“У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Саме там, у безмежних казахських степах, народилися безсмертні рядки цієї поезії. Це концентрована історія жіночої недолі, яку розповідав Шевченко впродовж усього свого життя. Щораз змінюючи спосіб римування, поет згадує написані ним твори про жінок-страдниць.

Цей твір має кілька кульмінаційних вершин: коли автор звертається “Великомученице!”, “Безталанная”; коли душею мовить “Слово “мамо”. – Великеє, найкращеє слово!”.

І знову бачимо знайомі образи: земний рай – Україна – і пекельне життя її мешканців, смерть під тином зневаженої покритки, безталанне байстря, з якого збиткуються люди, лукавий панич тощо.

ПАМ’ЯТАЙМО! Поезія “У нашім раї на землі…” є вершиною роздумів поета про високе і благородне покликання матері, її долю в тогочасному суспільстві.

Поміркуйте, з якими творами перегукується ця поезія. Процитуйте відповідні уривки.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА