ТАРАС БУЛЬБА – МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852) – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА(КІНЕЦЬ ХVIII – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.)
Українські мотиви у творчості М. Гоголя – найприродніша реалізація його величезного таланту. Аналізуючи художній стиль М. Гоголя, критики одностайні в тому, що автор “Тараса Бульби” завжди мислив по-українськи. Це виражалося насамперед у величезній кількості слів-українізмів, які здатен помітити кожен читач.
До написання художніх творів про козаччину М. Гоголь завжди належно готувався: дослухався до народних легенд, вивчав “Опис України” (1651) французького історика-мандрівника Гійома Левассера де Боплана, “Історію про козаків запорозьких” Семена Мишецького, рукописні списки українських літописів, пробував себе реалізувати в іпостасі історика. Проте історичні дослідження й літописи здавалися письменникові занадто сухими. У 1834 р. у листі до Ізмаїла Срезневського Микола Васильович бідкався, що ці твори були написані не по гарячих слідах, а “тоді, коли пам’ять поступилася місцем забуттю”.
“Український період творчості Миколи Гоголя повернув світові Україну із забуття. А самому Миколі Гоголеві – повернув віру в себе, бо Україна в ньому природно й легко піднялася над Малоросією. І тому він для нас у цей період не малорос, а українець”.
Володимир Яворівський
Сергій Якутович. Портрет Миколи Гоголя (2002)
Серед джерел, які використав М. Гоголь під час написання “Тараса Бульби”, був український фольклор, зокрема історичні пісні та думи.
Робота над “Тарасом Бульбою” тривала майже дев’ять років (1833-1842); вперше повість була надрукована в 1835 р. у збірці “Миргород”. Твір мав дві суттєво відмінні редакції. Перша виявилася значно коротшою від другої. Літературознавці її називають проукраїнською, а другу редакцію – проімперською.
У першій немає прославляння російського царя, відсутня настанова запорозьким козакам триматися Росії, описи битв менш розлогі, Тараса Бульбу не спалюють, а лише беруть у полон і тільки обіцяють закатувати (найімовірніше – посадити на палю), прибивши його до високого стовпа й піднявши високо вгору.
Друга редакція повісті була єдиною, яка виходила масовими накладами в радянські часи, оскільки в цьому варіанті сам народний улюбленець – Тарас Бульба – возвеличував Росію з її православною церквою і лякав нею поляків, а в підтексті свого монологу – однозначно закликав козаків, отже, спонукав і майбутніх українців сліпо коритися Росії.
Тільки у 2008 р. у Харкові вийшла перша редакція “Тараса Бульби” без горезвісної настанови з останнього монологу конаючого Тараса Бульби.
Хоча повість “Тарас Бульба” – історично-художній, а не художньо-історичний твір, тобто автором не виведена історична особа, відсутня конкретна історична подія, а є лише історичні тло й колорит козацької доби, для багатьох поколінь українців Тарас Бульба уявно постає реальним героєм – настільки правдиво художньо відтворив козацький характер Микола Гоголь.
Сергій Овчаренко. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба” (2002)
Іван Їжакевич. Нічна переправа
Олександр Бубнов. Тарас Бульба (1956)
Водночас не можна випускати з уваги, що в повісті відтворено майже все життя козацтва: побут у мирний і воєнний час, адміністративний устрій, звичаї. Широта епічного зображення, повнота відтворення народного життя, багатоплановість композиції зближують “Тараса Бульбу” з романним жанром.
У характері й поглядах головного героя Тараса Бульби втілено типові козацькі риси й світогляд. Герой усе своє життя провів у походах і дослужився до чину полковника. Тарас Бульба хоче передати синам свій бойовий досвід, адже за законами того часу козацька звитяга мала проявитися у збройній боротьбі з поляками.
Прототипом Тараса Бульби став предок відомого українського дослідника Миколи Миклухо-Маклая1 – курінний отаман Війська Запорозького Низового Охрім Макуха. За визволення України з-під влади польської шляхти воювало троє його синів – Омелько, Назар і Хома. Назар закохався у шляхетну панночку, перейшов на бік поляків і разом із ворогами обороняв фортецю від козаків. Брати вирішили викрасти зрадника, але на зворотному шляху Хома загинув у нерівному бою, а Омелькові з бранцем удалося втекти. Курінний отаман власноруч стратив сина-перевертня.
Остап постає типовим образом молодого козака-запорожця. Зате образ Андрія, створений під впливом українських фольклорних мотивів про “зрадника-відступника”, контрастує з ним. Палка вдача романтика привела юнака у ворожий табір, кохання зламало, а не загартувало його.
1Микола Миклухо-Маклай (1846-1888) – відомий мандрівник, антрополог, етнограф, географ українського походження; дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії; автор близько 160 наукових праць.
Олександр Мухін. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба” (1994)
Сергій Овчаренко. Ілюстрація до повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба” (2002)
Він забув про національні та релігійні конфлікти, моральну відповідальність перед батьком. У високоемоційному епізоді страти Андрія рідним батьком М. Гоголь вказує на неминучість розплати за переступ національних інтересів.
У повісті використано фольклорний прийом поширених порівнянь для змалювання стану афекту1: “Оглянувся Андрій: перед ним Тарас! Затремтів він усім тілом і раптом став блідий… Так школяр, необачно зачепивши товариша й діставши від нього за те лінійкою по лобі, спалахує, як вогонь, скажений схоплюється з лавки й женеться за зляканим товаришем своїм, ладнии роздерти його на частини…”. Порівняння переростають у самостійні картини, які допомагають розкрити характер, психологічний стан героїв.
Пригодницькими мотивами відзначається авантюрне досягнення Тарасом Бульбою іншої мети – бодай в остогидлому костюмі графа-іноземця, але таки бути присутнім під час страти ворогами Остапа. Ця необхідність логічно вмотивована, адже в найтяжчу хвилину мук Остап кличе батька – і той озивається з натовпу, незважаючи на смертельну небезпеку вже для себе самого.
У Шевченковій поемі “Гайдамаки” з образом Тараса Бульби суголосний образ Івана Гонти, який жертвує власними дітьми в ім’я національної ідеї.
Нині маємо багато перекладів творів М. Гоголя українською мовою. Проте особливої уваги заслуговує перекладацька робота корифея українського театру Миколи Садовського (1856-1933), який використав перший і другий варіанти повісті, врахував усі внесені М. Гоголем зміни, оминув пафосні прославлянням царя в редакції 1842 р. Цей переклад “Тараса Бульби” вперше був виданий в 1918 р.
У 2005 р. Іван Малкович відредагував і випустив у видавництві “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” двотомник М. Гоголя, в якому зібрано переклади Максима Рильського (“Майська ніч, або Утоплена”, “Ніч проти Різдва”, “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Кадр із фільму “Тарас Бульба” (2009) Іваном Никифоровичем”), Миколи Зерова (“Іван Федорович Шпонька та його тітонька”), Миколи Садовського (“Тарас Бульба”), Петра Панча (“Старосвітські поміщики”), Антона Харченка (“Вій”), Івана Сенченка (“Вечір напередодні Івана Купала”, “Страшна помста”), Степана Васильченка (“Пропала грамота”, “Зачароване місце”).
1Афект – дуже сильний, хоча завжди короткочасний емоційний стан, під час якого людина не контролює себе.
Євген Кібрік. Тарас Бульба (1943-1945)
Кадр із фільму “Тарас Бульба” (2009)
У цьому ж році Василь Шкляр надрукував у видавництві “Кальварія” переклади творів М. Гоголя за виданням 1835 р.
Повість “Тарас Бульба” екранізували не лише в Україні та Росії, а й за кордоном. Ще в 1962 р. в американсько-югославській інтерпретації було знято фільм-бойовик “Тарас Бульба” (режисер – Джей Лі Томпсон), який отримав високі нагороди – “Оскар” і “Золотий глобус”.
У 2009 р. у фільмі режисера Володимира Бортка “Тарас Бульба” (Україна, Росія, Польща) головну роль зіграв видатний український актор Богдан Ступка.
Зацікавлення повістю “Тарас Бульба” Миколи Гоголя в наш час зростає насамперед із причини животрепетних нині проблем жертовної відданості народові або підлої зради його. Образ козарлюги, для якого Україна – мірило всіх учинків, сьогодні сприймається як морально-етичний національний ідеал патріота й свідомого громадянина.
Діалог із текстом
1. Розкажіть про дві редакції повісті “Тарас Бульба”.
2. Доведіть, що українські мотиви М. Гоголя – найприродніша реалізація його унікального таланту.
3. Чи можна повість “Тарас Бульба” М. Гоголя вважати панорамою життя козацької епохи? Чому?
4. Представників яких суспільних прошарків змалював М. Гоголь у повісті “Тарас Бульба”?
5. Під впливом яких обставин формувався характер Тараса? У чому бачить свій найважливіший обов’язок старий козак? У якому випадку він готовий знову “оголити шаблю”?
6. Як Тарас ставиться до своїх синів, вірної дружини? Яким бачимо Тараса вдома і яким – на Січі?
7. Чи усвідомлював Андрій, що став зрадником? Що спонукало його до зради?
8. Чому Остапові настільки була важлива присутність батька під час страхітливих катувань і страти?
9. У чому полягає трагізм долі двох братів? Чи була в них можливість вибору своїх життєвих шляхів?
10. Кого вважають прототипом Тараса Бульби та його синів?
11. Які переклади українською мовою повісті “Тарас Бульба” М. Гоголя є найбільш вдалими?
12. Чому інтерес до повісті “Тарас Бульба” Миколи Гоголя в наш час лише зростає?
13. Заповніть таблицю:
Поведінка героїв у різних життєвих обставинах | Остап | Андрій |
Навчання в бурсі | ||
Перебування на Січі | ||
Поведінка під час бою | ||
Смертний час | ||
Мистецькі діалоги
Розгляньте ілюстрації до повісті “Тарас Бульба” М. Гоголя. Чи вдалося митцям, на вашу думку, передати у своїх роботах ідею літературного твору? Які художні засоби вони застосовують для цього?
Діалог із науковцем
Остап Стромецький1
М. ГОГОЛЬ: ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛЮ, ФІЛОСОФІЇ, МЕТОДІВ ТА РОЗВИТКУ ПЕРСОНАЖІВ
“Тарас Бульба”, як і всі ранні твори, оснований на українському фольклорі та народній мудрості. Рання літературна творчість М. Гоголя свідчить про поважний вплив на нього українських митців слова, а саме: Івана Котляревського, Квітки-Основ’яненка, Гулака – Артемовського, а також давньої української літератури.
Перше видання “Тараса Бульби” набагато менше від другого, що вийшло у 1842 р. Воно охоплювало тільки 9 розділів і мало близько 65 сторінок. Цілісність кожного образу розпадається на чотири невід’ємні частини: 1) зовнішній вигляд героя, що може бути реалістичним або гротескним; 2) його ум; 3) його душу; 4) його психіку.
1Остап Стромецький – сучасний діаспорний дослідник творчості М. Гоголя.
“Тарас Бульба” є віддзеркаленням історії України. Автор використав у творі різноманітні історичні пісні та думи. Історична пісня “Ой на горі там женці жнуть” – одна з найулюбленіших пісень М. Гоголя, і вона послужила скелетом-основою твору… Образ Андрія грунтується на матеріалі пісні “Ой був на Січі старий козак”.
Як відомо, пісенний Сава покидає свого батька, зраджує козаків, міняючи їхнє побратимство на вигідне життя у Польщі, одружившись із багатою полькою. Після схоплення Сави (на прохання батька) козаки прощають йому, а згодом за лицарство в битві навіть прославляють. У “Тарасі Бульбі” ситуація інша. Андрій не зраджує свого народу заради матеріальних вигод. Він глибоко залюблюється у красуню-польку. На відміну від батька Сави, Тарас приховує свою батьківську любов і повною мірою піддається військовим вимогам козацтва.
Три імені: Тарас, Остап і Андрій – виступають інструментом психологічної гри письменника. Перші два часто зустрічаються в українському фольклорі і представляють собою стійкість, відданість. Водночас ім’я Андрій, як і Сава, не є типово українським. В історії України та її фольклорі ім’я Тарас прикрашене позитивними прикметами, адже Тарас Трясило – переможець для українців, у той же час для поляків асоціюється з великими поразками, яких завдав кошовий отаман.
Пишучи історичну епопею “Тарас Бульба”, Гоголь заглиблюється в історичні джерела минулого України, головним ресурсом у цьому випадку служить йому “Історія русів”. Немає сумніву, що основною темою цього трактату стала проблема українсько-російських відносин.
Гоголь не змінює ім’я Тарас, але з Трясила робить Бульбу, якого зовнішні прикмети відповідали народному героєві. Бульба стає новим синонімом Трясила. Таємничість бульби під землею, яка з’явилася в Україні щойно в передгоголівські часи, стає у творі “Тарас Бульба” синонімом, символом могутньої постаті філософського мислення письменника. В негожі часи вогонь без пощади знищить усі поля. Бульба ж за щитом чорнозему дочекається своєї зрілості.
1. Чи погоджуєтеся ви з думкою, що “Тарас Бульба” “виріс” на українському фольклорі? Чому?
2. Як літературознавець оцінює перше видання “Тараса Бульби”?
3. Якою, виявляється, була улюблена пісня М. Гоголя?
4. З якої причини літературознавець пов’язує героїв “Тараса Бульби” з фольклорним твором про Саву Чалого?
5. Яким символічним значенням, на думку літературознавця, наділено прізвище героя Бульба, що означає “картопля”?
(2 votes, average: 2.50 out of 5)