Позакласне читання. Є. Гуцало. У гаї сонце зацвіло
Мета: актуалізувати знання учнів про життєвий і творчий шлях Є. Гуцала, спробувати зануритися у світ образів та думок письменника, з’ясувати основні проблеми, які піднімає автор у повісті “У гаї сонце зацвіло” та проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує; навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її; виховувати любов та бережливе ставлення до природи, любов до отчого краю.
Тип уроку: рольова гра – захист учнівських проектів.
Обладнання: портрет Є. Гуцала, текст повісті “У гаї сонце зацвіло”, ілюстрації до твору, таблички: “актори”, “літературознавці”, “критики”, “художники”, “дослідники”.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння.
1. Слово вчителя.
Любов до своєї землі, до найменшої травички на стежині, що веде до рідної домівки, до струмочка, що жебонить під горою, до пташки та метелика знайшли своє відображення в художній літературі. Письменники та поети роблять героями своїх творів тварин і рослин, надають їм рис поведінки людей, що допомагає краще пізнати таємничий та загадковий світ. Перед нами постають пернаті хитруни і балакучі звірята, розумні дерева і недалекоглядні квіти, які вміють сумувати й радіти, бути жорстокими й співчутливими, поганими й хорошими. Часто автори змальовують стосунки між людиною і природою, беручи за основу приклади з життя, у якому тварини стають справжніми друзями для людей. Таємничий, незбагненний світ природи завжди вабив до себе людину, а особливо творчу, тому-то він і відобразився так щедро у фольклорі та літературі. Саме природа є одним з головних натхненників, що спонукає людину творити.
Сьогоднішній урок позакласного читання буде присвячений вивченню творчості Є. Гуцала. Ви вже знайомилися в 5 класі із творами цього письменника.
– Пригадайте, які саме твори ви вивчали. (Оповідання “Лось”, поезії “Зірка”, “Чарівники”, “Журавлі високі пролітають…”).
– Що описував Є. Гуцало у цих творах? (Взаємини між людиною і природою, гармонію цих стосунків.)
До сьогоднішнього уроку ви повинні були прочитати повість Є. Гуцала “У гаї сонце зацвіло”.
Протягом уроку вам пропонується за вибором виконати одне із завдань:
1. скласти план;
2. зробити виписки;
3. скласти тест.
Це вам дуже допоможе, оскільки в кінці уроку вас чекає вікторина. Отже, розпочинаємо.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
III. Відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань.
1. Робота в групах.
Учитель. Сьогодні ми вшануємо пам’ять видатного українського письменника, талановитої людини та гуманіста Є. Гуцала. Хочеться, аби вам не була байдужа творча спадщина цього письменника, бо основною проблемою, яку він висвітлював у своїх творах, є людина і природа. Отже, перше слово я надаю літературознавцям, які ознайомлять вас з життям і творчістю Євгена Гуцала.
Літературознавці:
Євген Гуцало
(1937-1995)
Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в с. Старому Животові Вінницької області в родині сільських учителів. Як пізніше згадував письменник, у дитинстві він захоплювався читанням книг, бо йому цікаво було довідуватись із них про життя, якого він не знав і яке відкривав уперше. У ту пору йому іноді здавалось, що твір значно цікавіший від життя. Бо довколишнє буття – звичне, знайоме, щоденне, близьке, в той час як книжка – це дійсність незнана, нова, незнайома, екзотична, з безліччю пригод. Любов до читання з часом переросла в захоплення віршуванням. Коли Євген учився в шостому класі, один із перших його віршованих творів під назвою “Червоний прапор” вмістила шкільна стінгазета, що викликало страшенну гордість хлопця. Про своє дитинство письменник розповідав у багатьох оповіданнях, у тому числі в повісті “Сільські вчителі”, “Шкільний хліб”, “У гаї сонце зацвіло”. Повісті з життя сільських учителів були високо оцінені критикою, здобули широке читацьке визнання. Ці сповнені просвітленого ліризму, зажури й надії твори, здається, були написані для того, щоб відновити надломлену віру народу в незнищенність моральних цінностей, переконати, що завжди, за будь-яких обставин люди мають лишатися людьми. Образ героїні повістей Олени Левівни – з ряду найкращих жіночих портретів, створених майстрами нашої прози.
У 1959р. майбутній письменник закінчив Ніжинський педагогічний інститут ім. М. Гоголя, але мріяв стати журналістом, тому якийсь час працював у редакціях газет, видавництві “Радянський письменник”, а згодом повністю присвятив себе письменницькій діяльності. Активно друкуватися почав у 1960 р., а через два роки вийшла перша збірка його оповідань “Люди серед людей”. Книжку тепло привітали критика й літературна громадськість. Відтоді одна за одною виходили нові збірки письменника: “Яблука з осіннього саду” (1964), “Скупана в любистку” (1965), “Хустина шовку зеленого” (1966), “Запах кропу” (1969) та інші. Твори Є. Гуцала об’єднує любов до простої людини, любов до життя в усій його не завжди видимій складності, прагнення зрозуміти й облагородити чесну людину, а нечесну, морально ницу – викрити перед людьми.
Значну частину творчого доробку письменника становлять твори для дітей: “Олень Август” (1965), “3 горіха зерня” (1969), “Дениско” (1973), “Саййора” (1980), “Пролетіли коні” (1984). Дві останні книжки удостоєні Державної премії України імені Т. Г. Шевченка. Дитяча проза Є. Гуцала прикметна особливим, тільки йому властивим поетизованим зображенням стосунків між людьми.
У 1981р. вийшла друком перша поетична збірка Є. Гуцала “Письмо землі”. Далі з’являються книжки віршів “Час і простір” (1983), “Живемо на зорі” (1984), “Напередодні нинішнього дня” (1989). Так, рівно через двадцять років після надрукування першої поетичної збірки “Зелена радість конвалій” письменник повертається до лірики. Поезія Євгена Гуцала – це певного мірою протест проти оточуючого суспільства. Він був одним серед тих, які обрали не продажну славу, улесливість і матеріальні набутки шляхом брехні, мовчання, закривання очей на дійсність. Він обрав слово. Правдиве, болюче, підсвідоме… Гуцалові вдалося створити світ, де все пройнято настроєм, чистим порухом душі. Він створив світ без штампу, без колючого дроту і зрад.
Євген Гуцало був ще й дослідником. Перебуваючи на засланні, він досліджував історію, культуру російського народу. Свої думки й спостереження письменник виклав у публіцистичній праці “Ментальність ясиру”. Книга побачила світ після смерті автора.
Та найбільшу славу і визнання авторові принесли твори для дітей.
Учитель. Я дякую літературознавцям за розповідь. І хочу надати слово критикам, які підготували презентацію книги. Будь ласка.
Критики:
“За гаєм сонце зацвіло” – це лірико-асоціативні поезії у прозі.
За жанром цей твір є повістю, оскільки він має всі притаманні їй особливості:
1. Прозова мова.
2. Великий обсяг, розгорнутий сюжет.
3. У центрі сюжету знаходиться головний герой і його життя – розкриття його особистості та шляхи його долі.
4. Більша кількість другорядних персонажів, повніша та глибша їх характеристика.
5. Вагому роль у повісті відіграє голос оповідача.
6. Наявність описів, ліричних відступів.
Оповідь у повісті почергово ведеться то від імені дитини, то від імені вже дорослої людини. Можемо вважати, що твір має автобіографічний характер.
Учитель. Спасибі критикам. А тепер перед вами виступатимуть актори, які підготували інсценізацію одного із уривків повісті Є. Гуцала “У гаї сонце зацвіло”.
(Учні інсценізують заздалегідь підготовлений уривок).
Учитель. Гадаю, жодного із вас не залишили байдужими спогади головного героя повісті про його дитячі роки. Група дослідників готувала до сьогоднішнього уроку характеристику образів твору. Отож, вам слово.
Дослідники:
Головний герой повісті – сам оповідач, який розповідає про своє дитинство. Це згадки про рідне село й односельців, дружбу з Василинкою і перше почуття закоханості, смак домашнього молока, житнього хліба і м’ятних цукерок, запахи лугу і городу, радість од літнього дощу тощо, “…весь час кортить оглянутись назад, оглянутись – і раптом побачити його чисті, незахмарені очі і зненацька зустрітись із його ясним поглядом. Так хочеться іноді зустрітись із ясним поглядом свого дитинства!”
І ось перед нами постають щасливі моменти із життя головного героя. Автор не дає імені своєму героєві, і це тим самим узагальнює дитячий образ, дає можливість читачеві споріднитися із світом дитинства оповідача.
У повісті “У гаї сонце зацвіло” образ дитинства розкривається через образ блакитних овець, які є його уособленням: “Уявляється тобі дитинство блакитними вівцями, що промайнули в літній далечині, промайнули, зоставшись у пам’яті серця, у пам’яті почуттів”.
Головний герой – чуйний, емоційний, добрий і щирий, здатний любити людей і природу. Саме оточення близьких людей і гармонія у спілкуванні з природою формувало кращі риси характеру дитини.
Образ матері у повісті – це образ берегині, яка здатна на глибокі материнські почуття і незламну жіночу вірність. Ані важке повоєнне життя, ані виснажлива праця на ланці не змінили цієї жінки, вона залишилася такою ж прекрасною у своїх думках і вчинках. Для сина мати була уособленням жіночої краси: “Гарно їй було, наче веселка зійшла довкола голови. А ти ходив слідом за матір ‘ю, дивувався з її вроди, не міг надивитися “.
Автор відверто симпатизує і Павлові Гречаному, той має “віспувате обличчя – ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння. Або як вощина, з котрої вибрано мед. Лагідні вуса біліють, погойдуються і, схожі на крила, ось-ось наче спурхнуть”. Життя Павла Гречаного скалічене війною, вона забрала ногу в чоловіка, але не зломила його внутрішньої сили та енергії: “От покалічило мене, втратив ногу… значить, так треба. Значить, мав я втратити ногу, щоб німця вигнати, бо інакше не вигнали б. А хтось мав головою накласти, а хтось мав безвісти пропасти. Інакше б не вистояли. Отож, не пропало чиєсь життя, не пропало”.
З любов’ю, теплом і легким смутком описує автор персонажів повісті. Здається, ці люди були знайомі кожному з нас.
Учитель. Дякуємо критикам за роботу. А тепер група художників презентуватиме виконані ними ілюстрації до повісті. Спробуйте пригадати ілюстрований фрагмент повісті, знайти його в тексті і зачитати. (Презентація ілюстрацій, озвучення їх уривками з повісті.)
2. Вікторина “Сторінками прочитаної повісті”.
– Кому належать слова “У гаї сонце зацвіло”? (Шестирічній Лесі.)
– З чим у творі порівнюється дитинство? (Із блакитними вівцями.)
– Яких птахів автор називає таємничими, дивовижними? (Лелек.)
– У кого була найглибша криниця на все село Овечаче? (У Павла Гречаного.)
– Яких пісень не співала мати? (Веселих.)
– Чому приходила молдаванка у село? (Відвідати могилу вбитого на війні сина.)
– Якою рисою характеру вирізнялася Секлета Воропай? (Добротою.)
– Про який народний обряд згадується у повісті? (Весілля.)
– Який подарунок хотів зробити головний герой Василині? (Намисто.)
– “Ніде, мабуть, не буває так добре, як…”, – згадує оповідач. (На городі.)
– Що пообіцяв хлопець Семенові Сухораді? (Бути помічником своєї матері.)
– Яким словами закінчується повість? (У гаї сонце зацвіло!)
IV. Узагальнення та систематизація знань.
Метод “Мозковий штурм”.
Сучасний письменник Ельчин Сафарлі сказав так: “Дитинство – це те, що ми втратили в часі, але зберегли в собі “. Наскільки ця думка підтверджується рядками повісті Є. Гуцала “У гаї сонце зацвіло”?
V. Підбиття підсумків уроку.
1. Слово вчителя.
Дитинство не вічне, воно все-таки коли-небудь закінчується, йому на зміну приходить доросле самостійне життя. І як чудово, що в нашій пам’яті зберігаються теплі спогади про дитинство, про цю прекрасну пору, коли можна нескінченно грати, веселитися, дивуватися. Але дитинство – це не тільки радісні моменти, в дитинстві бувають засмучення і образи, прикрощі та сум. Але вони так швидко проходять, що, здається, дитинство складається тільки зі світлих, яскравих фарб, кольорів і щастя!
Але, як би нам не хотілося, дитинство йде непомітно, зникає, і ніяк його не зупинити. Ми всі зростаємо… Але ніколи не варто забувати його, треба згадувати з радісними почуттями, адже це – перші кроки у наше сьогоднішнє, майже доросле життя, наші перші ідеї, думки і бажання. Бережіть дитинство у своєму серці, і воно завжди буде обігрівати вас щасливою згадкою про нього.
2. Оцінювання роботи учнів на уроці.
VI. Повідомлення домашнього завдання.
Прочитати повість Віктора Близнеця “Звук павутинки”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)