“Пурпурові вітрила”: короткий зміст
Ця розповідь, в першу чергу:
- Про диво, яке стається з людьми з непохитною та глибокою вірою у краще; Про мрії, які домотають пережити незгоди, та стають єдиним найкращим другом.
Повість “Пурпурові вітрила – це історія Ассоль, дівчинки, яка втратила свою маму, та знайшла надію.
Колишній моряк і конструктор кораблів та вітрильників Лонгрен – її батько. В місті, де проживала сім’я, його не любили, так як вважали винним у смерті деякого Меннерса.
Сталось це по наступній причині. Голод в сім’ї змусив Мері, дружину Лонгрена, звернутись за допомогою до місцевого шинкаря, щоби той не залишив в біді, та допоміг грошима на їжу для крихітки Ассоль.
Але Меннерс, не зважаючи ні на що, відмовив у проханні. Засмутившись, мати зважилась піти в місто в сильну непогоду, аби закласти своє кільце та тимчасово вирішити питання з харчуванням доньки.
Голод та результат складної дороги відбився і на здоров’ї Мері. Згодом мати помирає. Цей випадок став переломним у пам’яті Лонгрена. Тому, коли шинкар тонув у воді та потребував допомоги, голова сімейства просто стояв на березі і спостерігав за ситуацією.
Репутація батька Ассоль відобразилась і на ній самій. З дівчинкою ніхто з місцевих дітей не спілкувався, та і вона сама не наважувалась. З часом головна героїня все більш звикала жити у світі мрій, замінюючи цим відсутність спілкування.
Одного дня, Лонгрен попросив дочку відправитись у місто з товаром. По дорозі дівчинка вирішила спустити іграшку, а саме, яхту з пурпуровими вітрилами, на воду. Течія підхопила судно та понесла його від неї на великій швидкості.
Ассоль бігла за нею, намагаючись не випустити з уваги, але яхта все ж вислизнула та відірвалась від неї. Неочікувано на допомогу прийшов незнайомець – це був старий Егль. Він піймав іграшку та повернув її дівчині. Старий вирішив підбадьорити дівчину. Він пообіцяв, що коли вона стане дорослою, до берега їхнього села підійде судно з червоними вітрилами, а з нього, на очах здивованих земляків, вийде хоробрий принц та забере Ассоль в чарівну країну мрій.
Обіцянка закралась у серце маленької дівчинки і та невтомно вірила і мріяла про цей день. Місцеві жителі сміялись з Ассоль у неї за спиною.
Далі повість розповідає нам про хлопця по іменні Артур Грей. Це чуйний юнак, який не зважаючи на аскетичне виховання в сім’ї, виріс дещо іншим. Його захоплення творчістю зіграло важливу роль у його житті.
Одного дня, натхненний картиною мариніста, Грей вирішує вступити на службу до парусного судна. Роки праці в морі зміцнили любов героя до яхт та подорожей водою, з часом його захоплення спонукає його стати власником особистого галіота “Серкрет”.
Молодий капітан пройшов на судні через океан та опинився недалеко від містечка, де проживала Ассоль. На одному з берегів Грей ловив рибу, та відпочивав біля вогнища.
Проснувшись після міцного сну, Артур вирішує прогулятись вздовж берега, не здогадуючись про доленосність наступних подій. Згодом він знаходить неподалік сплячу дівчину, краса якої покорила його серце.
Перед тим як покинути берег, та піти на розвідку міста Каперни, чоловік залишив на пальці у сплячої красуні кільце. В одному із місцевих трактирів, яким заправляв син загиблого шинкаря, він почув історію про божевільну дівчину, яка багато років мріє про принца на судні з пурпуровими вітрилами.
Чоловік, якого вигнали з трактиру розповів свою історію Грею, в якій Ассоль зовсім не божевільна жінка, а хороша дівчина з цікавим внутрішнім світом.
Артур, був вражений розповіддю вугляра, тому не гаючи часу пішов купувати червоний шовк, з якого планував зробити вітрила для свого судна. Найнявши музикантів чоловік плавав біля берегів міста на “Секреті” і очікував влучного моменту.
Через деякий час на березі зібрались усі жителі села, та стали спостерігати за дивовижним судном з пурпуровими вітрилами. Подивитись на вітрильник прибігла і Ассоль. Яхта прийшла до берега, а з неї вийшов Грей і зустрів її. Пророкування здійснилось. Вражена та здивована дівчина разом із Артуром попливла на судні далеко від берегів рідного міста Каперни.