ПОЕМА “КАВКАЗ” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Прекрасні гори Кавказу, мальовнича й щедра земля, на якій живе гордий і волелюбний народ, завжди принаджували завойовників. Загарбницькі походи російських царських військ проти кавказьких народів тривали протягом 1840-1845 років.
Там, на Кавказі, загинув товариш Шевченка – Яків де Бальмен…
Збентежений трагічною новиною, вражений мужністю горців, Кобзар почував справжню ненависть до неситих колонізаторів. Він прагнув викрити тих, хто проливав “не ріки, море” крові на Кавказі, висміяти лицемірну політику Росії.
Жанр. “Один-єдиний вибух чуття” – так назвав цю поему Іван Франко. “Кавказ” не має традиційних ознак поеми, епічного твору. Немає традиційного сюжету, характерів персонажів, епічних картин. Цей твір натомість можна назвати пронизливо ліричним. Але проблеми, задекларовані автором, значущість висловлених Шевченком ідей та узагальнень, широта погляду на тогочасну дійсність дають підстави вважати цей твір епічним, а точніше – політичною, сатиричною поемою.
Як бачимо, етнічні симпатії Шевченка були не лише на боці слов’ян. Нескорені кавказькі народи він змалював в образі титана – Прометея, якого “що день божий” мордує неситий орел.
Як ви тлумачите цей символ?
“Не вмирає душа наша, не вмирає воля” – головне узагальнення Шевченка, яким він заперечує російську “теорію” кавказької війни. Імперське гасло “просвіти”, “культури”, “прогресу” (“До нас в науку!”) виявилося облудним – за ним приховане хижацтво ненаситної імперії. Чого може навчити імперська культура, якщо в її межах “од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить…”? Напевно, головна імперська наука, яку мусять засвоїти нескорені, – носити мовчки вічні кайдани.
Твір розпочинається яскравою пейзажною картиною, що навіки закарбовується в пам’яті кожного, хто хоча б раз гортав сторінки “Кобзаря”.
Після заспіву розгортається звернений до Бога монолог. Поет намагається збагнути, як Божі заповіді поєднати зі страшною дійсністю. Автор бачить, що загарбницькі війни розпочинаються злою волею можновладців, а гинуть там прості люди: “Лягло костьми людей муштрованих чимало”.
Образ Прометея в цьому творі символічний. Він уособлює незламність поневолених народів, уярмлених у в’язниці-імперії. Орел, символ монархічної Росії, щодень “добрі ребра й серце розбиває”. Але Прометей нездоланний, його кров “живуща”, і тому не можна скути його “душі живої”. З міфу про титана Шевченко запозичив найголовніше – ідею нескореності й безсмертя. Його образ символізує непохитне прагнення народів до свободи.
Страждання простолюду породжують у душі поета-борця лиш один порив: “Встане правда! Встане воля!”. Кобзар бачить, як святий хліб кріпаки замішують “кривавим потом і сльозами”. Коли цар Микола І публічно засудив работоргівлю в Іспанії, Шевченко з убивчим сарказмом пише: “Продаєм або у карти програєм людей… не негрів… а таких… хрещених… но простих. Ми не гішпани”. Кобзар продовжує зривати маски.
У поемі багато потужних образів-символів. Один з найяскравіших – “Сибір неісходима”. Промовиста й символіка війни як царського полювання. Сарказм автора сягає вершин, коли він проголошує “славу” “хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам-царям”.
А волелюбних горців Шевченко порівнює із запорожцями, назвавши так само “лицарями великими”. Саме до них він звертається з безсмертним закликом: “Борітеся – поборете!”.
Поет використовує всі можливі відтінки сатиричного зображення. Поема “Кавказ”, цей невеликий твір (усього 178 рядків), стала потужним джерелом афоризмів, які не втратили актуальності донині.
Мабуть, не виникає сумніву, що палке слово Кобзаря відгукнулося луною в серцях митців усього світу. І відомий поет з далекого Гаїті Рене Депестра колись сказав: “Шевченко з його сонячним темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу… Хай вітер Шевченкової поезії надимає і наші вітрила”.
Прокоментуйте слова таїтянського поета про те, що Шевченко “кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість”. Як ви розумієте їх? Чому? Свою думку аргументуйте.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Повторюємо
1. Пригадайте подорожі Шевченка в Україну. Процитуйте уривки з поезій, у яких поет описує враження від побаченого на Батьківщині.
2. Про яку війну йдеться в поемі “Кавказ”?
3. Пригадайте, як характеризував поему Іван Франко.
Міркуємо
1. Прокоментуйте фразу Т. Шевченка “од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить…”.
2. Прочитайте пейзажні картини в поемі “Кавказ”. Яку роль вони відіграють у творі?
3. Які проблеми національного буття порушує Шевченко в поемі “Кавказ”?
Аналізуємо
1. Пригадайте міф про Прометея. Що Шевченко безпосередньо запозичив з нього, а що – переосмислив?
2. Проаналізуйте, яким бачив Шевченко майбутнє України. Чи справдилися його передбачення?
3. Визначте роль епіграфа до поеми “Кавказ”.
Дискутуємо
З’ясуйте, як змінювалася у творчості Шевченка художня реалізація теми визвольної боротьби (від ранньої творчості до поеми “Кавказ”). Свою точку зору доведіть.
ВАШЕ ПОРТФОЛІО
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Напишіть творчу роботу, обравши темою будь-який крилатий вислів з поеми “Кавказ”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)