Специфіка правових механізмів інтеграції
Специфіка гармонізації митного законодавства держав – учасниць Митного союзу полягає в тому, що правове регулювання цієї сфери правовідносин здійснюється в значному обсязі на рівні підзаконних актів. Митні кодекси держав – учасниць Митного союзу не мають істотних протиріч, оскільки базуються на Основах митного законодавства держав СНД, прийнятих рішенням Ради глав держав Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 і ратифікованих сторонами. У той же час вони містять значну кількість норм відсилань на акти виконавчих органів, тут-то і виникає розбіжність. Це відноситься і до системи правовідносин, пов’язаних з формуванням єдиної митної території.
Перелік правових умов, необхідних для формування єдиної митної території, визначено ст. 1 і 21 Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого 1999 р Митним законодавством у цьому переліку регулюються, насамперед, питання формування єдиної митної політики та застосування єдиних митних режимів, забезпечення єдності управління митними службами, спрощення та наступного скасування митного контролю на державних кордонах країн Митного союзу.
Апарат Інтеграційного Комітету провів порівняльно-правовий аналіз митного законодавства сторін відповідно до Програми гармонізації національних законодавчих та інших нормативних правових актів держав – учасниць Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 16 лютого 1999 року, затвердженої Рішенням Міждержавної Ради від 26 жовтня 1999 р. При аналізі використовувалися Основи проведення порівняльно-правового аналізу, схвалені Інтеграційним Комітетом. Предмет аналізу – міжнародні договори, укладені в рамках Митного союзу, і національні нормативні правові акти сторін, що регулюють правовий режим формування єдиної митної території. Мета аналізу – визначення відповідності національного законодавства сторін міжнародними договорами та вивчення роботи по їх гармонізації.
Проведений аналіз показав, що робота по зближенню і уніфікації (гармонізації) митного законодавства держав – учасниць Митного союзу грунтується на укладених міждержавних, міжурядових і міжвідомчих договорах, що встановлюють однаковий порядок правового регулювання митної сфери. Державними органами сторін приймаються нормативні правові акти з виконання внутрішньодержавних процедур, введенню вступили в силу міжнародних договорів у національні правові системи та їх реалізації. Поступово починає складатися система уніфікованих норм митного законодавства, єдиних правил митного оформлення та митного контролю.
Наприклад, Сторонами проведена робота з гармонізації національних законодавств відповідно до Протоколу про митне оформлення товарів, що перевозяться під митним контролем між митними органами держав – учасниць Митного союзу від 8 грудня 1998 Урядами та митними органами Сторін прийняті нормативні правові акти, створюють гармонізований правовий режим митного контролю при транзиті товарів і транспортних засобів, що переміщуються між митними органами держав – учасниць Митного союзу. Уніфікація законодавства проведено на основі Типового положення про митний режим транзиту, затвердженого 8 грудня 1998, яке було трансформовано державами в національні законодавства сторін.
З метою уніфікації порядку митного оформлення при перетині кордонів фізичними особами рішенням Ради керівників митних служб держав – учасниць Митного союзу від 5 березня 1999 затверджено форму єдиної пасажирської митної декларації. Компетентними державними органами сторін прийняті відповідні нормативні правові акти про введення в дію Єдиної пасажирської митної декларації, Митної декларації ДТ-1. Прийняті інструкції про порядок заповнення пасажирської митної декларації та про порядок заповнення митної декларації форми ДТ-1 для цілей митного декларування товарів.
Митне законодавство сторін, що регулює питання перетину транзитними товарами і їх перевозять транспортними засобами кордонів держав – учасниць Митного союзу, приведено у відповідність з Угодою про єдині умови транзиту через території держав – учасниць Митного союзу від 22 січня 1998 Сторони обмінялися зразками засобів ідентифікації транзитних товарів та зразками документів, необхідних для їх митного контролю, узгодили місця заходу транзитними товарами митного кордону. З метою реалізації зазначеної Угоди рішенням Ради керівників митних служб держав – учасниць Митного союзу від 15 жовтня 1999 схвалений в основному проект міжурядової Протоколу про митний контроль за товарами та транспортними засобами, що переміщуються між митними органами держав – учасниць Митного союзу, який в даний час проходить узгодження в державних органах сторін.
З метою формування правових підходів для забезпечення єдності управління митними службами державами – учасниками Митного союзу підписані і реалізуються двосторонні угоди.
Набув чинності Протокол про співробітництво між митними службами держав-учасниць угод про Митний союз в галузі забезпечення власної безпеки від 8 грудня 1998 року, на основі якого прийняті відповідні відомчі акти митних органів сторін.
Разом з тим, проведена робота з гармонізації національного законодавства сторін – це тільки початковий етап, основні правові механізми роботи з формування єдиної митної території поки ще недостатньо уніфіковані.
У договірно-правову базу Митного союзу входять десятки міжнародних договорів, з яких багато прямо або побічно регулюють питання формування єдиної митної території. Однак підставою для гармонізації та внесення відповідних змін і доповнень (поправок) в національні законодавства сторін, є лише ті міжнародні договори, які набрали чинності.
Аналіз стану виконання внутрішньодержавних процедур за міжнародними договорами, регулюючим формування єдиної митної території, дозволяє зробити висновок про затягування процесів прийняття урядами та митними органами сторін нормативних актів про включення прийнятих договорів у національні правові системи. Це призводить до відсутності реальних юридичних підстав для практичної роботи з гармонізації національного митного законодавства.
Наприклад, сторонами не виконані внутрішньодержавні процедури щодо Угоди про спрощений порядок митного оформлення товарів, що переміщуються між державами – учасниками Митного союзу від 24 вересня 1999 року та Угоди про забезпечення вільного і рівного права перетину фізичними особами кордонів держав – учасниць Митного союзу і безперешкодного переміщення ними товарів і валюти від 24 листопада 1998
Формування єдиної митної території базується на створенні правових передумов для скасування митного контролю, одним з аспектів якого є декларування. За результатами аналізу виявлено відсутність уніфікованих підходів до митного оформлення і митного контролю, передбачених Протоколом про спрощений порядок митного оформлення товарів, не призначених для виробничої та іншої комерційної діяльності, і валюти, що переміщуються фізичними особами через митні кордони держав – учасниць Митного союзу від 22 січня 1998 р У ст. 3 Протоколу встановлено режим скасування декларування в письмовій формі товарів і валюти, що переміщуються через внутрішні митні кордони держав Митного союзу, за винятком валюти і товарів, заборонених та обмежених до ввезення та вивезення, у вартісному та кількісному виразі. Це положення не знайшло відображення в законодавчих актах сторін, за винятком російської сторони, і фактично не діє. Найбільш серйозні проблеми в гармонізації національного законодавства відповідно до Протоколу є у Казахстанської боку, в нормативній базі якої не передбачена вказана категорія товарів і, відповідно, не врегульовані особливості правового режиму їх декларування. Єдиним, передбаченим Протоколом становищем, реалізованим сторонами, є норми ст. 5, відповідно до яких сторони обмінялися переліками товарів, заборонених та обмежених до ввезення та вивезення, затвердженими актами урядів сторін.
Формування єдиної митної території передбачає створення налагодженої системи супроводження товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митні кордони держав – учасниць Митного союзу, митними нарядами і нарядами уповноважених організацій (уповноваженими нарядами). Нормативна основа для створення такої системи передбачена Протоколом про митний супроводі між митними органами від 8 грудня 1998 Національні законодавства сторін в основному приведені у відповідність з Протоколом.
Законодавствами сторін, за винятком Киргизстану і Таджикистану, до теперішнього часу не передбачені відповідні організаційно-правові заходи щодо реалізації Протоколу про митні перевізниках держав – учасниць Митного союзу, підписаного і вступив у силу 15 жовтня 1999
Таким чином, проведений апаратом Інтеграційного Комітету аналіз підтверджує необхідність продовження поетапної, систематизованої і цілеспрямованої роботи з приведення національного законодавства сторін і у відповідність з міжнародними договорами, укладеними в рамках Митного союзу.
Згідно ст. 22 Договору Білорусі і Росії від 8 грудня 1999 про створення Союзної держави передбачається поетапне введення єдиної грошової одиниці (валюти) з одночасним створенням єдиного емісійного центру. При цьому основною функцією єдиного емісійного центру буде захист і забезпечення стійкості єдиної грошової одиниці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)