринкової конкуренції, насильство та інші. Вони вважаються відкритими в силу того, що відносно їх неможливо дати однозначну відповідь […]...
- Рання грецька філософія Найбільш ранні зачатки грецької філософії знаходяться в релігійних і міфічних віршах глибокої давнини. Філософські умогляду помітні вже у великих еллінських поетів Гомера і Гесіода. Трохи пізніше їх розвиток призвело до появи таємничої секти орфиков, з якою були тісно пов’язані і практикувалися поблизу Афін елевсінські містерії. До числа ранніх філософів можуть бути віднесені і Сім прославлених […]...
- Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...
- Кіплінг “Заповідь” – аналіз вірша У своєму вірші “Заповідь” Редьярд Кіплінг викладає одні з найважливіших моральних принципів етики. “Володій собою серед натовпу сум’яття” – саме з цих слова автор починає своє напуття. Безумовно, ні в якому разі не можна бути веденим і піддаватися віянням натовпу на необдумані і потенційно небезпечні вчинки. Шрейдер в зв’язку з цим пише “погане оточення несе […]...
- Добро і зло Добро і зло – етичні поняття, які являють собою основне мірило моральності людського життя, показують полярність думок, почуттів і вчинків людей. Добро і зло пов’язані з духовним досвідом людини, завдяки якому вони і визначаються у своїй якості. Ці категорії стали основою розвитку моралі та системи моральних цінностей. Добро – етичне поняття, яке виражає позитивне значення […]...
- Різниця в часі між Москвою і Грецією Греція – держава, яка розташована на Балканському півострові і безлічі островів. Свою країну самі греки називають звучним словом Еллада. Вона омивається п’ятьма морями: Егейським, Іонічним, фракійські, Середземним і Критським. Як відомо, саме Греція вважається батьківщиною демократії, західної філософії, театру та Олімпійських ігор. Тут дуже розвинена сфера туризму. Греція, так само як, наприклад, Латвія і Кіпр, […]...
- Совість як основа моралі Совість – здатність людини критично оцінювати свої думки, вчинки і бажання. Критика виходить з їх невідповідності належного. Совість є принципом морального виховання особистості. Борг – усвідомлення особистістю безумовній необхідності виконання моральних норм і цінностей, які відповідають моральному ідеалу суспільства. Борг кожної людини полягає в проходженні по шляху добра, в здійсненні вчинків на благо інших людей […]...