До Основ’яненка – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО 1814-1861 – ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ГІДНІСТЬ, ДУХ І ПАМ’ЯТЬ – У пошуках національного самоусвідомлення: Нова українська література
Історія написання. Вірш Т. Шевченка “До Основ’яненка” створено 1839 р. Це один з восьми творів, який увійшов до першого “Кобзаря”, виданого 1840 р.
Прочитавши його, вдумливий учень неминуче поставить перед собою питання: чому у творі, присвяченому Г. Квітці-Основ’яненку, йдеться переважно про історичні реалії? Відповідь на нього стане зрозумілою, якщо пригадати, що підштовхнуло Т. Шевченка до такого творчого задуму. Річ у тім, що поет ознайомився з історичним нарисом Г. Квітки-Основ’яненка про Антона Головатого – кошового отамана Чорноморського козацького війська. На той час поет знав Г. Квітку-Основ’яненка як українського письменника, можна сказати, що їхнє знайомство було заочним, через посередництво Є. Гребінки, який у листах до прозаїка захоплено й щиро писав про молодого талановитого поета. Сам Г. Квітка-Основ’яненко схвально відгукнувся про “Кобзар” і поему “Гайдамаки”, листувався з Т. Шевченком, але особисто з ним не зустрічався.
Під враженням від прочитаного історичного нарису, у якому йшлося про легендарну постать А. Головатого, оспівану в народних думах і піснях, а також згадувалося зруйнування Запорозької Січі, Т. Шевченко написав вірш-послання “До Основ’яненка”.
Літературознавчі координати
Послання – це один з ліричних жанрів, звернення до конкретної особи чи групи осіб з метою витлумачити свою позицію щодо суспільних, соціальних, історичних, творчих питань. Це, як правило, дружній або ж полемічний твір повчального чи викривального змісту. Послання відтак можна називати віршованим листом. Його обов’язкова ознака – наявність адресата і, відповідно, такі мотиви, як прохання, побажання, напучування, умовляння.
Основні мотиви твору. У поезії органічно переплетено громадянські мотиви з особистими. Відповідно до цього її можна умовно поділити на дві частини. Перша з них – про українську минувшину після зруйнування Запорозької Січі. Поет творить своєрідний плач за цією великою втратою. Для цього він оживлює природу: й очерети, і степова чайка, і степові могили збентежені, схвильовані, питають у Дніпра: “Де то наші діти ділись, / Де вони гуляють?”; “Де наші панують? / Де панують, бенкетують? / Де ви забарились?” Й у відповідь чують голос моря: “Не вернуться!” Далі Т. Шевченко, щоб емоційно підсилити думку про крах козаччини, майстерно використовує анафору:
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Поет передає своє бачення України після такої великої втрати: це “обідрана сиротина”, яка плаче над своєю трагічною долею, а ворог над нею сміється. Проте автор переконаний, що козацька доблесть не може бути знищена…, переконливо й урочисто декларує:
…Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Друга частина твору – це власне звернення поета до Г. Квітки-Основ’яненка як до однодумця, до творчої людини із закликом оспівувати Січ і тим самим відроджувати давню славу України. Т. Шевченко переконаний, що завдання справжнього митця-патріота – служити рідному народові, пробуджувати в ньому національну гідність, честь, нагадуючи про славні сторінки його історії. Так у посланні поєднується романтичне захоплення козацьким минулим і його проекція на день, сучасний поетові. І хоча давні подвиги предків повернути не можна, їх необхідно оспівувати, щоб здобути волю. Автор прагне “на весь світ” заявити про історичну трагедію України: у цьому він вбачає своє власне тому він, як пророк призначення і зміст творчості українського митця взагалі.
Поезія “До Основ’яненка” – на поетичній стіні в Кропивницькому
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Проаналізуйте жанрові особливості послання. Для ілюстрації використайте твір Т. Шевченка “До Основ’яненка”. Поміркуйте, чому цей жанр належить до ліричних.
2. Визначте основні мотиви послання. З якою метою поет прагне писати про історію України?
3. До кого Т. Шевченко звертається “мій голубе”, “батьку”, “орле сизий”? Чому?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)