ПОЕМА “МАРІЯ” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
“Не знаю в літературі всесвітній поета, – писав Іван Франко, – котрий би так витривало, так гаряче і з цілою свідомістю промовляв в обороні жінок. В обороні їх права на повне, чисто людське життя, котрий би таким могучим словом бичував усе те, що в’яже, деморалізує і тисне женщину. Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високо і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко. І вершиною створеного Кобзарем ідеалу жінки-матері стала поема “Марія””.
Задум цього твору виник у поета задовго до написання. Ще 1850 року в листі до Варвари Рєпніної, свого щирого й вірного друга, він писав про майбутню поему. Але почав писати цей твір лише 1859 року, під час перебування в Україні, а завершив уже в Петербурзі.
Християнські ідеали поета знайшли в поемі своє довершене втілення. Поет позбавив біблійну легенду всіх елементів містики, але цим не
Принизив Марію, а, навпаки, возвеличив просту українську жінку-покритку. В основі поеми – традиційний біблійний сюжет про жінку, яка народила Ісуса Христа. Поетова Марія – найбільший скарб “в душі невольничій, малій, В душі скорбящей і убогій”.
Мати й син, вірні християнським ідеалам добра, справедливості, правди й всесвітньої любові, присвятили своє життя служінню людям, ідеям гуманізму.
Поясніть, чому саме ця історія з Біблії зацікавила Шевченка.
Просто і щиро, з винятковою ліричною задушевністю і ніжністю розповідає поет про життя бідної дівчини, сироти Марії, наймички бідного тесляра Йосипа. Автор шанує велике таїнство зародження нового життя, тож мовить: “Марія встала та й пішла 3 глеком по воду до криниці. І гость за нею, і в ярочку Догнав Марію…”.
Як бачимо, поет пропонує “земне” трактування біблійних подій. Проте мати Марія, вічний символ любові й жертовності, благочестя і віри, святості й чистоти, виховала свого сина справжнім борцем за права людей, за правду, захисником пригноблених. Вона разом з ним вирушила на боротьбу, підтримуючи сина, щоб він “поніс лукавим правди слово”. 3 ним вона дійшла й до Голгофи. І навіть коли побачила сина розіп’ятим на хресті, не скорилася горю, не спопеліла душею. Марія зібрала синових учнів і надихнула їх “своїм святим огненним словом” на подальшу боротьбу. А вони “любов і правду рознесли по всьому світу”.
Автор майстерно підвів до традиційного трагічного фіналу: матір “у бур’яні умерла з голоду”. Її страдницьке життя-подвиг і після смерті намагалися спаплюжити, принизити: “…Розп’яли й тебе, як сина. Наплювали на тебе, чистую, кати…”.
Тарас Шевченко в найгеніальнішій за силою та щирістю поемі змалював жінку-покритку як Богоматір. Поезію непорочної дівочої чистоти й материнства, безмірно сумну поезію страченої любові й жертви матері, що сама схилила голову перед величним подвижництвом сина, сконцентрував він у своїй співучій, прозорій, монументальній поемі.
Євген Сверстюк, літературознавець і письменник, надзвичайно влучно сказав: “”Марія” – поема-міф про святу любов, яка в людській душі возобновилась і досі світить “в душі скорбящей і убогій””.
Що, на вашу думку, вирізняє цю поему з-поміж інших творів Шевченка на тему долі жінки-матері?
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Хто є головним героєм творів “Наймичка”, “Катерина”, “Сон” (“На панщині пшеницю жала…”), “Марія”, “У нашім раї, на землі…”?
2. Про які події в жіночому житті згадує автор майже в усіх цих творах?
3. Порівняйте долі Катерини й Ганни.
4. Про що мріяли Шевченкові героїні? Зачитайте відповідні рядки.
Міркуємо
1. Чому батьки вигнали з дому Катерину з немовлям? Чи засуджує їх автор?
2. Чому Ганна не могла сама ростити й виховувати сина?
3. Знайдіть у прочитаних творах про жіночу долю узагальнювальні картини. Прочитайте та прокоментуйте їх.
4. Чим відрізняється біблійний сюжет про Богоматір від сюжету поеми “Марія”?
Аналізуємо
1. У чому поет убачає трагедію Катерини? Обгрунтуйте свою думку.
2. Чому Ганна тільки перед смертю відкрила Маркові трагічну таємницю?
3. Доведіть, що Шевченко глибоко шанував і уславлював жінку-матір, жінку-покритку.
4. Визначте роль і значення епіграфа до поеми “Марія”.
Дискутуємо
1. Чому тема жіночої долі стала наскрізною у творчості Тараса Шевченка? У яких вивчених раніше творах він звертався до образу жінки?
2. Пригадайте події Шевченкового життя, пов’язані з творами цієї тематики. Як вони позначилися на конкретних творах?
3. Що написав би Шевченко про долю сучасної української жінки?
4. Виокремте крилаті вислови з творів про жіночу долю і напишіть творчу роботу, обравши за тему один з них.
РОБОТА В ГРУПАХ
Учасники трьох груп отримують завдання розповісти історію Ганни та Катерини від імені місцевого пана, іноземця, що вперше приїхав в Україну, і нашого сучасника. План оповіді може бути таким: а) історія життя героїні; б) причини трагедії, що з нею трапилася; в) винуватці трагедії; г) авторська позиція.
Порівняйте підготовлені аналітичні оповіді. У яких позиціях вони збігатимуться, а в яких – різнитимуться і чому?
ВАШЕ ПОРТФОЛІО
ПРАЦЮЄМО З ПРОЕКТОМ
Назва проекту – “Образ матері у творчості Шевченка й у світовій літературі”. Тож з’ясуйте, що нового, неординарного й неповторного додав у змалювання цього образу Кобзар.
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Напишіть творчу роботу на тему “Втілення образу матері на картині Шевченка…”. Картину оберіть ту, яка вам найбільше припаде до душі. Пишучи твір, обов’язково використовуйте цитати з поетових творів.
ВІДПОЧИВАЮЧИ, ВЧИМОСЯ
Доберіть записи українських пісень про матір і прослухайте їх на уроці. Що єднає ці твори? Доберіть музику для декламації творів “Сон” (“На панщині пшеницю жала…”) й “У нашім раї на землі…”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)