Тарас Бульба – МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ 1809-1852 – …ІСТИННИЙ ЗНАВЕЦЬ СЕРЦЯ ЛЮДСЬКОГО…: МИКОЛА ГОГОЛЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література

Історія створення повісті

У 1835 р. побачила світ збірка М. Гоголя “Миргород”. Об’єднуючи в одному збірнику історичну повість “Тарас Бульба” і “Старосвітські поміщики” та “Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”, автор тим само представляє романтичну антитезу між героїчним минулим і безкрилою українською сучасністю.

Продовжуючи українську тематику, започатковану “Вечорами на хуторі біля Диканьки”, М. Гоголь у повісті “Тарас Бульба” звертається до теми героїчного минулого українського народу в першій половині XVII ст. Центральними дійовими особами твору є українські козаки.

Авторський текст у редакції 1835 р. проукраїнський, він рясніє словами Україна, нація, козацька нація. У ньому козаки – це вільнолюбні українці, які відстоюють свою православну віру, звичаї й національну гідність у боротьбі проти Польщі.

Після виходу у світ “Тараса Бульби” російська читацька аудиторія очікувала від М. Гоголя аналогічного масштабного епічного полотна на російському національному грунті. Але письменник був нездатним задовольнити такі бажання. Російська історія його не надихала, вона була для нього чужа, а отже, не могла збудити письменницької уяви. Щоб виправдати очікування російських читачів і критиків, у 1839-1842 рр. письменник береться за другу редакцію повісті “Тарас Бульба”, суттєво русифікуючи первісний текст. У ній він виявляє свою лояльність до російського імперського націоналізму та підтримує його цінності.

Владислав Єрко. Обкладинка українського видання повісті “Тарас Бульба” (2005 р.)

1 Чинна програма рекомендує читати повість у перекладі Миколи Садовського, за редакцією Івана Малковича та Євгена Поповича.

У виданні 1842 р. козаки – це частина великоросійської нації, які вже не пишаються своєю самобутністю, а виявляють свою відданість російському цареві та матінці-Русі, під якою розуміється Росія. Події відбуваються тепер на “південноросійських” землях, чим автор обгрунтовує споконвічну належність України Російській імперії. Герої нової редакції твору зображені мучениками за справу об’єднання України з Росією. Козаки, котрі гинуть у героїчній битві при Дубно, згадують у своїх останніх словах не Україну або козацьку славу, а руську землю. Вони помирають як зразкові російські патріоти зі словами: “Нехай згинуть усі вороги й славиться на віки вічні Руська земля!” Але в “Тарасі Бульбі” в редакції 1842 р. автор утверджує “велику” російську націю без згадки про жодного етнічного росіянина в ролі персонажа!

Наскільки погляди М. Гоголя, висловлені в редакції “Тараса Бульби” 1842 р., були суголосними з позицією інших українських культурних діячів? На жаль, вони йшли з нею врозріз. Видання фольклорних, історичних, етнографічних збірників, вихід у світ першої збірки Т. Шевченка “Кобзар”, зрештою, заснування Кирило-Мефодіївського товариства мали на меті сформувати в українців почуття національної самобутності, відстояти їхнє право бути самостійним об’єктом історії. У той час як Т. Шевченко своїми творами будив земляків від летаргійного сну, М. Гоголь повістю “Тарас Бульба” 1842 р. давав зрозуміти, що він дистанціюється від національних борінь в Україні. І якщо Тарас Шевченко бачив у перспективі історичне майбутнє свого народу й активно працював заради його наближення, то Микола Гоголь героїчну історію України розглядав лише як її втрачене минуле.

Історичні координати

Створюючи романтичну історичну повість “Тарас Бульба”, М. Гоголь уважно вивчав історичні документи (козацькі літописи, “Історію русів”, мемуари, щоденникові записи сучасників), фольклорні твори. За літературний взірець він обирав роман В. Скотта “Веверлі”, у якому автор досліджує соціальні та політичні передумови повстання якобитів.

Точних історичних дат у повісті М. Гоголь не визначив. Події відбуваються між 1596 і 1641 рр. Розпочинаються вони після прийняття Берестейської унії, яка спричинила національно-релігійне українсько-польське протистояння, а завершуються приблизно в 1641 р. після смерті гетьмана Остряниці. Через сім років потому розпочалася Визвольна війна українського народу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького (1648-1654). Наслідком українсько-польської війни стало приєднання частини українських земель до складу Московського царства.

Отже, повість М. Гоголя “Тарас Бульба”, як і “Веверлі” В. Скотта, зображувала епізоди, які були своєрідною прелюдією до наступних історично значущих для нації подій.

Ідейно-тематичні домінанти

У повісті “Тарас Бульба” М. Гоголь розробляє тему героїчної боротьби українського народу проти національного, релігійного та соціального поневолення в XVII ст. й досліджує передумови, які викликали в 1648 р. початок Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Втор розкриває головний історичний конфлікт, який визначав життя українського народу в XVII-XVIII ст., – боротьбу козацтва проти Польщі й турецько-татарських завойовників за національну, релігійну й соціальну свободу. Зображуючи Запорозьку Січ, М. Гоголь підкреслює її нерозривний зв’язок з усім українським народом, її роль у захисті народних інтересів. Саме із Січі, від козацтва, поширювався вільнолюбний дух на всю Україну, вважав письменник.

Для зображення двох ворожих таборів автор використовує антитезу. У повісті чітко відтворено дві ворожі сили – український народ і польська шляхта. М. Гоголь контрастнозмальовує два загони під Дубном: пишно одягнені пихаті польські шляхтичі та просто вдягнені мужні козаки. Контраст між “ясновельможними панами” й козаками поглиблюється в епізоді страти українських героїв на майдані у Варшаві. Оповідач висловлює щирий захват приреченими на смерть козаками, які в найкритичнішу мить свого життя не втрачали шляхетності й гідності. Із зображених картин знущань над українським народом у повісті випливала думка про справедливість народної помсти. І хоч батальні картини розправи козаків над народними кривдниками вражали своєю жорстокістю, вони були художньо вмотивованими і сприймалися як розплата й народна помста над гнобителями.

М. Гоголь утверджує думку, що в горнилі народної боротьби гартується потужне почуття любові українського народу до своєї батьківщини.

Отже, ідеєю повісті є уславлення козацтва як захисника інтересів українського народу, заклик любити свою батьківщину.

Умираючи, козаки розуміють, що їхня смерть потрібна для майбутньої перемоги. В усвідомленні безсмертя народу – справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос.

Сюжет і композиція повісті

Сюжет повісті розвивається однолінійно. Оповідь розпочинається з епізоду зустрічі Тараса Бульби зі своїми синами Остапом й Андрієм, які повернулися додому після навчання в Києво-Могилянській академії. Прагнучи зміцнити чоловічі характери синів, батько на наступний день вирушає з ними на Запорозьку Січ. Молоді козаки вивчають там звичаї та побут козацтва, тренуються в мистецтві володіння зброєю. Розповідь про історичні обставини, на тлі яких відбуватимуться події, є експозицією твору.

Тарас Бульба, незадоволений мирним козацьким життям, яке організував на Січі кошовий отаман, підбурює козаків переобрати його. Дізнавшись про безчинства, які чинять польські ксьондзи та шляхтичі на українських землях, і про жорстоку розправу над гетьманом і полковниками, козаки виступають у похід. Цей епізод виконує в повісті роль зав’язки.

Запорожці оточують польське місто Дубно і тримають його в облозі. Одного разу вночі до Андрія приходить татарка – служниця польської панночки, у яку він закохався, ще навчаючись у Київській академії. Піддавшись своїм почуттям, юнак переходить на бік ворога. Коли Тарас Бульба дізнається про це, то вирішує помститися синові – зраднику. Під час воєнної сутички козаків з польськими військами Тарасові побратими заманюють Андрія до лісу – й батько вбиває свого сина. Дізнавшись, що на Січ напали татари й забрали в полон козаків, отаман залишає частину війська під фортецею, а сам вирушає визволяти товаришів із неволі. Поляки скористалися ослабленням військової сили козаків і напали на них. У виснажливому бою в полон потрапив Остап і тяжко був поранений Тарас. Ці події, що розвиваються щоразу з більшим напруженням, становлять розвиток дії.

Видужавши, старший Бульба пробирається в Дубно, щоб визволити свого сина. Але було запізно – Остапа карають на смерть. Вороги спалюють на вогні також Тараса. Епізоди загибелі батька із сином є кульмінацією твору.

Особливість композиції повісті – це наявність у ній значної кількості позасюжетних елементів. Це пейзажі, інтер’єр Тарасової оселі й картини побуту на Запорізькій Січі, спогади Бульби про свою козацьку молодість, а також спогади Андрія про його знайомство в Києві з дочкою польського воєводи. Позасюжетні елементи покликані створити правдиву панораму українського життя, на тлі якого розгортаються події. Мальовничі описи природи у творі слугують для розкриття характерів героїв, вираження авторських ліричних почуттів.

Розповідь у повісті веде оповідач – пристрасний патріот своєї батьківщини. Чимало епізодів твору характеризуються ліризмом, що виражається в частих окликах оповідача, його зверненні до героїв, у ліричних відступах автора.

Характеристика героїв повісті

Працюючи над “Тарасом Бульбою”, М. Гоголь не ставив за мету зобразити реальних історичних діячів. Він прагнув створити узагальнений образ героїчного народного героя, який присвячує життя служінню своєму народові та батьківщині. Автор змальовує Запорозьку Січ як осередок вольності, а козаків – носіями кращих лицарських якостей. Письменник зображує і тисячі безіменних героїв, й індивідуальні образи Тараса Бульби, Остапа, Андрія, козацьких сподвижників Шила, Кукобенка, Демида Поповича, Бовдюга тощо. Вони – представники народу, носії кращих рис національного характеру.

Тарас Бульба – досвідчений козацький ватажок. Він був “із числа тих корінних, старих полковників: весь був він створений для військової тривоги і відрізнявся грубою прямотою свого характеру”.

Характер Тараса Бульби автор подає в розвитку. На початку твору він – гарячий полковник, інтриган, який підбурює козаків виступити в похід лише заради того, щоб його сини у воєнних діях набули бойового досвіду. Тарас спричинив до поділу козацького війська на два загони під Дубном, чим призвів до ослаблення сил козаків і, зрештою, до їхньої поразки.

Тарас Шевченко. Зустріч Тараса Бульби із синами (ілюстрація до повісті М. Гоголя)

Водночас Тарас Бульба – хоробрий воїн, для якого на першому місці – відданість козацькій справі. Навіть вчинки своїх дітей він оцінює крізь призму їхнього ставлення до ворогів. Для нього Андрій після зради козакам – лише відступник від віри й народу. Фанатична відданість справі переважає в Тараса Бульби над родинними зв’язками. Він убиває власного сина, навіть не зробивши спробу з ним порозумітися. Так само Тарас не стримується й виступає на захист православної віри в польській в’язниці, що перешкоджає йому побачитися перед смертю з Остапом.

Цікаву інтерпретацію образу Тараса Бульби подала американська дослідниця творчості М. Гоголя Едита Бояновська. Вона звертає увагу на епізод, коли Тарас Бульба потрапляє до рук ворогів. Це сталося не тому, що переважали їхні сили чи герой виснажився в боротьбі. Він нахилився під час погоні підняти люльку, яка випала. Люлька – це не тільки предмет для куріння тютюну, в українській мові це слово означає також і дитячу колиску. Тим самим М. Гоголь ніби натякає, що Тараса наздоганяє смерть за його фанатичну відданість справі, яка стала на перешкоді збереженню власних дітей, родинних стосунків.

До останнього епізоду Гоголь зображує Тараса Бульбу героєм. Після смерті Остапа він повертається в Україну й приєднується до повстання гетьмана Остряниці, щоб помститися за смерть сина. Тарас до останнього подиху бореться з ворогами українського народу. Автор зображує Тараса Бульбу месником, національним лідером, борцем за інтереси народу.

Схожі до Тараса Бульби за головними рисами характеру та поведінки й інші герої повісті, насамперед Остап. Ще змалку він марив життям на Січі. Не бажаючи навчатися, хлопець чотири рази закопував свій буквар у землю. Лише погрози батька, що син ніколи не побачить Запорозької Січі, змусили Остапа закінчити академію.

У першій зустрічі з батьком хлопець доводить, що він має сили послужитися козацькій справі. Рішучий і сильний у боротьбі з ворогом, Остап ніжний і чулий до своєї матері. Їдучи степом на Запорозьку Січ, він весь час думав про неї, й серце його щемить від швидкої розлуки з ненею.

Остап мав сильну волю й рішучий характер. Він був надійним товаришем у бойових походах, ніколи не зраджував своїх побратимів. У ньому, “незважаючи на молодість, вже були помітні риси майбутнього вождя”: “холоднокровно, майже неприродно для двадцятидворічного, він за одну мить міг оцінити всю небезпеку і весь стан справ”. Під час сутичок з ворогами герой розумно вів бій. Складалося враження, що “Остапу… було на роду написано… важке знання вершити ратні справи”.

Остап мужньо поводить себе перед стратою. Він звертається до своїх побратимів-козаків із закликом померти мужньо й гідно як істинні християни. Образом Остапа автор підкреслює, що кращі риси характеру героя були сформовані в жорстоких випробуваннях, у війні за народні інтереси.

Молодший Остапів брат Андрій – цілковита його протилежність. Він навчався охоче й без напруги, був винахідливіший за брата. Андрій, як і Остап, “також кипів жагою подвигу, але разом з нею душа його була доступна також іншим почуттям”. У боях він виявляв хоробрість, але був нерозважливий, рвався туди, куди ніколи б не наважився козак зі холодним розумом: “Андрій весь поринув у чарівну музику куль і мечів. Він не знав, що то значить обмірковувати, чи розраховувати, або вимірювати заздалегідь свої і чужі сили”.

Вчинками героя рухали егоїстичні інтереси: закохавшись у польську панянку, він зрадив своїх товаришів, у бою повернув проти них зброю.

Однак при зустрічі з батьком Андрій поводить себе приречено. Він не намагається чинити батькові опір і покірно приймає смерть від Тарасової руки.

Отже, у повісті “Тарас Бульба” М. Гоголь прославляє визвольну боротьбу українського народу, стає на захист його національних інтересів.

ЗАПИТАННІ! ТА ЗАВДАННЯ

1. Розкажіть про історію створення повісті “Тарас Бульба”. Визначте її жанрові особливості.

2. Яка історична основа твору? Який проміжок часу він охоплює?

3. Визначте тему, ідею, конфлікт повісті. Як цей конфлікт розвивається?

4. Назвіть елементи сюжету “Тараса Бульби”. Які особливості композиції твору?

5. Порівняйте, як у І частині твору Остапа й Андрія зустрічають батько, а як мати. Який висновок ви можете зробити про стосунки в родині?

6. Виразно прочитайте уривок у другій частині від слів “Увечері весь степ зовсім змінився…” до кінця абзацу. Чому опис степу посідає таке значне місце у творі? Чому Гоголь вводить його саме в II розділі, де змальовується дорога козаків з дому на Січ?

7. Розкажіть, як М. Гоголь змальовує Запорозьку Січ. Відповідь підтверджуйте цитатами. Яка поведінка на Січі Тарасових синів?

8. Порівняйте, як поводять себе в бою Остап й Андрій. Які риси характеру виявляються в цьому епізоді?

9. Поясніть, чому Андрій зрадив своїх побратимів. Як ви оцінюєте його вчинок? Як на його місці повелися б ви?

10. Розкажіть, у яких основних моментах сюжету ми бачимо Тараса Бульбу. Як розвивається його характер протягом повісті? У чому сила Тараса Бульби?

11. Знайдіть у тексті й прочитайте цитати, які виявляють, як ставиться до Тараса Бульби оповідач повісті.

12. Доберіть епізоди, у яких у повісті втілюється тема масового героїзму й високого патріотичного почуття.

13. Як ви думаєте, чому перед стратою Остап звертається до свого батька?

1. Доберіть цитати до характеристики головних героїв твору.

2. Складіть простий або складний план до характеристик Тараса Бульби, Остапа й Андрія.

Євген Кибрик. Тарас Бульба

Євген Кибрик. Остап

Євген Кибрик. Андрій

3. Напишіть твір на тему: “У чому сила бойового братерства?” (за повістю “Тарас Бульба”) або “Тарас Бульба – народний герой”.

4. Усно поясніть слова Ліни Костенко, обрані як один із епіграфів до теми.

Література в колі мистецтв

1. Доберіть репродукції картин українських художників на козацьку тематику. Одну з них опишіть (за вибором).

2. У мережі Інтернет перегляньте оперу Миколи Лисенка “Тарас Бульба”. У робочому зошиті напишіть відгук на фільм-оперу.

3. Доберіть матеріал про ілюстрації до повісті “Тарас Бульба”. Підготуйте повідомлення на урок літератури про художників-ілюстраторів твору.

Михайло Дерегус. Тарас Бульба попереду козацького війська

Ваші літературні проекти

Дослідіть тему екранізації повісті “Тарас Бульба”. Перегляньте одну з них й організуйте обговорення в соцмережах.

ВИ – ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ

Напишіть від імені Остапа, який чекає страти, листа до матері. Про що, на вашу думку, він міг їй розповісти?



(1 votes, average: 5.00 out of 5)