Молитва як жанр у творчості Тараса Шевченка: ЗЛОНАЧИНАЮЩИХ СПИНИ… – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література
Протягом травня 1860 року Т. Шевченко написав кілька поезій, об’єднаних жанром молитви. Одна із них – “Злоначинающих спини…”.
Літературознавчі координати
Молитва – літургійний жанр, який передбачає прославлення Бога, звернення до Його милості з проханням про допомогу, прихильність, захист. Водночас це і ліричний жанр, який нагадує медитацію. В українській поезії ХІХ століття до нього зверталися Т. Шевченко, П. Куліш, О. Кониський.
Поезія Т. Шевченка “Злоначинающих спини…” складається із чотирьох строф. Цей невеликий за обсягом текст несе в собі великий емоційний заряд любові – почуття, яке, без перебільшення, перемагає життєві негаразди і суспільні катаклізми. Композиційно вірш побудовано за принципом звертання – спочатку до “злоначинающих”, потім – до “доброзиждущим”, “чистих серцем”, як завершальний акорд – до всіх:
А всім нам вкупі на землі
Єдиномисліє подай
І братолюбіє пошли.
У цих рядках – ідейний центр твору, у якому найповніше виявляється чистота і багатство поривань ліричного героя, котрий зливається із автором у молитві-сподівання на рай земний, обстоюючи загальнолюдські цінності добра, щастя, єднання, любові й правди. Якраз на протиставленні добра і зла (“злоначинающих” – “доброзиждущих”) вибудовується композиція молитви. Причому про “злоначинающих” у ній згадується лише один-єдиний раз. І це ніби засвідчує віру поета в перемогу добра на всій землі, поміж усіх людей, хоча, як відомо, Т. Шевченко дуже болісно сприймав соціальну несправедливість. Чи не тому у пошуках гармонії і людського щастя він звертається до Бога, не називаючи Його, щоб Той послав “святу силу”, допоміг, поставив біля кожної праведної душі янгола-охоронця, а також захистив усіх людей, об’єднав їх на засадах любові і злагоди. Отож поет вірить у велику силу моральних цінностей, які можуть (і повинні!) змінити світ на краще.
Щоб надати поезії урочистого, пафосного звучання, як і належить молитві, він використовує застарілі слова (“злоначинающих”, “доброзиждущим”, “ниспошли”, “постави”, “соблюди”, “єдиномисліє”, “братолюбіє”). Анафора у другій – четвертій строфі підкреслює важливість висловлених у них думок, надає їм стрункості, посилює емоційну напругу.
Тарас Шевченко. Молитва матері
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Яку роль відіграла Біблія в житті й творчості Т Шевченка?
2. Які Господнії дива побачать “люде темнії, незрячі” (вірш Т. Шевченка “Ісаія. Глава 35”)? Що стане причиною такого щастя для людей у майбутньому?
3. Яка спільна думка об’єднує поезії Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” та “Ісаія. Глава 35”?
4. З’ясуйте роль архаїзмів у поезії “Ісаія. Глава 35”.
5. Які деталі творять український колорит у поезії “Ісаія. Глава 35”?
6. У чому полягає загальнолюдський зміст поезії “Злоначинающих спини…”?
7. Знайдіть у поезії “Злоначинающих спини.” асонанси й алітерації. Яка їх роль у розкритті авторського задуму?
Література в колі мистецтв
Розгляньте малярські твори Тараса Шевченка на євангельські теми. Своїми враженнями від них поділіться з однокласниками.
Апостол Петро
Голова Христа (начерк)
Воскресіння (ескіз)
Свята родина
Випишіть у зошит художні засоби, за допомогою яких Т. Шевченко втілив свій творчий задум у поезіях “Ісаія. Глава 35” або “Злоначинающих спини…”. З’ясуйте, з якою метою їх використано.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)