РАННЯ ТВОРЧІСТЬ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Рання творчість Тараса Шевченка – це високий романтичний порив. Поет одразу визначив коло провідних мотивів, які щораз оновленими поставали в його творчості. Це значення митця і мистецтва в суспільному житті, важливі питання громадської, політичної, естетичної ролі літератури, істинне покликання поета, мотив пошуку щастя. Рання творчість (18371843) явила світові поета-романтика, який сягнув справжніх творчих високостей, увібравши всі найяскравіші здобутки вітчизняного письменства.
У творчості яких поетів є подібні мотиви?
ПАМ’ЯТАЙМО! До першого видання “Кобзаря” ввійшло вісім творів: “Думи мої, думи мої”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка”, “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”.
Деякі з них уже стали надбанням вашого духовного простору. Тож звернімося до тих, глибини яких ви ще не мали змоги пізнати.
У “Кобзарі” недаремно з’явився вірш “До Основ’яненка”. Саме Шевченко чи не першим усвідомив, що українці вже мають потужну національну культуру, літературу, а нащадки зобов’язані берегти традиції, боротися за піднесення українського слова до нових висот. Цю неперервність історичного часу й закодовано в динамічних рядках твору, що є своєрідним звертанням-посланням.
Поезія особлива інтонаційним оформленням: спершу це тужливі, меланхолійні, гіркі нарікання (“не вернуться, навіки пропали”, “отаке-то лихо тяжке”), далі – карбовані, сповнені віри та палкого переконання заклики до свого старшого сучасника і побратима по перу (“Утни, батьку, орле сизий!” або “Утни, батьку, щоб нехотя на ввесь світ почули, що діялось в Україні…”).
Автор закликає в художній творчості звертатися до історичного минулого, розробляти насамперед героїко-патріотичну тематику. Мудрий Кобзар накреслив грандіозну програму перед усією національною літературою: героїка минулого має розбудити в зневірених чи збайдужілих сучасників енергію для боротьби за соціальне й національне розкріпачення своєї країни, яка “обідрана, сиротою понад Дніпром плаче”.
Шевченко розумів: настав час дати відсіч “ворогові лютому”, що презирливо насміхається зі страждань і приниження України.
Проте, на думку автора, нащадки мають пам’ятати не лише сторінки славної історії, а й трагедії, помилки минулого, які не повинні повторитися: “…все гине, слава не поляже: не поляже. А розкаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда, і чиї ми діти”.
А в чому вбачаєте значущість уроків історії ви?
Надія Лопухова.
“А серденько відпочине, поки сльози ллються…” (із серії “Доля жінок у творах Тараса Шевченка”)
Уважно розглянувши ілюстрацію, проаналізуйте передній і задній плани зображення.
ПАМ’ЯТАЙМО! Григорій Квітка-Основ’яненко одним з перших захоплено привітав вихід Шевченкового “Кобзаря”, зазначивши, що думки, висловлені в ньому, “кріпко лягають на душу”. Однак поезію “До Основ’яненка” було написано ще до особистого знайомства митців.
Поезію “На вічну пам’ять Котляревському” було написано невдовзі після смерті “батька української літератури”. Шевченко віддає належну шану великому мудрецю і майстрові українського гумору й сатири.
І низько хилить голову Великий Кобзар перед Іваном Котляревським насамперед за те, що той “всю славу козацьку за словом єдиним переніс в убогу хату сироти” і тим здобув безсмертя в пам’яті нащадків.
Свої ранні поезії Шевченко називає “думками”, що споріднює їх з народною епічною поезією. Сумна тональність поезії “Думка” (“Нащо мені чорні брови…”) відтворює стан душі самого поета. За жанром думка фактично є елегією, причому має специфічні для Шевченкової творчості художні особливості.
Пригадайте, який твір цього жанру ви вивчали раніше. Які його особливості?
Це один з перших творів, у якому геній Шевченка схилився перед святим образом жінки. Цій темі великий поет залишиться вірним на все життя, своєю творчістю піднявши українську Мадонну на п’єдестал чистоти, краси, любові.
Унікальний внутрішній монолог, написаний від імені дівчини-сиро – ти, вражає глибиною почуттів, щирістю сповідальних інтонацій, глибоким ліризмом, погамованою, але такою яскравою пристрастю! Поезія складається з риторичних запитань та емоційних стверджень. Адже саме так нуртують у душі людській почуття. Як ніхто інший, відчував поет біль, що навіки оселяється в душі сироти, як ніхто інший, міг зрозуміти, яка гірка доля чекає беззахисну самотню дівчину. Тому такими пронизливими й “стали на папері” рядки цієї поезії.
Шевченко використовує в елегії народнопісенні художні засоби: символіку (“голубка”, “вітри”), паралелізми (“серце в’яне” – “як пташка без волі”), постійні епітети (“чорні брови”, “карі очі”, “лютеє горе”), антитези (“свої” – “чужії”).
Елегія “Нащо мені чорні брови…” написана коломийковим віршем, що споріднює її з фольклором. Цим розміром створено більшу частину ліричних творів Шевченка раннього періоду. Водночас саме завдяки цьому вони стали популярними народними піснями-романсами.
Які ще твори Шевченка, що стали народними піснями, ви пригадуєте?
Жіноча доля стала центральною темою і ранніх романтичних балад Шевченка. Балада “Причинна” – перший відомий твір молодого поета. Жанр твору спонукав автора звернутися до етнографічного, фольклорного матеріалу. А відтак твір (і насамперед вступ – “Реве та стогне Дніпр широкий…”) став народною піснею, адже він побудований на питомо національній системі образів: “Дніпр широкий”, “сердитий вітер”, “верби високі”, “соловейко”, “треті півні”…
Продовжте цей перелік.
Потужна стихія природи, змальована в зачині, втілює втаємничену могутність української землі, її нескореного народу. Персоніфікація, олюднення природи створює неповторний ефект “живої” картини, пейзажу. Це поетичний гімн величним стихіям, що символізують Україну –
Землю високих пристрастей і величних героїв. На цьому грандіозному тлі постала історія трагічного кохання. Вступ до балади нині сприймається як самостійний, самодостатній твір. Покладений на музику Данилом Крижанівським, він і досі є неофіційним гімном України.
В історії, яку оповідає автор, відчутний відгомін магічного світу української міфології, фольклору. Таємнича ворожка, через чари якої дівчина стала причинною, дивні русалки, що “залоскотали” змучену довгою розлукою героїню, мотив дівочого, сирітського безталання – усе це силою Шевченкового генія заграло новими барвами в баладі.
Твір уперше було надруковано в альманасі “Ластівка”, і він одразу привернув увагу. У цій баладі Шевченко майстерно переплів світ реальний і казковий, звернувшись до народної фантастики і вірувань, творчо їх переосмисливши.
Глибині почуттів героїні та тривожним роздумам автора відповідає ритмічне розмаїття баладних строф твору. Вступ повниться потужними звуками буряної ночі завдяки чотиристопному ямбові, чотирнадцяти – складовий коломийковий вірш допомагає поетові створити нову картину: “В таку добу під горою, біля того гаю…”. Асонанси та алітерації надають творові неповторної мелодійності.
Важливим елементом Шевченкових балад є молитва: “О Боже мій милий! за що ти караєш її молоду? За те, що так щиро вона полюбила козацькії очі? Прости сироту!”. Щире звертання до Творця надає творові виняткової психологічної достовірності, адже йдеться про ті часи, коли глибока релігійність була невід’ємною частиною морального канону життя людини. А Шевченкова молитва завжди була за Україну, за українську жінку, за народ, талановитий і працьовитий, за майбутнє рідної землі…
Іван Марчук. Тарас Шевченко. “Причинна”
А до кого звертається в тяжку хвилину сучасна людина?
У романтичній баладі “Лілея” з новою силою прозвучала поетова тривога за жіночу долю. Написана вона значно пізніше – 1845 року. Це діалог прекрасної білої квітки з королевим цвітом, якому виповідає лілея свою гірку страдницьку долю.
На нещасну сироту “впала” ненависть людей до жорстокого й розпусного пана. У цій баладі, окрім потужного романтичного струменя почуттів, відчутний і соціальний мотив: причиною трагедії, що трапилася, стало соціальне протистояння, помста уярмлених людей, що чинили зло, не замислюючись, кому вони мстяться. Надто трагічним було їхнє безпросвітне підневільне життя…
І в цій баладі є молитовні звертання до Бога, творчо “переплавлена” поетом фольклорна образність, унікальні метафори, персоніфікації, антитези. Доречно згадати слова знаного російського письменника Корнія Чуковського (справжнє ім’я і прізвище – Микола Корнійчуков): “В Бога Шевченко вірив міцно, але з усіх божих властивостей він помітив і втримав у своєму серці лише одну – милосердя”.
Чи згодні ви з такою думкою?
ПАМ’ЯТАЙМО! Рання творчість Тараса Шевченка генетично пов’язана з творчістю його попередників – поетів-романтиків. Твори проникнуті усвідомленням високої місії поета в суспільному житті й суспільного призначення поезії, мотиви й образи почерпнуті з фольклорних джерел.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Назвіть прочитані вами твори і провідний мотив кожного з них.
2. У яких поезіях Кобзар звертається до героїчного історичного минулого народу? Процитуйте відповідні уривки та прокоментуйте їх.
3. Пригадайте, які події життя Шевченка припали на ранній період його творчості. Укажіть автобіографічні мотиви в прочитаних поезіях.
Міркуємо
1. До якого жанру належить кожен з прочитаних вами творів Шевченка?
2. Визначте провідні мотиви балад Кобзаря.
3. Доповніть розпочате твердження: “Серед улюблених фольклорних образів, які використовує Шевченко у своїх творах, – червона калина…”.
Аналізуємо
1. Поясніть, чому Шевченко звертається саме до Основ’яненка й Котляревського. Як він ставиться до своїх попередників?
2. Спробуйте дослідити символіку ранніх творів Кобзаря. Що єднає їх з фольклором?
3. Чим ліричний твір відрізняється від ліро-епічного? На конкретних прикладах доведіть.
Дискутуємо
1. Яке значення для розуміння Шевченкової поезії має форма його творів? Порівняйте форму поезій Кобзаря з творами його попередників і зробіть висновки.
2. Які події першого періоду життя Кобзаря важливо пам’ятати для аналізу його творчості?
3. Чи справедливим є твердження, що в жодній літературі світу немає поета, який відіграв би таку роль в історії свого народу, у становленні своєї нації, як Шевченко? Чому саме? Свою точку зору доведіть.
РОБОТА В ГРУПАХ
Докладно проаналізуйте художні засоби вивчених творів Шевченка. Визначте, що на рівні поетики об’єднує ці твори і які особливості вирізняють кожен з них.
ВАШ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК
Послання́ – літературний твір у формі звернення до когось.
Які з вивчених творів Шевченка можна назвати посланнями? Чому?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)