ЛІРИКА О. С. ПУШКІНА. ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ У ВІРШАХ МИТЦЯ (“Я ПАМ’ЯТНИК СОБІ ПОСТАВИВ НЕЗОТЛІННИЙ…”) – ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ Й РЕАЛІЗМУ
Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце творів різних жанрів і тематики у творчому доробку О. С. Пушкіна, у світовій літературі; уміння характеризувати його вірші про роль поета й поезії як відображення громадянської самосвідомості, щирих особистих почуттів і джерела естетичної насолоди; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне й деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).
Тип уроку: нетрадиційний урок (урок – поетична вітальня).
Основні терміни й поняття: біографія, світогляд.
Міжпредметні зв’язки: естетика, етика.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; аудіозаписи романсів на слова О. С. Пушкіна; медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. “Величезна загадка Пушкіна, таємниця його творчості полягає в тому, що він може бути актуальним, “живим” у будь-яку епоху, у будь-який період людського життя”,- вважала М. І. Цвєтаєва. Насолодимося й ми живою, щирою поезією душі Пушкіна.
ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. інсценування “Поетична вітальня”
Дійові особи
Катерина Бакуніна.
Анна Керн.
Кароліна Собанська.
Наталя Гончарова.
Ведучий.
Читець.
Ведучий. Життя Олександра Сергійовича Пушкіна сповнене захоплень, кохання, пристрасті. Саме з його поезій постає ідеал жінки – “генія чистої краси”.
Звучать романси на слова О. С. Пушкіна (за вибором учителя).
Катерина Бакуніна. Я – фрейліна імператриці, Катерина Бакуніна. Мій брат навчався в Царськосільському ліцеї. Я часто відвідувала ліцейські бали й мала неабиякий успіх у ліцеїстів: від запрошень танцювати не було відгону. Маю зізнатися: мені дуже лестило те, що я була першим коханням майбутнього видатного поета Олександра Пушкіна. У його щоденнику можна знайти чимало присвячених мені сторінок.
Анна Керн. Я народилась у місті Орел, у якому мій дід був губернатором. Моє дитинство минуло в українському місті лубни та в дідусевому тверському маєтку. Мій батько – полтавський поміщик і надвірний радник – людина енергійна, освічена, але часом деспотична й авантюрна. Мати – добра й ніжна, але покірна волі чоловіка. Освіту я здобувала, за нашою модою, французькою мовою, але добре знаю російську. я страшенно полюбляю читати: перечитала вже всю мамину бібліотеку. Мені ще не виповнилося й 17, як батьки видали мене заміж за 52-річного генерала Єрмолая Федоровича Керна. я була у відчаї, хоча світське життя та бали трохи розраджували.
Це сталося 1819 р. на балу в Петербурзі – там я зустріла його. Спочатку не помічала цього чорнявого кучерявого чоловіка, який навсібіч розкидав компліменти, сипав дотепами, завжди перебував у центрі уваги жінок. А потім здогадалася – це ж знаменитий поет Пушкін!
Тільки через 6 років, улітку 1825-го, коли я приїхала до тітки в Тригорське, ми зустрілися: Пушкін відбував заслання в сусідньому Михайлівському. Він майже щодня відвідував нас у Тригорському. Хоча з моїм чоловіком генералом він не знаходив спільної мови, зі мною був “як завжди, і навіть ніжним…”.
Коли я від’їжджала, Пушкін подарував мені 1-шу главу роману “Євгеній Онєгін”, куди вклав аркуш із віршем “Я пам’ятаю мить чудову…”. Читаючи у 8-й главі “Євгенія Онєгіна” про сцену зустрічі Онєгіна з Тетяною на балу, я зрозуміла, що Пушкін описав нашу зустріч. Життя тривало. Я вдруге вийшла заміж, Олександр одружився, кожний із нас мав своє життя. Проте, коли він дізнався про смерть моєї матері, знайшов мене й усіляко намагався втішити, що мене дуже вразило. Крім того, допоміг мені у справах, пов’язаних із викупом маєтку. Коли ж захворіла його маленька донька й терміново знадобився лікар Аренд, із яким я була знайома, Пушкін звернувся саме до мене.
Я досі зберігаю як неоціненну реліквію вірші Олександра Сергійовича, його листи й навіть маленький стільчик, на якому він полюбляв у нас сидіти.
Кароліна Собанська. Мене називали південною зіркою, ольгопільською царицею. Відомий світський ловелас Пушкін зацікавився мною та навмисно примчав до Києва, щоб побачити мене на одному з балів. Закохавшись, їздив тінню за мною то в Кишинів, то в Одесу, то в інші міста, які я відвідувала. Мені лестила увага богеми (за мною упадав ще й польський поет Адам Міцкевич), але я нічого собі не дозволяла, крім легкого жарту. 5 січня 1830 року Пушкін записав до мого альбому вірші “Я вас кохав…” та “Що в імені тобі моїм?..”.
Наталя Гончарова. Уявіть, він назвав мене його 113-м коханням! Але що це за кохання? Це вже не те захоплення, не та пристрасть, що хвилювали його в юності: до мене було вже інше кохання, яке захопило його в новий період життя. Настала пора зрілості й водночас бажання особистого, сімейного щастя. Ми познайомилися в грудні 1829 р. на одному з московських балів. Мені тоді було лише 16. Пушкін закохався й одразу освідчився. Моя мати відмовила: мовляв, я ще занадто молода. Олександр, страждаючи від невизначеності, вирушив на Кавказ. Навесні 1830 р. він отримав через знайомого, який приїхав із Москви, вітання від моїх рідних і сприйняв це як пропозицію повернутися. У квітні 1830 р. він знову просив моєї руки: цього разу мої батьки дали згоду. 18 лютого 1831 року в церкві Вознесіння, поблизу Нікітських Воріт, ми обвінчались. Маю надію, що принесла поетові те щастя, про яке він мріяв. Це підтверджують його листи. За 6 років у нас народилося 4 дітей – троє синів і донька. Напередодні загибелі Олександр сказав: “Моя дружина – янгол”. Цей вірш – тому свідчення. Читець
МАДОННА
Не безліччю картин уславлених майстрів
Я завжди скрасити хотів свої кімнати,
Щоб гості їх могли побожно оглядати,
Здаля вслухаючись у вироки знавців.
У простім закутку, серед німих трудів,
Одну картину я хотів би споглядати,
Одну: щоб з полотна, як з неземних країв,
Спаситель кроткий наш і непорочна мати –
Вона з величністю, він з розумом в очах –
Дивились лагідно, у приязних огнях,
Самі, без ангелів, під пальмою Сіона.
Збулось бажання це в житті моїм. Творець
Тебе мені послав, тебе, моя Мадонна,
Краси небесної божественний взірець.
Переклад М. Т. Рильського
Ведучий. Анна Петрівна Керн – сучасниця поета, яка надихнула його на написання низки творів, серед яких і “я пам’ятаю мить чудову”. На слова поезії “Я вас любив” написано понад 20 романсів. Найвідоміші поміж них – романси О. О. Аляб’єва, О. Є. Варламова, Ц. А. Кюї. На слова вірша Пушкіна “Я пам’ятаю мить чудову…” видатний композитор Михайло Іванович Глінка створив романс, що присвятив доньці Анни Петрівни Керн, у яку був закоханий.
2. Сприйняття творів інших видів мистецтва
ü Послухайте романси, створені на слова О. С. Пушкіна. Який вам сподобався найбільше? Чому?
3. Слово вчителя
– Є у творчості О. С. Пушкіна вірш, який, на думку дослідників, можна вважати підсумковим. Це вірш “Я пам’ятник собі поставив незотлінний…” – вільний переклад оди Горація “До Мельпомени”. До Пушкіна оду Горація в російській літературі перекладали М. В. ломоносов, Г. Р. Державін, В. В. Капніст, О. Х. Востоков та інші. Усі ці твори зберігають мотиви давньоримського поета, але водночас є цілком самостійними поезіями.
Пушкін написав “Я пам’ятник собі поставив незотлінний…” 1836 р. За життя автора вірш не публікували. Як відомо, у день смерті Пушкіна його друг В. А. Жуковський за наказом царя опечатав кабінет поета. Лише 7 лютого 1837 року цю кімнату відчинили й усі папери поета, листи, рукописи зібрали й перевезли до квартири Жуковського, де й зберігали в окремому помешканні. Упродовж двох тижнів Л. В. Дубельт, начальник корпусу жандармів, у присутності В. А. Жуковського власноруч розбирав папери Пушкіна; фактично це був посмертний обшук.
Завдяки Жуковському “Я пам’ятник собі поставив незотлінний…” уперше вийшов друком 1840 р. з деякими цензурними обмеженнями. І тільки 1937 р. пушкінський вірш опублікували без купюр.
4. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)
ü Виразно прочитайте вірша “Я пам’ятник собі поставив незотліннийРР.”. Як ви розумієте перший рядок? (Пам’ятник незотлінний – це синонім мистецтва, покликання митця. Воно вічне й вище за будь-які земні споруди.)
ü Як поет говорить про загальнолюдський зміст своєї творчості? У яких рядках про це йдеться? (Від слів: “Полине гомін мій скрізь по всій Русі великій…” до слів: “…і степовий калмик” .)
ü У чому поет вбачає свої заслуги перед народом? (У тому, що “добрі почуття. плекав”, що у “суворий вік. звеличав свободу” і “за подоланих благав” – тобто за декабристів.)
ü Яку традицію античної літератури продовжує поет? (Звертання до музи.)
ü Як слід розуміти останні рядки поезії? (Справжня поезія – та, яку написано за Божим промислом, Божим велінням, а не через прагнення слави. І не слід звертати уваги на “блазня присуди дурні”, оскільки він далекий від розуміння справжнього мистецтва.)
5. літературознавча робота (розвиток зв’язного мовлення)
ü Порівняйте переклади вірша О. Пушкіна “Я пам’ятник собі поставив незотлінний…” М. К. Зерова і М. Т. Рильського. Який варіант більше відповідає оригіналу?
Переклад М. Т. Рильського | Переклад М. К. Зерова |
EXEGI MONUMENTUM… Я пам’ятник собі воздвиг Нерукотворний, Тропа народна там навіки пролягла, Олександрійський стовп, В гордливості незборний, Йому не досягне чола. Ні, весь я не умру, я в лірі жити Буду, Від праху утече нетлінний заповіт,- І славу матиму, допоки серед люду Лишиться хоч один піїт. Про мене відголос пройде в Русі Великій, І нарече мене всяк сущий в ній язик, І гордий внук слов’ян, і фінн, і нині Дикий Тунгус, і друг степів калмик. І довго буду тим я дорогий народу, Що добрість у серцях піснями Викликав, Що в мій жорстокий вік прославив Я Свободу І за упалих обставав. Виконуй божеське, о музо, Повеління, Огуди не страшись, вінця Не вимагай, Спокійна завжди будь на кривди Й на хваління І в спір із дурнем не вступай. | EXEGI MОNUMENTUM… Я пам’ятник собі поставив Незотлінний, До нього вік людська не заросте Тропа, Що перед ним чоло і камінь Непоклінний Александрійського стовпа? Ні, я не ввесь умру. У лірнім Заповіті Душа переживе видимий мій кінець, I славен буду я, допоки в білім світі Лишиться хоч один співець. Полине гомін мій скрізь по Русі Великій, I знатиме мене усяк її язик, I гордий внук слов’ян, і фінн, і нині Дикий Тунгуз, і степовий калмик. I довго житиму я в пам’яті народу, Що добрі почуття я лірою плекав, Що в мій суворий вік я звеличав Свободу І за подоланих благав. О музо! наслухай господнього Веління: Не прагнучи вінця, оподаль Від борні Стрівай байдужістю і осуд, І хваління, І блазня присуди дурні. |
Учитель. Кожен із перекладачів точно відтворив основну думку вірша, який є поетичним підсумком усієї творчості митця. Перекладачі зберігають епіграф, лексику, враховуючи старослов’янську основу вжитих лексем (воздвиг, тропа, язик, свобода, музо та ін.), реалії дійсності (Александрійський стовп, назви народів Російської імперії), художні засоби (пам’ятник нерукотворний, Русь велика).
Пушкін уживає давньоруське дієслово оспоривай. У словнику В. І. Даля є таке тлумачення: “Оспоривать – отстаивать свои убеждения, быть иного мнения и доказывать свои убеждения”. Саме такий зміст і передали обидва перекладачі. Слово Свобода у Пушкіна й Рильського написане з великої літери, що підкреслює, якого змісту надавав поет свободі у своє жорстоке століття. Отже, обидва переклади є досконалими й передають основний зміст оригіналу.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ
Підсумкова бесіда
ü Що нового для себе ви відкрили сьогодні?
ü Якою постає перед сучасним читачем інтимна лірика О. Пушкіна? (Високим романтичним почуттям.)
ü Визначте елементи романтизму в ліриці поета. (Романтичні елементи присутні в інтимній та пейзажній ліриці О. Пушкіна. Для цих творів є характерними піднесеність, емоційність, зміна настроїв, ідеалізація коханої.)
ü Що нового вніс О. Пушкін у тему підбиття творчих підсумків? (Продовжуючи мотиви Горація про вищість мистецтва порівняно з матеріальними творіннями, про істинність таланту, даного Богом, Пушкін зобразив у своєму творі актуальні тогочасні реалії: Олександрійський стовп, кордони російської імперії, суворий вік, звеличення свободи, благання за подоланих.)
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивний прийом “Асоціативний кущ”
ü Складіть асоціативний кущ до літер слова ліра.
Л – легка, лагідна, летюча, любовна.
І – інтерактивна, ідеальна, ідейна, інтелектуальна.
Р – розумна, радісна.
А – автобіографічна, адресна.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: уміти виразно читати, аналізувати вірші О. С. Пушкіна. Індивідуальне: підготувати виразне читання фрагментів (за вибором) поеми “Євгеній Онєгін”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)