Гоголь “Тарас Бульба”, глава 12 – короткий зміст

Гетьмана Остраница і його товариш Гуня підняли в Малоросії нове козацьке повстання. Краще за всіх бився полк, на чолі якого стояв Тарас Бульба, мстівшіх за вбитого Остапа. Козаки розбили самого коронного гетьмана Миколи Потоцького, але потім їх вожді необачно пішли на світ з ворогом.

Бульба відмовляв від цього світу, а коли його не послухали – продовжив боротьбу з одним своїм полком. П’ять польських полків наздогнали його на березі Дністра. Шляхтичі схопили Тараса, прикували до високого дерева на пагорбі і стали палити на вогнищі. Але і в останні хвилини життя Бульба встиг прокричати скакати до річки соратникам про місце, де заховані човна. Вже охоплений вогнем, він голосно пророкував, що підніметься на Руській землі велике православне царство, і не буде в світі сили, яка не скорилася б йому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Гоголь “Тарас Бульба”, глава 12 – короткий зміст