Гоголь “Гравці” – короткий зміст
Картковий шулер Іхарєв, нещодавно обіграв на 80000 полковника Чеботарьова, приїжджає в готель невеликого містечка, де сподівається знайти собі нових жертв. Іхарєв везе з собою як коштовність крапчастою особисто ним колоди. Кращою з них він навіть придумав людське ім’я – Аделаїда Іванівна.
Іхарєв дізнається, що в тому ж готелі зараз квартирують обчистили вже багатьох приїжджих гравці Швохнев, Кругель і Втішний. У нього прокидається жадібне бажання помірятися з ними шулерським мистецтвом і надути їх на велику суму.
Іхарєв швидко зводить знайомство з цією трійцею і запрошує її зіграти в Банчік. Перед цим підкуповує трактирного слугу Олексія, щоб той, коли його пошлють в крамницю за картами, приніс замість нової колоди крапчастою.
Коли починається гра, Швохнев, Кругель і Втішний відразу розуміють: Іхарєв – майстерний шулер. Вони воліють відкритися, що самі хотіли його облапошить, але тепер замість цього хочуть запропонувати йому разом обманювати інших простаків. Іхарєв погоджується і розповідає їм про Аделаїду Іванівну.
Тепер треба знайти, кого обіграти. Швохнев, Кругель і Втішний повідомляють: в трактирі живе багатий поміщик Глов, але він людина літня і розважливий, від карт відмовляється навідріз. Втішний всяк випадок приводить Глова, з яким він вже встиг “здружитися”. Глов розповідає: він приїхав в місто з села закласти за 200000 свій маєток. Гроші потрібні, щоб видати заміж дочку. Але в місті Глов надто затримався, бо наказ тягне з видачею грошей. Маючи чимало справ у селі, він вирішив поїхати, а двохсот тисяч від наказу повинен буде дочекатися залишає їм тут син Сашко. За ним, правда, потрібне око та око: Саша – юна відчайдушна голова, мріє вступити в гусари. Глов просить, щоб після його від’їзду за Сашею наглядав Втішний.
Глов їде. Втішний пропонує друзям обіграти Сашу – лихого юнака обдурити буде простіше, ніж досвідченого батька. Шулери запрошують Сашу до себе в кімнату і починає схиляти до гри на гроші, ставлячи в приклад гусарські звичаї. Шахраї спочатку дають молодшому Глову трохи виграти, але потім починають безжально обчищати його. Намагаючись відігратися, той все піднімає ставки – і швидко програє 200000. Щоб розплатитися, Саша дає гравцям векселі і залишену батьком довіреність, а сам від відчаю навіть робить спробу застрелитися.
Коли Глов йде, Швохнев каже: головне тепер – домогтися, щоб наказ не тягнув з видачею грошей. Гравці запрошують до себе наказного чиновника Замухришкіна, пропонуючи прискорити цю видачу за мзду. Замухришкін приймає хабар, але роз’яснює, що гроші все одно не можна буде отримати раніше чотирьох днів.
Нові друзі Іхарева приходять у відчай. Вони не можуть чекати чотири дні. Їм треба терміново їхати в Нижній, де вони вже нагляділи двох купців, які повинні отримати великі суми за проданий товар. Ці купці не приїдуть за грошима самі. Вони надішлють молодих синів, яких буде легко затягнути в гру і залишити з носом. Швохнев, Кругель і Втішний вмовляють Іхарева віддати їм 80 000, які той виграв у Чеботарьова. З цими грошима вони негайно поїдуть грати в Нижній, а Іхарєв поки побуде тут, щоб через 4 дні отримати 200000 з паперів Глова.
Іхарєв погоджується. Залишившись один у кімнаті, він радіє удачі, що доставила йому новий великий виграш, і мріє, з якою інтелігентної освіченої він розпорядиться новопридбані багатством. Але до нього раптом вбігає Саша Глов і питає, де троє інших гравців. Трактирний слуга повідомляє їм обом, що Швохнев, Кругель і Втішний виїхали на заздалегідь заготовлених конях.
Глов хапається за голову і пояснює: Іхарева провели. І “батько-Глов”, і він сам, і “чиновник Замухришкін” були підставними особами з чужими іменами. Весь спектакль був розіграний, щоб виманити у Іхарева 80000 – а ніякої закладеної за 200000 села Глова не існує. Шахраї провели і самого “Сашу”: вони обіцяли йому 3000 за участь в обмані Іхарева, але виїхали, не віддавши.
Розлючений Іхарєв спочатку збирається скаржитися до суду, але згадує, що там доведеться зізнатися, що й сам він – шулер. “Саша Глов” зникає за дверима, заспокоюючи Іхарева: “Тобі ще з напівгорі! У тебе є Аделаїда Іванівна! “
(1 votes, average: 5.00 out of 5)