“Пікова дама” – короткий зміст
“Піковая дама”була написана Пушкіним в 1834 році.
Вона примикає до інших його “містичним” творам, написаним в ті роки, і створена “в дусі Гофмана”, популярного тоді німецького письменника-романтика. “
Пікова дама “стала одним з перших творів російської літератури, що здобули популярність за кордоном.
Зміст
Германн – молодої військовий інженер, за походженням німець. Ім’я це або прізвище героя, сперечалися ще при житті Пушкіна і продовжують сперечатися до нашого часу.
Германн ніколи не грає в карти, вважаючи за краще тільки спостерігати за грою, і веде життя скромну – прагне накопичити великі статки. Але є у нього приятель Томський, який пробудив у нього дикий інтерес до гри, розповівши історію своєї бабки.
Вона була графинею і жила в Парижі. Якось вона програла в карти велику суму грошей; щоб розплатитися, вона вирішила зайняти у знаменитого графа Сен-Жермена, але той замість грошей розповів їй секрет трьох виграшних карт. Завдяки цьому секрету графиня повністю відігралася.
Германн вирішив спробувати щастя. Він зійшовся з вихованкою графині і спокусив її, завдяки чому зміг проникнути в спальню жінки. Там, погрожуючи їй пістолетом, він зажадав видати йому секрет виграшних карт. Пістолет був незарядженим, але стара цього не знала і тут же померла від серцевого нападу.
Її поховали, і в цей час Герману здалося, що мертва відкрила очі і пильно подивилася на нього. Пізніше йому є привид графині і відкриває йому таємницю. Ставити потрібно завжди на трійку, сімку і туз. Завдяки цьому можна постійно вигравати, однак є одна умова: ставити можна тільки на одну карту в день.
Є й друга умова – Германн повинен одружитися на спокушена вихованці. Германн з тих пір трохи збожеволів. Він став марити трьома картами, бачив їх у всіх оточуючих предметах і людей, порівнював все навколо з трійкою, сімкою і тузом. Це продовжується до тих пір, поки в Петербург не приїжджає Чекалінскій – знаменитий картковий гравець, який нажив мільйонний статок.
Германн бажає битися з ним. У перший день він поставив на трійку весь свій капітал – і виграв, подвоївши його. У другий день він поставив всі гроші на сімку і знову виграв. На третій день він, звичайно ж, поставив на туз. Випав туз – і Германн як ніби виграв. Однак Чекалінскій повідомляє йому, що він ставив на даму, і вона програла.
Невідомо, як таке вийшло, але Германн дійсно переплутав даму з тузом. На карті він побачив жінку, яка сміялася і підморгувала йому, і була вона справляє враження померлу графиню. Германн втратив всі гроші, зійшов з розуму і потрапив в лікарню для душевнохворих; він нічого не помічав навколо і постійно бурмотів назви виграшних карт.
Європейське визнання
“Пікова дама” швидко зацікавила європейських письменників, композиторів та інших діячів культури.
Проспер Меріме і Андре Жид, французькі письменники-класики, перевели повість на французьку мову;
Австрійський композитор Франц фон Зуппе написав на цей сюжет оперу – за деякий час до Чайковського;
У 1949 році у Великобританії за повістю було знято фільм, показаний на Канському фестивалі.
Реальні прототипи
Історія, легшая в основу сюжету “Пікової дами”, сталася насправді з молодим князем Голіциним, який і повідав її Пушкіну. Він теж програв великі гроші і повернув їх, поставивши на три виграшні карти за порадою бабусі – знаменитої Наталії Петрівни Голіциної (Чернишової); ці карти їй насправді підказав граф Сен-Жермен – знаменитий авантюрист, алхімік і знавець окультних наук. Містичну спрямованість повість придбала під впливом Гофмана і Шарля Нодье – європейських романтиків кінця XVIII – початку XIX ст.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)