Правова взаємодія: розвиток інтеграційних зв’яз
У рамках СНД немає спеціального механізму контролю за реалізацією державами – учасницями Співдружності прийнятих ними договорів і угод. Відсутні і заходи примусу до використання таких актів. Держави самі вирішують, розглядати той чи інший договір в якості основи для розробки національного закону або ж готувати власний нормативний правовий акт. У першому випадку держава сама знаходить форми адаптації договору або угоди до національних умови конкретної країни.
Правда, на практиці поступово вироблявся порядок використання прийнятих модельних законів. Закон з препроводительной листом Голови Ради МПА або його заступника надходив в національні парламенти держав – учасниць Співдружності з пропозицією використовувати його в національному законодавстві. Можливий був варіант повернення закону в МПА для доопрацювання або переробки. У постанові МПА від 15 червня 1998 “Про використання модельних законів МПА СНД” містилося доручення постійним комісіям МПА проаналізувати практику використання модельних законів і визначити заходи щодо підвищення рівня підготовки рекомендації.
Паралельно з актами, що регламентують розробку і прийняття модельних законів у МПА СНД, аналогічні акти були прийняті учасниками Союзу Білорусі та Російської Федерації, учасниками Договору Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії і Таджикистану. Так, 7 червня 1997 було схвалено Положення про модельний законодавстві та інших актах Міжпарламентського Комітету п’яти держав, а 27 грудня 1998 їм було прийнято постанову про гармонізацію національних законів та інших правових актів держав – учасниць Договору “Про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній галузях “.
Договір про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого 1999 р містить спеціальну гл. V “Зближення і уніфікація законодавства”. У ст. 56 цієї глави говориться, що з метою зближення та уніфікації законодавства сторони будуть вживати заходів, що включають, зокрема, координацію діяльності з підготовки проектів законодавчих та інших правових актів і прийняття модельних актів. Стаття 58 Договору свідчить, що у випадках, коли на загальну думку сторін це є необхідним і виправданим, Міждержавна Рада вправі приймати рішення, встановлюють єдині для держав – учасниць Договору правила, які є обов’язковими у всіх своїх частинах і підлягають безпосередньому застосуванню державами – учасницями. Пропозиції про вжиття заходів щодо гармонізації законодавства, що вносяться Міжпарламентським Комітетом, підлягають попередньому розгляду Інтеграційним Комітетом, який вносить до Ради глав урядів відповідні рекомендації (ст. 59). Дане положення не обмежує право Міжпарламентського Комітету приймати модельні акти, що носять рекомендаційний характер.
Угода про правове забезпечення формування Митного союзу і Єдиного економічного простору, затверджене рішенням Міждержавної Ради від 26 жовтня 1999 ставить своєю метою забезпечити реалізацію положень Договору про поглиблення інтеграції в економічній і гуманітарній сферах від 29 березня 1996 і Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого 1999 р
Згідно ст. 1 Угоди сторони встановлюють однаковий (уніфікований) порядок регулювання правовідносин шляхом гармонізації законодавств сторін; синхронізації термінів внесення пропозицій про виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності міжнародних договорів, підписаних у рамках Митного союзу; організації обміну правовою інформацією. У ст. 2 говориться, що сторони створюють необхідні організаційні та правові передумови для здійснення взаємодії своїх правових систем і співробітництва законодавчих і виконавчих державних органів. У процесі цієї співпраці (ст. 4) сторони проводять узгоджену законотворчу та нормотворчу політику, включаючи координацію національних законопроектних планів і планів розробки прийняття підзаконних актів; синхронне введення в дію гармонізованих законодавчих та підзаконних актів, рекомендованих Радою глав урядів і Міждержавним Радою; використання у законотворчості модельних законодавчих актів, прийнятих Міжпарламентським Комітетом; взаємне інформування про створення законодавства, створення інтегрованої бази законодавства, статистичної та іншої соціально-економічної інформації.
Парламенти та уряди сторін спільно з міжпарламентського комітету і Інтеграційним Комітетом вживають заходів щодо гармонізації (зближення, уніфікації) національних законодавств.
Рішення, резолюції та рекомендації з питань гармонізації національних законодавств, що приймаються Міждержавною Радою, і модельні законодавчі акти, прийняті Міжпарламентським Комітетом, направляючий у відповідні органи сторін для виконання необхідних внутрішньодержавних процедур; включення рішень в національні законодавчі та інші нормативні правові акти; розробки національних законодавчих актів на основі модельних законів; внесення змін і доповнень до національні законодавчі та інші нормативні правові акти.
Програма гармонізації національних законодавчих та інших нормативних правових актів держав – учасниць Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого 1999 року, затверджена Рішенням Міждержавної Ради Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької республіки, Російської Федерації та Республіки Таджикистан від 26 жовтня 1999 р., детально розкриває цілі та основні принципи гармонізації; етапи, підстави і механізм гармонізації; основні аспекти, що підлягають гармонізації; координацію роботи з гармонізації. Чітко визначаються завдання і функції Міждержавної Ради і Ради глав урядів, Інтеграційного Комітету та Міжпарламентського Комітету держав – учасниць Договору у вирішенні проблем гармонізації.
Питання взаємоузгодженого порядку виконання внутрішньодержавних процедур щодо реалізації прийнятих Міждержавною Радою і Радою глав урядів нормативних правових актів та порядку їх використання в національних правових системах знайшли відображення у ряді інших документів. Зокрема, прийняті взаємоузгоджені міжпарламентські документи, що встановлюють єдиний порядок підготовки, прийняття, а також використання нормативно-правових документів, розроблювальних і прийнятих Міжпарламентським Комітетом: Положення про модельних законодавчих та інших актах Міжпарламентського Комітету, Протокол про порядок використання модельних законодавчих актів Міжпарламентського Комітету в законодавствах держав – учасниць Договору від 29 березня 1999
На засіданні Міжпарламентського Комітету 11 червня 2000 був схвалений в основному проект нової редакції Положення про модельних законодавчих та інших актах Міжпарламентського Комітету Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької республіки, Російської Федерації та Республіки Таджикистан. Проект нової редакції забезпечує диференційований підхід до вибору методів і способів регулювання правовідносин. Поряд з модельно-правовим регулюванням передбачається більш широке використання таких форм правової регламентації, як Основи законодавства по окремих галузях права, рекомендації по зближенню, уніфікації (гармонізації) законодавств держав – учасниць Митного союзу.
Під актами Міжпарламентського Комітету розуміються тепер: Основи законодавства – сукупність принципів і найважливіших норм, відповідно до яких будується законодавство по певній галузі права; модельний законодавчий акт – законопроектна рекомендація, призначена для використання в національних законодавствах; рекомендації по зближенню, уніфікації (гармонізації) законодавства держав – учасниць Договору.
Основи законодавства за галузями права, що містять узгоджені початку правового регулювання, затверджуються Міждержавною Радою і після виконання відповідних внутрішньодержавних процедур включаються в національні правові системи.
Модельні законодавчі акти приймаються у вигляді модельного кодексу – законопроектної рекомендації, що містить систематизовані норми, що регулюють певну галузь права; модельного закону – законопроектної рекомендації, що містить норми, що регулюють певну сферу суспільних відносин; загальних (основних) принципів – законопроектної рекомендації, що містить узгоджені початку правового регулювання певних суспільних відносин.
Рекомендації щодо гармонізації законодавств держав – учасниць Договорів приймаються також у вигляді пропозицій щодо гармонізації, сформульованих як уніфіковані норми, які імплементуються в національні законодавства відповідно до законодавчими процедурами; пропозицій про порядок трансформації в національні законодавства положень міжнародних договорів і рішень Міждержавної Ради, прийнятих у рамках Митного союзу; пропозицій щодо синхронізації процедур ратифікації укладених міжнародних договорів парламентами держав – учасниць Договорів.
Постійна комісія МПК з правових питань своєю Постановою “Про заходи щодо вдосконалення законотворчої діяльності Міжпарламентського Комітету”, прийнятого 11 червня 2000, зобов’язала подати на розгляд Бюро МПК ряд пропозицій, спрямованих на вдосконалення законотворчої діяльності Міжпарламентського Комітету. Зокрема, було рекомендовано при плануванні законотворчої діяльності розглядати плани законопроектних робіт парламентів з метою пріоритетного внесення до національних законодавств відповідних змін і доповнень, розробляти за погодженням з Інтеграційним Комітетом плани організаційних заходів, що включають заходи щодо створення інституту представництв органів управління інтеграцією при органах державної влади держав – учасників, координації діяльності постійних комісій МПК і міжгалузевих рад (комісій) при інтеграційному Комітеті.
Питання практичної реалізації модельних законів знаходяться в центрі уваги Інтеграційного Комітету та інших органів управління інтеграцією, постійно аналізуються на їх засіданнях. Введена практика виїзду на місця для вивчення стану справ і надання практичної допомоги. У результаті активізувалася робота державних органів сторін щодо виконання внутрішньодержавних процедур. Разом з тим, вивчення стану роботи з реалізації модельних законів показує, що в державах немає ще в цій справі налагодженої системи. Відсутня, зокрема, практика закріплення конкретних посадових осіб, які здійснювали б контроль за виконанням положень модельних законів, несли відповідальність за гармонізацію національних законодавств і інших нормативних правових актів.
З метою впорядкування роботи з гармонізації національного законодавства сторін органи управління інтеграцією неодноразово розглядали питання зближення, уніфікації та гармонізації національного законодавства сторін, рекомендували відповідним державним органам вжити додаткових заходів, включаючи спеціальне вивчення цього питання при проведенні порівняльно-правового аналізу національних законодавств; розглядати відповідну інформацію міністерств і відомств на засіданнях палат парламентів і урядів та ін.
З метою подальшого розвитку механізму реалізації модельних законів Секретаріат Бюро Міжпарламентського Комітету і апарат Інтеграційного Комітету сформували робочі групи з координації цієї роботи в окремих сферах законодавства. Метою їх діяльності є проведення порівняльно-правового аналізу стану окремих сфер національних законодавств сторін, розробка правового механізму їх подальшої гармонізації (зближення та уніфікації).
Затверджені організаційно-методичні документи, що регламентують цю роботу, в тому числі Програма гармонізації, Механізм функціонування робочих груп і Основи проведення порівняльно-правового аналізу. Підготовлено та направлено до держави технічні завдання для кожної зі сфер законодавства.
Спільні робочі групи складаються з депутатів національних парламентів, представників профільних міністерств і відомств, співробітників апарату Інтеграційного Комітету та Секретаріату Бюро Міжпарламентського Комітету, науковців.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)