Гоголь “Пропала грамота” – короткий зміст
Незмінний оповідач “Вечорів”, Диканський дяк Хома Григорович, знайомить слухачів з історією, що сталася колись з його власним дідом. Цього діда, тоді ще молодого козака, гетьман посилає з грамотою до цариці. По дорозі, в Конотопі, дід знайомиться з гультіпакою-запорожцем і влаштовує з ним пиятику. У подальшу дорогу вони відправляються разом, але з настанням темряви запорожця бере переляк. Він зізнається супутникам-козакам, що душа його давно продана нечистому, і в цю ніч чорт повинен прийти і забрати її. Запорожець просить попутників НЕ поспати одну ніч і не видати його дияволу. Всі козаки з готовністю погоджуються. Вони розташовуються на нічліг у придорожнього шинку, збираються спати, але всіх їх смарівает Мертвецький сон. Прокинувшись вранці, козаки бачать, що запорожець пропав. Разом з ним зникли кінь діда Хоми Григоровича і його шапка з зашитою в ній грамотою до цариці.
Дідові страшно засмучується з приводу пропажі гетьманської грамоти. Допомогти йому в біді погоджується шинкар. Він радить дідові з настанням темряви йти в сусідній ліс, де цигани ночами кують залізо. Козакові треба йти на стукіт їх молотів, а потім попрямувати по малій доріжці через густий терен до річки. “У цієї річки, – говорить шинкар дідові, – ти і побачиш, кого потрібно. Та не забудь набрати в кишені того, для чого кишені зроблені “(тобто грошей).
Дотримуючись цієї поради, дід в глуху ніч іде в ліс. Шлях виявляється саме таким, як описував шинкар. Добравшись до річки, дід бачить на її березі багаття, у якого сидять якісь похмурі, страшні люди. На вітання козака ніхто з них не відповідає. Але коли дід дістає з кишень і кидає їм гроші, він раптом відразу виявляється мало не в самому пеклі, де відьми і риси танцюють трепака. Побачивши діда, вся нечисть кидається до нього цілуватися. Козака саджають за заставлений стравами стіл, але скільки їжі з страв він ні бере, вся вона замість його рота відправляється в чий-небудь чужий.
Дід вимагає у нечисті свою зниклу шапку з грамотою. Одна з відьом пропонує йому три рази зіграти з нею в карти в дурня (дурня). Якщо дід виграє хоч раз, то отримає назад зниклу грамоту, а якщо ні, то, можливо, не побачить і білого світла. Дід погоджується, але коли він починає бити в грі підкидання йому відьмою карти, його козиря перетворюються на фігури звичайної масті. Два рази козак програє. На третій він здогадується заховати свої карти під стіл і потихеньку перехрестити там. Після цього йому відразу починає везти.
Він обігрує відьму, і в обличчя йому падає шапка з зниклої грамотою. Дід вимагає повернути і вкраденого коня – йому у відповідь показують кінський скелет: все, що від коня залишилося. Дід наполягає, щоб чорти по домовленості допомогли йому як-небудь вибратися з їхнього гнізда. Перед ним постає диявольський кінь-вогонь, який виносить його з пекла наверх.
Козак мчить на коні, стрибаючи через прірви, і під кінець падає на дах своєї хати. Відпочивши трохи вдома, він знову вирушає з грамотою до цариці і тепер ніде не зупиняється в дорозі до самої кінцевої мети.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)