“НАЙМИЧКА” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Цей твір називають невмирущим гімном материнській любові. На відміну від поеми “Катерина”, “Наймичку” Тарас Шевченко пише в реалістичному ключі, повернувшись із України і трагічно прозрівши.

Іван Франко зауважив: “Наймичка – натура безмірно глибша, чуттє у неї… сильне, високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму. Віддати все своє життя не для хвилинної покути, а для довгої жертви на користь своєї дитини”.

Прокоментуйте слова Франка про поему “Наймичка”.

Героїня твору Ганна – матір. Щоб бути нею, жінка пережила довгі роки невимовних страждань. Її драма в тому, що вона змушена була підкинути свою дитину бездітним заможним селянам, а сама стала в них наймичкою, аби щодня бачити свого сина і доглядати за ним. Усе життя носила вона у своєму серці велику таємницю – таємницю материнської любові. Тільки перед смертю зізналася своєму Маркові, що вона – його мати.

Образ наймички Ганни став найзворушливішим не лише у вітчизняній – у світовій літературі:

Щовечір, небога,

Свою долю проклинає,

Тяжко-важко плаче;

І ніхто того не чує,

Не знає й не бачить.

Про цю поему захоплено відгукувалися польський письменник і перекладач поеми польською Леонард Совінський, французький критик Еміль Дюран, російські письменники Микола Некрасов та Лев Толстой.

Сюжет твору Шевченко згодом поклав в основу однойменної повісті, яку написав на засланні російською мовою. За сюжетом поеми написав оперу видатний український композитор Михайло Вериківський.

Цей твір – зразок психологічного реалізму. Автор створює ефект виняткової достовірності прийомами різних планів оповіді й зведеної до мінімуму авторської мови.

Шевченко своєю поемою “Наймичка” вкотре довів: тогочасне “темне царство”, у якому жили його герої, не давало їм змоги спізнати щастя, стати господарями власної долі. Справедливо стверджував Іван Франко, що ця поема належить “до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий доказ великої геніальності Шевченка”.

Поміркуйте, який епізод поеми схвилював вас найбільше і чому.

Тема материнської любові стала наскрізною у творчості Шевченка, набуваючи нових рис, нових барв і відтінків. На далекому Кос-Аралі, у засланні, знову і знову обкипало кров’ю поетове серце, коли згадував він нещасних дівчат, жінок, матерів…

Михайло Дерегус. Наймичка з Марком. ^ Ілюстрація до поеми Тараса Шевченка “Наймичка”




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“НАЙМИЧКА” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА