ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. ОПОВІДАННЯ СЕТОНА-ТОМПСОНА ЛОБО
Мета: показати особливості зображення світу природи письменником, його ставлення до тварин; розвивати навички виразного читання та стислого переказу; виховувати повагу та бережливе ставлення до природи та її мешканців.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя
– Сьогодні незвичайний урок. До нас завітали гості. Вони хочуть познайомитися з п’ятикласниками нашої школи, дізнатися про те, чи багато ви знаєте про тваринний світ. Я бажаю всім гарного настрою, а вам, діти, успіхів.
– До мене надійшов лист. Я хочу вас з ним познайомити. “Дорогі діти! Чи вмієте ви слухати мудрий голос природи? Я-знавець природи, її захисник і дослідник. Я дав собі обітницю: ніколи не піднімати рушниці проти прекрасного й рідкісного звіра, що є в природі американських лісів”. А замість підпису зображено слід вовка. Що це могло значити? Це писав вовк? – Ні. Хіба вовки вміють писати? Хто автор цих слів? (Чорний Вовк, Вовк – Томпсон). На сьогоднішньому уроці ми будемо більше дізнаватися про Томпсона-письменника, натураліста, анімаліста (додаток 1), познайомимося з одним із його творів (тема уроку)
II. Актуалізація опорних знань
1. Діалог-інтрига
– Дмитрику, ти любиш спостерігати за природою?
– Тож скажи мені: ” Чи цікавить тебе життя тих, на кого полюють люди?”
– Діти, про щоб ви хотіли дізнатися на уроці? (формулювання мети уроку)
2. До нас завітав і сам письменник (інсценізація “Інтерв’ю з Томпсоном”)
Учень:
– Шановний! Я багато читав казок, байок про тварин. Там вони розмовляють, діють, сваряться та дружать між собою. Їх поведінка дуже схожа на людську. Скажіть, як ви описуєте тварин у своїх творах?
Письменник:
– Я повідав людям про справжнє життя звірів на природі, у своєму “домі”.
Учень:
– А яким ви зображуєте тваринний світ: реальним чи фантастичним?
Письменник:
– На відміну від казкарів і байкарів я нічого не вигадав, не писав про звірів в алегоричній формі. Однак описував тваринний світ у такій захоплюючий формі, щоб читачам було цікаво читати мої твори і більше дізнаватися про цей дивовижний навколишній світ.
Учень:
– Чому канадські індіанці називали вас Вовком?
Письменник:
– Вовк – нічний цар природи. Його погляд завжди викликав жах, захоплення і цікавість у людей. І тому моєю улюбленою темою творів, малюнків були вовки.
Учитель: Ставлення до вовків у літературі було різним.
3. Повідомлення учнів за індивідуальними завданнями про вовків.
Дослідники: вовк у казках утілював ворожі сили природи, був жадібним та кровожерливим. У слов’янському фольклорі – дурень, який має безглузду силу. У казках ми можемо бачити поважне ставлення до цього хижака. Він буває іноді товаришем та помічником для героя (перегляд картин В. М. Васнєцова).
– А може він і справді такий?
“Зоологи” Вовк – хижий ссавець. Під час переслідування здобичі ці мисливці збираються у зграї (“Вовка ноги кормлять”). Самець і самка створюють сім’ю раз і назавжди, тільки загибель одного з них примушує іншого шукати собі пару. Вовки – розумні хижаки: вони швидко здогадуються, що на них полюють, і залишають звичні місця проживання. Часом навіть досвідчені слідопити не можуть відшукати лігво вовчиці з вовченятами. Вовки легко обходять небезпечні місця та пастки. Вони нападають на свійських тварин, чим завдають людям великої шкоди (“Накинулись як вовча зграя”). Вовків називають санітарами лісу: полюючи на хворих та слабких травоїдних, вони позбавляють інших звірів загрози епідемій та перенаселення.
Що спільного між описом вовків в літературі та науці? (Скласти вислів із слів: діти – ми – однієї – природи – матері).
ІІІ. Сприйняття і засвоєння нових знань
1. Слово вчителя
– Сетон-Томпсон визнавав, що його завданням було викликати співчуття до вовка, хижака, сама згадка про якого протягом століть викликала в людині одне бажання – схопити рушницю і винищувати, поки навкруги не залишиться жодного представника цього біологічного виду. Як зображує цю тварину автор?
2. Учні переказують стисло зміст оповідання
3. Робота з твором, перегляд фільму (“Лобо. Вовк, який змінив Америку”)
4. Читання вірша
Он такой был один крупный волк
Долго стаю водил по болоту
И ловили его был бы толк,
Ну а он только выл на болотах.
Сколько было облав и погонь,
Сколько он уходил от капканов,
Он, матерый вожак, ты не тронь,
Ему вольных степей не хватало.
У нее просто был малый рост,
Но она была белой волчицей,
Он ее полюбил? Вот вопрос,
У волков это может случиться.
Он гонялся за ней по степи,
Они в белом снегу кувыркались,
И, когда было нужно идти,
То друг другу они прижимались.
Снова за снег зацепилось холодное солнце,
Снова степь ярко окрасил рассвет
И, вдалеке, где горят бледно-желтые кольца,
Волчий немного размытый застыл силуэт.
Вот однажды зимой на заре
Она прямо в капкан угодила,
Он прилег рядом с ней на земле.
Стая быстро вперед уходила.
После долгие дни на снегу,
Он смотрел, как она умирала,
Что ж, вот так он достался врагу.
А любовь его жизнь забирала
Когда люди к капкану пришли,
Два недышащих тела лежали,
У него и у ней на груди,
Словно слезы, слезинки дрожали (“Вожак” В. Клименков)
IV. Підсумки уроку
Учитель: Посміхнулося вовку життя хоча б один раз?
Е. Сетон-Томпсон:
“Мене закидали гіркими докорами за те, що я, на превеликий жаль м’якосердних читачів, докладно розповів про це”.
Хто ж переміг: людина чи тварина?
Формально перемагає людина, бо в неї розвиненіший розум, є зброя, але сам автор визнає, що справжнім переможцем є природа, бо вона – утілення сили, життя, мудрості й шляхетності. Канадський натураліст утверджує думку, що з природою не варто змагатися. З нею треба жити в злагоді, учитися в неї, зберігати її для наступних поколінь.
Висновок: 1 група – (художники готують листівку “Бережи природу”),
2 група – пишуть листа до письменника “Шановний Томпсоне! Мені (не) сподобалося Ваше оповідання, тому що…”
V. Домашнє завдання
Дати стислу письмову відповідь на запитання: “Якою постає природа в оповіданні “Лобо”?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)