“Собаче серце”, глава 7 – короткий зміст

Під час їжі Шариков норовив користуватися руками, а не виделкою і ложкою. Він так налягав на горілку, що її доводилося у нього віднімати. Преображенський і Борменталь не залишали спроб долучити Поліграфа до пристойним манерам. Але в театр він ходити відмовлявся, називаючи його “контрреволюцією”, а цирк з ним можна було відвідувати тільки тоді, коли в програмі не було котів. Двох докторів приголомшило звістка, що Шариков сам почав читати книги. Але коли вони поцікавилися, які, то почули, що – переписку Енгельса з Каутським, яку дав Швондер. Шариков, втім, був “не згоден” з обома цими теоретиками, знаходячи їх соціальні ідеї занадто заплутаними – краще просто “взяти все і поділити”.

Пилип Пилипович, прийшовши в справжню лють, велів Зіні знайти серед речей Шарикова книгу з листуванням Енгельса і кинути її у вогонь. Раз, коли Борменталь відвіз Поліграфа з цирк, Преображенський дістав із шафи рідина з заспиртованих гіпофізом собаки Шарика, став роздивлятися його і хитати головою, неначе збираючись на щось зважитися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Собаче серце”, глава 7 – короткий зміст