РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ. ПРИРОДА В РОМАНІ О. С. ПУШКІНА “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ
Мета (формувати компетентності): предметні (знання про роль описів природи в романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, про новаторство поета в галузі літератури; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу потворів; дбайливе ставлення до природи; естетичні почуття); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; екологічну грамотність і здоровий спосіб життя: усвідомлення ролі навколишнього середовища для здоров’я та життя людини; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Основні терміни й поняття: пейзаж.
Міжпредметні зв’язки: географія, біологія.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; зображення природи; медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Природа завжди відігравала в житті людини важливу роль. Від неї часто залежать наш настрій, самопочуття. Сумуючи за домівкою, ми пригадуємо розквітлий бузок чи квітник, тополю чи берізку, калинові кетяги чи квітучу вишню поблизу своєї оселі. А ще зимові розваги, літнє купання у водоймі або збирання грибів восени. Природа у творі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” також посідає не останнє місце: її красою захоплюються і герої, і автор. Які функції виконують пейзажі в романі, як саме зобразив природу поет – досліджуватимемо сьогодні.
ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка домашнього завдання
1) Літературний диктант
ü Хто такий денді? (Модник із вищого світу.)
ü Чому Онєгін приїхав до села? (Отримав спадок від дядька.)
ü Що привернуло увагу Тетяни до Онєгіна? (Загадковий, освічений, не схожий на сусідських поміщиків.)
ü Через що Онєгіна не любили сусіди? (За економічні реформи.)
ü На яких традиціях було виховано ленського? (Німецького романтизму.)
ü Чому Онєгін погодився на дуель з другом? (Злякався пересудів світу.)
ü Чим Ольга відрізнялася від своєї сестри? (Легковажністю, веселим і жвавим характером.)
ü Як склалася доля Ольги? (Забула Ленського, одружилася та поїхала з чоловіком.)
ü Як Онєгін спочатку поставився до почуттів Тетяни, до її листа?
(Не прийняв їх, суворо відмовив.)
ü Навіщо Тетяна приходила до маєтку Онєгіна, коли його там уже не було, і про що це свідчить? (Приходила за спогадами; ще любила.)
ü Ким стала Тетяна, коли приїхала до міста? (Успішною світською дамою, законодавицею моди.)
ü Чому щастя Онєгіна й Тетяни було неможливим? (Тетяна чесна, порядна й віддана своєму обов’язку перед чоловіком.)
Взаємоперевірка за ключем учителя, взаємооцінювання (робота в парах)
2) Творча робота
ü Зачитайте вислови з роману “Євгеній Онєгін”, що стали афоризмами. Прокоментуйте їх.
Очікувана відповідь
■ Ми всі навчались небагато, / Абияк і абичого…
■ Мій дядько чесний без догани.
■ Людина славна бути може / І дбать про нігті разом з тим…
■ Чим менше жінку ми любим, / Тим більш подобаємся їй.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Міні-дослідження (робота в групах)
ü Об’єднайтеся у чотири групи відповідно до улюбленої вами пори року або дати вашого народження. За цитатним матеріалом дослідіть особливості зображення природи різної пори року в романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”: 1-ша група – зими, 2-га група – весни, 3-тя група – літа, 4-та група – осені. чому автор зобразив певну пору року саме так? які художні засоби і з якою метою застосував? Зробіть висновки, доберіть (або створіть власноруч) ілюстрації.
Очікувані відповіді
1-ша група. Зима
Горить зоря в імлі холодній;
На нивах праці шум замовк;
Удвох з вовчихою голодний
Виходить на дорогу вовк;
Його почувши, кінь тривожний
Хропе – і мчиться подорожній,
Аж вітер забиває дух;
І от уже тріщать морози,
У тиші срібляться лункій.
Чистіші за паркети модні
Ріки просторища холодні,
І креслить ковзанками лід
Хлопчаток гомінливий рід;
Червонолап, гусак дебелий
По лону вод пливти схотів,
На кригу повагом ступив,
Слизнувсь і падає; веселий
Мелькає, в’ється перший сніг,
Ляга зірками вздовж доріг.
Уставши зрана,
В вікно побачила Татьяна
Недавно побілілий двір,
Дахи, куртини, косогір,
Химерні на шибках узори,
У сріблі дерева старі,
Сорок веселих на дворі
І м’яко вистелені гори
Зими покровом осяйним
Під небом ясно-голубим.
Зима! Радіючи, в гринджоли
Конячку селянин запріг;
По первопуттю через поле
Вона чвалає, вчувши сніг;
Пухнаті краючи рівнини,
Кибитка відчайдушна лине:
Візник сидить на передку
В червонім пасі, в кожушку.
От хлопчик бігає дворовий:
Жучка в санчата посадив,
Себе в коня перетворив;
Сміяться й плакать він готовий:
У пальцях зашпори давно,
А мати лає крізь вікно…
Висновки. Видно, що автор, як і його улюблена героїня Тетяна, дуже полюбляє зиму. Її він описує детально, з різних ракурсів. Часто застосовує гумор, легку іронію, як, наприклад, у сцені з гусаком, з розвагами хлопчака, який перетворив себе на коня, а собаку – на пасажира.
2-га група. Весна
Там долина
Крізь пару сяє. Там струмок
Заграв, як срібло; там ріжок
Пастуший будить селянина.
Весняним гонені промінням,
Із гір потоками сніги
Вже позбігали з буркотінням
На позаливані луги.
Весна до себе кличе вас,
Тепла, квіток, роботи час,
Пора проходок в чистім лузі,
Пора спокусливих ночей!
Був вечір. Небо меркло. Води
Струмились тихо. Хрущ гудів.
Уже замовкли хороводи;
Уже за річкою горів
Огонь рибальський.
Між гір, що піднеслись півколом,
Туди ходімо, де струмок,
В’ючись, біжить зеленим полем
Крізь юний липовий гайок.
Там ніжна пісня солов’їна
Дзвенить всю ніч;
Цвіте шипшина
І чути плескіт джерела…
Крізь ясний сон природа мила
Свій ранок усміхом зустріла;
Палають сині небеса;
Лісів прозора ще краса
Немовби пухом зеленіє.
На поле бджілка золота
Збирати подать виліта,
Долина сохне і рябіє,
Стада шумлять, і соловей
Співає в німоті ночей.
Висновки. Про весну автор пише небагато, але при цьому малює дуже привабливу картину розквіту, пробудження природи.
3-тя група. Літо
Але північне наше літо,
Карикатура теплих зим,
Майне – й нема, хоч гордовито
Ми і ховаємося з цим.
Як часто літньою порою,
Коли прозоре та ясне
Нічне склепіння над Невою
І лоно вод лежить скляне,
Не відбиваючи Діани,
Будинок панський самотою,
Від бур захищений горою,
Стояв над річкою; здаля
Лились, як золото, поля
І луки квітами рябіли,
Хати мелькали по горбах,
Блукали череди в лугах,
І розпускав гілля похиле
Занедбаний великий сад,
Житло задумливих дріад.
Висновки. Літо поет критикує за короткочасність, але водночас показує привабливі картини як міської, так і сільської літньої природи.
4-та група. Осінь
Вже в небі осінь повівала,
Вже рідше сонечко блищало
І до ущербу день ішов,
Таємна глибочінь дібров
З печальним шумом оголялась,
На ниви налягав туман,
Гусей крикливих караван
На південь тягся; наближалась
Нудна, безрадісна пора:
Стояв листопад край двора.
Висновки. Осінь поет змальовує із замилуванням, вочевидь, це для нього особлива пора творчості, хоч він і називає її “нудною, безрадісною”.
2. Літературознавча робота
ü Поєднайте назву художнього засобу з відповідною цитатою (стовпці та рядки переплутані).
Цитата | Художній засіб |
Стояв листопад край двора. Таємна глибочінь дібров З печальним шумом оголялась. Горить зоря в імлі холодній | Метафора |
Нудна, безрадісна пора | Інверсія |
Лились, як золото; чистіші за паркети модні | Порівняння |
Лоно вод… скляне; кінь тривожний; під небом ясно-голубим | Епітети |
Сміяться й плакать | Антитеза |
Червонолап, гусак дебелий По лону вод пливти схотів, На кригу повагом ступив, Слизнувсь і падає. Жучка в санчата посадив, Себе в коня перетворив | Гумор, іронія |
Вітер забиває дух | Фразеологізм |
Зима! | Окличне риторичне речення |
3. Творча робота
ü Напишіть твір-мініатюру про улюблену пору року, використовуючи художні засоби О. С. Пушкіна.
Перевірка творчих робіт, самооцінювання та взаєморецензування (робота в парах), коментування вчителем
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Заключне слово вчителя
– Природа у Пушкіна – одухотворена, жива, її описи переплетено з філософськими роздумами. Природа часто гармоніює з почуттями героїв, їхнім настроєм. Образи природи автор почасти використовує для характеристики явищ людського життя:
Коханню кожен вік підвладний;
Але незайманим серцям
Воно живлюще і відрадне,
Як буря весняним полям:
Дощами пристрасті їх миють,
Вони оживлюються, спіють –
І подих зрошує живий
І цвіт, і овоч золотий.
Та в віці пізньому, безплоднім,
На повороті наших літ
Любов кладе мертвотний слід:
Так осінь повівом холодним
В болото обертає луг
І оголяє ліс навкруг.
Роман О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і його поезію, можна читати й перечитувати багаторазово, щоразу знаходячи щось нове – грані, нюанси, мудрі думки, красу слова. Недаремно його творчість уже багато років досліджують цілі інститути, учені-пушкінознавці. Сподіваюся, що й ви ще не раз відкриєте збірку поезій Пушкіна й отримаєте насолоду від спілкування з прекрасною поезією.
2. Інтерактивний прийом “Мікрофон”
ü Завершіть речення: “Зв’язок проблем роману “Євгеній Онєгін” з нашою сучасністю простежується в тому, що…”.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Творче: скласти вірш онєгінською строфою; проілюструвати улюблений епізод роману О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”.
Індивідуальне: підготувати повідомлення про ліричні твори М. Ю. Лермонтова; вивчити напам’ять вірш “Ні, я не Байрон, інший я…”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)