Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Позакласне читання № 3. Історичне минуле українського народу в сучасній літературі

Позакласне читання № 3. Історичне минуле українського народу в сучасній літературі

Мета: зацікавити учнів додатковим читанням художніх творів на історичну тему; розвивати вміння докладно переказувати цікаві епізоди з них; висловлювати свої думки про почуте і прочитане, аналізувати та зіставляти історичні факти, коментувати їх, виховувати почуття патріотизму, національної гордості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: книжкова виставка “Історичні твори українських письменників”, тексти оповідань Є. Білоусова “Останній правитель династії Києвичів”, “Його називали Віщий”, “Володар землі незнаної”.

Випереджувальне завдання: усім учням: прочитати оповідання Є. Білоусова “Останній правитель династії Києвичів”, “Його називали Віщий”, “Володар землі незнаної”; ученеві-декламатору: навчитися виразно читати звернення до сучасних українців Житомира (зміст – у конспекті уроку); індивідуальні завдання окремим учням: опрацювати репліки героїв для рольової гри, навчитися виразно читати слова своєї ролі (зміст – у конспекті уроку).

Епіграфи до уроку:

Хто не знає свого минулого,

Той не вартий майбутнього.

О. Довженко

Моєму могутньому древньому роду

Найперше – аби Україна була.

И не буде віками йому переводу.

Були ми. І будем. І несть нам числа.

С. Барабані

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Забезпечення емоційної готовності до роботи.

“Побажай мені удачі”.

_________________________________________________

_________________________________________________

III. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

– Прокоментуйте епіграф – слова О. Довженка “Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього”. Підтвердьте чи спростуйте їх.

Технологія “Займи позицію”.

Учням пропонується прикріпити до “Дерева пізнання” відповідні листочки: зелені – “Потрібно”, жовті – “Не знаю”, червоні – “Не потрібно знати історичне минуле народу”. 2-3 учні обгрунтують свої позиції.

IV. Цілевизначення і планування.

Визначення власних цілей. Ознайомлення з планом роботи на уроці.

Учитель. Людина, яка любить читати, багатіє душею, поповнює активний словниковий запас, вчиться жити правильно, спостерігаючи вчинки літературних героїв. Особливо важливим є бажання читати твори на історичну тематику, бо саме такі повісті та оповідання збагачують уяву та пробуджують почуття національної свідомості та гідності, бажання прислужитися рідному народові. На цьому уроці ви маєте змогу висловити власну думку про прочитані твори на історичну тематику. Ваша розповідь повинна настільки зацікавити однокласників, щоб їм теж захотілося прочитати дане оповідання.

V. Операційно-пізнавальний етап.

Короткий огляд книжкової виставки.

Учитель. Розділ “Історичне минуле нашого народу”, над яким ми працювали з початку II семестру, містить добірку творів українських письменників про становлення великої держави – Київської Русі. Тема історичного минулого хвилювала письменників минулого, хвилює і наших сучасників. Сьогодні ми познайомимося з героями оповідань Є. Білоусова “Останній правитель династії Києвичів”, “Його називали Віщий”, “Володар землі незнаної”.

Є. Білоусов – єдиний український автор, який за часів нашої незалежності отримав високу світову нагороду в царині дитячої літератури – міжнародний диплом ЮНЕСКО імені Г. К. Андерсена. Його книжки неодноразово ставали переможцями різноманітних виставок і конкурсів.

Народився Євген Білоусов 1952 року в родині військовослужбовців у Російській Федерації. Ще будучи школярем, разом із батьками переїжджає до Криму. Після закінчення школи працює у всесвітньо відомій дитячій оздоровниці “Артек”. Зараз проживає в Криму і працює над створенням музею сучасної дитячої книги, багато пише, зустрічається із читачами. Сьогодні ми з вами ближче ознайомимося із книгою “Славетні українці”, опублікованою в 2005 році. Герої книги – наші славетні предки, їхніми іменами гордимося, їх далекоглядністю захоплюємося, на них прагнемо бути подібними ми. Отже, нашу увагу привернула історична оповідь “Останній правитель династії Києвичів”.

Звернення до сучасних українців Житомира (монолог попередньо підготовленого учня).

– Жити треба мирно, у спокої.

– Не сваріться, старших поважайте, завжди на допомогу один одному поспішайте.

– Як синові рідному, бажаю не багатства, а розуму. Навіщо нам воювати? Нащо людей на смерть посилати? На чуже не зазіхайте, але й своє бережіть.

З таким повчанням до князя Аскольда і його воїнів звертався Житомир.

Робота в групах.

I група

– Що ви знаєте про заснування Києва?

– Аскольд був останнім правителем із династії Києвичів? Чому останній?

– Хто такий Житомир?

– Чому Аскольда було вбито?

– Хто спровокував загибель Аскольда?

II група

– Яка подія сталася у 860 році?

– Якою подією почалася давньоруська історія?

– Яка важлива для християнського світу подія сталася у 867 році?

– З якою метою бояри викликали Олега з Новгорода? Коли це сталося?

– Чому Житомир пішов із Києва в ліси древлянські?

III група

– Порівняйте оповідання Є. Білоусова “Його називали Віщий” з поезією Олександра Олеся “Аскольд і Дір”.

– Коли почав княжити Олег?

– Чому вийшов із дружиною проти Маломира?

– Як Маломирова дружина захищала свою землю?

– Чи вдалося Маломирові перемогти Олегове військо?

Рольова гра.

Автор. Важка ти, влада князівська. Нема спокою Олегові. То походи далекі, то справи державні. Та й старість підкрадається. Чи довгою буде його життєва дорога? Сказав собі: “Стомився. Відпочину від людей”. Сів на коня та й поїхав. Згинали спини в поклонах перехожі. Зазирали в очі підступні бояри. А чи довго так буде? Хто скаже? Аж дивиться Олег: назустріч іде дідусь старий. Привітався той.

Віщун. Доброго дня, князю. Що, не всидиш дома? Неспокій на серці?

Олег (Оглядів старого). І ти бувай здоров. Звідки мене знаєш?

Віщун. Все я бачу, володарю. Все про тебе знаю.

Олег. Може, ти ясновидець? Може, володієш даром долю передбачати?

Віщун. Може, й так. Хоча і про тебе люди кажуть, що ти чаклун. Між собою кличуть тебе Віщим. Я ж чую неспокій на твоєму серці. Знаю, турбує тебе важливе питання.

Олег. То правда. Скажи, чи довго мені жити?

Автор. Стоїть старий ворожбит, слова не каже.

Олег. Не мовчи. Розказуй, що знаєш. Від чого мені вмерти? Не бійся. За слова твої заплачу, не скривджу.

Автор. Сказав тоді ворожбит:

Віщун. Княже! Від коня твого, якого любиш і на якому їздиш, ти і помреш.

Автор. Засміявся весело Олег:

Олег. Ну ти, діду, скажеш. Як це я смерть від коня можу прийняти? Га?

Автор. Дивиться, а діда вже нема ніде. Зник старий.

Бесіда.

1. Що зробив Олег? Чи послухав поради ворожбита? 2. Чому Олег збирає похід на Візантію? 3. Чи вдалося пройти кораблям бухту Золотий Ріг? 4. Чи змогли русичі обійти і взяти в облогу Константинополь? 5. Чи вдалося їм перемогти ворога? 6. Як повернулося військо Олега з походу? 7. Чи справдилося віщування ворожбита? 8. Скільки років правив Олег у Києві? 9. З яким твором, вивченим на уроках літератури, співзвучне це оповідання?

Учитель. Одна із загадкових постатей української історії – князь Мстислав. Той самий син Володимира Великого, якого доля занесла у Тмутараканське князівство. Є в народі давня приказка. Промовляють її тоді, коли людина заїде в далекий край: “Ну й потрапив же я до Тмутаракані”.

То де ж розміщена ця загадкова земля? Там, де сходилися моря Руське (Чорне) та море Сурозьке (Азовське), де були засновані міста Корчев, Тмутаракань та інші.

Як Мстислав опинився у Тмутаракані, дізнаємося з розмови Володимира Великого та Мстислава.

Конкурс на кращого оповідача.

Переказування змісту твору “Володар землі незнаної”.

Володар землі незнаної

Підростав у князя Володимира син на ім’я Мстислав. Як підріс він, покликав його князь до себе. Увійшов князевич. Дивиться на нього батько – не натішиться. Син широкоплечий та стрункий. Вродливий. Волосся русяве, ремінцем перехоплене. Немає дужчих за нього. Справжній воїн. Весь в діда Святослава. І сказав Володимир:

– Посилаю тебе, Мстиславе, князювати до Тмутаракані. Далеко це від Києва. Не ображений ти, що князюватимеш на краю володінь наших?

– Ні, батьку. Землі рідній служити – це честь велика.

– Ну й гаразд. Край той далекий наче щит для Русі. Заслоном станеш від племен кочових. Нема спокою від них. Немов хвилі, набігають вони. Палять і грабують нещадно землю нашу. Зміцнюй володіння свої. Ратуй за достаток і силу Тмутаракані. Збирай дружину сильну. Тримай степовиків у страху. Не пускай їх на Київ-місто. З Візантією будь пильним. Підступні їхні імператори. Так і хочуть угіддя наші до рук прибрати. Купців підтримуй. Мій батько Святослав слова величні промовив: “У землю Тмутараканську ми не по данину прийшли, а щоб на морі Русь міцно встала”. Так-от, сину, пам’ятай це.

Бесіда.

1. Як описується місцезнаходження Тмутаракані? 2. До кого звернувся по допомогу Мстислав, коли йому загрожували хозари? 3. Яку пораду дав Ян? 4. На честь якої події Володимир заклав Переяслав? 5. Чи підтримали князя Мстислава підлеглі? 6. Які слова Усмошвеця підтримали бойовий дух війська? 7. А як Мстиславу вдалося здолати касозького князя Редедю? 8. Як з’явилася у Тмутаракані церква Богородиці? 9. Коли помер Мстислав? (1035 рік) 10. Чому Тмутаракань занепала? 11. Як пояснити вислів давнього літописця про “землю незнану”?

Конкурс “Ерудит”.

Акродиктанти.

– Складіть перші літери слів-відповідей. (Аскольд)

1. Гонець повідомив, що імператор Візантії пішов з походом на Малу… (Азію).

2. Житомир бажав не багатства, а розуму Аскольдові як… (Синові).

3. Аскольд був останнім у династії… (Києвичів).

4. Бояри з Новгорода потай покликали… (Олега).

5. Князь Олег взяв Смоленськ з кривичами, а потім… (Любеч).

6. Аскольд ішов на зустріч Ігорю Рюриковичу разом з… (Діром).

– Випишіть другу літеру з кожної відповіді, прочитайте ім’я князя. (Олег)

1. Олег прибув до Києва з… (Новгорода).

2. На півдні землі руської жили… (Уличі).

3. Про князів Аскольда, Діра, Олега розповів літописець. (Нестор).

4. У Новгороді підростав син Рюрика, що мав стати князем київським… (Ігор).

– З кожної відповіді випишіть третю літеру, прочитайте ім’я князя. (Мстислав)

1. …”(Землею) незнаною” назвав літописець Тмутаракань. 2. Редедя – князь… (Касозький). 3. Дружинники Мстислава – хоробрі воїни, мудрі і відважні… (Ратники). 4. “Русь міцна” – бойовий… (Клич) русичів. 5. Святослав казав, що у Тмутаракань прийшов, щоб… (Русь) міцно на морі встала. 6. Шукав богатиря для поєдинку з печенігами князь… (Володимир). 7. Каспійське море називають в оповіді… (Хвалиським). 8. Яси, касоги, обези – народи… (Південні).

Учитель. Протягом свого життя ви вже прочитали багато книг, навчилися розрізняти основні частини їх побудови, висловлювати власну думку про їх героїв. Тож ви вже можете створити відгук про прочитану книжку. Ця робота привчатиме вас до самостійності суджень, розвиватиме ваше вміння логічно мислити, аналізувати, переконливо висловлювати власну думку.

Відгук про прочитаний твір – це усний чи письмовий твір, у якому виражають свою думку про важливість теми та ідеї твору, його зміст, героїв, про мову художнього твору, особливості його побудови тощо.

Відгуки бувають різноманітні за завданням, метою і призначенням. Одні відгуки містять бажання авторів поділитися враженнями про прочитане. Інші, крім цього, несуть певну інформацію про книгу. Ще інші мають за мету вплив на почуття слухачів. Форма відгуку залежить від його характеру, він може бути написаний у формі листа, статті в шкільну газету, записів вражень у щоденник; відгуки можуть бути детальними і стислими, можуть передавати чи не передавати зміст твору.

Робота з пам’яткою “Як працювати над відгуком”.

Пам’ятка “Як працювати над відгуком”

1. Визначити мету висловлювання.

2. Визначити адресата мовлення.

3. Визначити тип мовлення і відповідну для нього побудову.

4. Дібрати форму відгуку (лист, записи вражень, щоденник).

5. Визначити власну думку про твір, дібрати переконливі докази, зробити висновок.

6. Дотримуватися мовних норм у висловлюваннях.

7. Використовувати опорні слова та словосполучення: у творі розповідається (говориться, йдеться), твір цікавий тим…, дуже вразила…, особливо запам’ятався епізод (момент, місце), увагу привертає…, автор вдало (переконливо, яскраво, захоплююче), на жаль, шкода, на щастя, герой, у творі постає проблема, порушується питання, стверджується думка, основна думка твору розкрита…

_________________________________________________

_________________________________________________

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

– Чи змінилася ваша думка стосовно вивчення історії свого народу?

Складання учнями власних відгуків про прочитані оповідання.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

– Дописати відгук про прочитаний твір.

– Повторити вивчене з теми. Підготуватися до контрольної роботи.

_________________________________________________

_________________________________________________




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Related posts:

  1. ВОЛОДИМИР ВИБИРАЄ ВІРУ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 987 скликав Володимир бояр своїх старців городських і сказав їм: – Ось приходили до мене бояри з Волги, кажучи: “Прийми наш закон”. Потім приходили німці і хвалили свій закон. За ними прийшли євреї. Після всіх прийшли греки, ганьблячи всі закони, а свій вихваляючи. Мудро вони говорили, чудно їх слухати. Якщо хто, кажуть греки, […]...

  2. Контрольна робота № 3 (відповіді на запитання). З народної мудрості. Історичне минуле нашого народу Мета: перевірити рівень засвоєння знань, умінь і навичок з метою їх корекції; розвивати логічне та образне мислення, уміння переконливо і зв’язно висловлювати свої міркування; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати. Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь і навичок. Засоби навчання: завдання для контрольної роботи. Перебіг уроку І. Організаційний момент. […]...

  3. СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав […]...

  4. СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав […]...

  5. ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Xo – рив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в […]...

  6. ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я […]...

  7. РОЗГРОМ ЯРОСЛАВОМ ПЕЧЕНІГІВ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 1036. Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, ідо печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів.., прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі – киян, а на лівому крилі […]...

  8. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 ЗА ТЕМОЮ “ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ”. ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. ТВОРЧІСТЬ ЛЕОНІДА ГЛІБОВА, ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ, ЗІРКИ МЕНЗАТЮК”. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми, вміння застосовувати здобуті знання практично; виконувати тестові завдання різних видів; – розвивати увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; – виховувати в учнів почуття відповідальності; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. […]...

  9. Контрольна робота. Історичне минуле в літературі Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі теми “Історичне минуле в літературі”; актуалізувати та систематизувати набуті знання, удосконалювати вміння творчо їх використовувати при виконанні різнорівневих завдань; розвивати навички самостійності, аналітичності, вміння застосовувати набуті знання на практиці. Обладнання: тестові завдання. Хід уроку I. Організаційний момент II. Оголошення завдань уроку, мотивація учнів на успішне виконання […]...

  10. ЗАСПІВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (З книжки “Княжа Україна”) (Уривки) Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що […]...

  11. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це твір, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Русі-Україні працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. […]...

  12. “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Київській Русі працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. Єдиного автора літопису не було. Часто кілька […]...

  13. Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому житті було багато випробувань. Ці люди теж були молодими, теж помилялися, але нам завжди казали мчится на чужих помилках. Так і виходить, що їхній досвід […]...

  14. Робота над поминками, допущеними в контрольній роботі. Позакласне читання № 3. Свято українського гумору Мета: викликати в учнів інтерес до читання творів українських письменників-гумористів, розширити знання учнів про гумор у літературі; розвивати культуру зв’язного мовлення школярів і їхню творчу уяву; виховувати найкращі моральні якості, вміння критично ставитися до хиб, негативних учинків людей. Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок. Засоби навчання: бібліотечка творів письменників-гумористів, учнівські малюнки до гуморесок. […]...

  15. Константи Ідельфонс ГАЛЧИНСЬКИЙ 1905-1953 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Його доля була трагічною не тільки тому, що він поет, а ще й тому, що він був поляком першої половини ХХ ст. Давид Самойлов Сторінки життя і творчості У польській поезії символом цілої епохи є ім’‎я Константи Ідельфонса Галчинського. Він має два імені: справжнє, як у батька, – Константи й поетичне – Ідельфонс. Константи Ідельфонс […]...

  16. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДАННЯ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Уривки) Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз […]...

  17. ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Уривки) Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз […]...

  18. ЗІРКА МЕНЗАТЮК (Нар. 1954 р.) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ З інтерв’ю з письменницею: – Пані Зірко, найперше розкажіть, будь ласка, про походження вашого імені, адже, впевнена, багато людей припускають, що то у вас такий псевдонім. – Ні, то не псевдонім. Я народилася на Буковині, а там люблять подібні імена: Калина, Півонія, Фіалка, Зірка. Вони мають свої церковні відповідники: Килина, Февронія, Теофіла, Зінаїда. Отож за […]...

  19. КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...

  20. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 4. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ У ТВОРАХ ПОЕТІВ ОДЕЩИНИ. В’ЯЧЕСЛАВ ДРУЗЯКА. “УКРАЇНЦІ”, “КОЗАКИ, ДЕ ВАША СИЛА” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – познайомити учнів із життєвим шляхом і творчим доробком одеського письменника В’ячеслава Друзяка; – розвивати в них навички аналізу ліричного твору; розвивати вміння висловлювати свої думки щодо засвоєного матеріалу; вдосконалювати навички виразного читання й усного малювання; – виховувати інтерес до історії Батьківщини, шанобливе ставлення до минулого нашого народу, сприяти вихованню сміливості, гордості, відваги. Тип […]...

  21. ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Олександр Олесь (справжнє ім’я Олександр Іванович Кандиба) відомий у літературі передусім як тонкий лірик. Він належить до тих людей, яким довго чекати слави не довелося, адже на другий день після виходу у світ його першої збірки віршів “З журбою радість обнялась” він прокинувся знаменитим. Поезія О. Олеся одразу припала до душі читачам, недарма Леся Українка […]...

  22. Моє покоління (1945) – Семен ГУДЗЕНКО 1922-1953 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ …киянин, український єврей, російський поет Семен Гудзенко. Євген Євтушенко Сторінки життя і творчості Семен Петрович Гудзенко народився в м. Києві (Україна). Хлопець із дитинства багато читав, писав вірші. Після закінчення школи вступив до Московського інституту філософії, літератури й історії. Коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, юнак пішов добровольцем на фронт. На початку 1942 р. […]...

  23. Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, сили, мужності та […]...

  24. ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ – ЗІРКА МЕНЗАТЮК (Нар. 1954 р.) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Повість Наталочка з батьками дізнаються, що історичній реліквії – козацькій шаблі – загрожує небезпека, і вони вирушають на її порятунок. Можливе її перебування – місця, де відбувалися козацькі битви. Наталочка знайомиться з Антипом і дізнається, що він зі своїми батьками теж шукає шаблю. У Берестечку вона знайомиться з хлопчиком Северином, який хоче допомогти їй […]...

  25. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Казка в чотирьох картинах ДІЙОВІ ОСОБИ: Микита Кожум’яка. Гонець. Батько, він же Дід. Воєводи. Князь. Сини. Княгиня. Парубок. Князівна. Старий дід. Джура. Діти. Дівчина. Дівчинка. Посланець. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина Сумний наш Князь, сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня Ах, я […]...

  26. Короткий переказ – Про хрещення Києва князем Володимиром – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...

  27. ВЕЛИКИЙ РОЗІГРАШ ВЕЛИКОГО НЕВІДОМОГО – ДОБА ЛИЦАРІВ І ЛИЦАРСТВА – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Вальтер Скотт (1771-1832) Літературний багаж. Які твори В. Скотта ви можете назвати? Про що в них ідеться? Мало хто з письменників приховував від читачів свої літературні заслуги так ретельно, як робив це Вальтер Скотт. Тривалий час його твори виходили анонімно (без зазначення імені автора) або під вигаданим прізвищем. І хоча сучасники здогадувалися, чиєму перу належать […]...

  28. Короткий переказ – Про княгиню Ольгу – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ 955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа […]...

  29. Своєрідність вирішення проблеми батьків і дітей в оповіданні Джеймса Олдріджа Останній дюйм – Духовне випробування людини – Історичне минуле в літературі Мета: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Дж. Олдріджа, розповісти про зв’‎язок його творчості з Україною; допомогти учням зрозуміти складність стосунків головних героїв оповідання “Останній дюйм”; розвивати вміння переказувати текст, формулювати та висловлювати власну думку; закріпити знання про жанрові особливості оповідання; виховувати повагу до батьків, чуйність, волю. Обладнання: портрет Джеймса Олдріджа, карта Австралії, фото […]...

  30. Короткий переказ – Про заснування Києва – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...

  31. Айвенго (1819-1820) – Вальтер СКОТТ 1771-1832 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Свобода і шляхетність мають найкращих захисників у тих, хто називає себе лицарями. Вальтер Скотт Сторінки життя і творчості 1814 рік – визначна дата в історії світової літератури. Цього року з’‎явився перший історичний роман під назвою “Уеверлі” й одразу привернув увагу англійської публіки. Хто ж був автором цього твору? Письменник довго не відкривав свого імені, анонімно […]...

  32. ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1. Хто заснував Київ? 2. Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь – легендарні засновники Києва. 3. Святослав – хоробрий і благородний князь. 4. Володимир вибирає віру. 5. Остаточний розгром Ярославом печенігів. 6. Як князь Ярослав відбив у печенігів бажання на руські землі нападати. 7. Древній Київ часів Ярослава Мудрого. 8. “Велика ж бо користь […]...

  33. Що я дізнався з історичних пісень про минуле українського народу Український народ неможливо уявити собі без пісні. Пісня – це душа народу, його славна історія. Але пісень існує чимало. Фольклористи відзначають, що пісенна класика українського народу налічує більше 300 тисяч пісень. Обрядові, ліричні, соціально-побутові, історичні. Особливо цікаву сторінку українського фольклору становлять історичні пісні, які справили на мене велике враження. Читаючи їх, я наче гортав славні […]...

  34. Альпійська балада (1963) – Василь БИКОВ 1924-2003 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Подвиг. Він був не тільки на лінії вогню, а й у тилу, у полоні, у буденному житті тих, на чию долю випала війна. Василь Биков Сторінки життя і творчості Василь Биков – відомий білоруський письменник, учасник Другої світової війни. Василь Володимирович Биков народився 19 червня 1924 р. у с. Бичках (Білорусь) у сільській родині. Навчався […]...

  35. Круки (1942) – Іммануель ВАЙСГЛАС 1920-1979 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Серця поринають у забуття, і лише Дюрер стулить долоні, щоб благословити твоє чоло… Іммануель Вайсглас Сторінки життя і творчості Виходець з єврейської родини з духовними інтересами, Іммануель Вайсглас народився в м. Чернівцях (Україна). Разом з іншими мешканцями Західної України пережив жахливі роки радянського терору (1940-1941). У 1942 р. його з батьками депортували в трудовий табір […]...

  36. Про назву концтабору Бухенвальд – Альфред МАРГУЛ-ШПЕРБЕР 1898-1967 – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ В ЛІТЕРАТУРІ Моя любов – Буковина, Мій біль – Німеччина… І все це в одному серці. Альфред Маргула-Шпербер Сторінки життя і творчості Поет, який писав вірші німецькою, народився на Буковині (Україна) в єврейській родині. Навчався в Чернівцях. 1914 р. разом із батьками переїхав до Відня. Коли почалася Перша світова війна, його мобілізували. Після завершення війни жив у […]...

  37. МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...

  38. ГЕРОЇЧНЕ МИНУЛЕ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В РАННІЙ ТВОРЧОСТІ Т. Г. ШЕВЧЕНКА У ранній період творчості (1838-1843 р.) Т. Г. Шевченко багато уваги приділяв історичній тематиці. Однією з головних його тем є боротьба українського народу проти поневолення польською шляхтою. Уже в “Кобзарі” 1840 р. була надрукована поема “Тарасова ніч” (1838). В основу твору покладено події травня 1630 р., коли відбувся бій козаків проти військ польського гетьмана С. […]...

  39. Остаточний розгром Ярославом печенігів – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Ярослав Мудрий – великий київський князь, за правління якого Давньоруська держава досягла найбільшого розквіту. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. Так само він розгромив остаточно печенігів, і вони більше ніколи не нападали на руські землі. Про ті далекі події розповідає нам Нестор у “Повісті минулих літ”. А сталося це так. […]...

  40. Книга – джерело знань (за літописним оповіданням “Похвала книгам”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Народна мудрість говорить: на землі існують три головні цінності, три чуда: хліб, щоб народ був завжди здоровим і сильним; жінка, щоб не обривалася нитка життя; книга, щоб не обривався зв’язок часів. Наші предки шанували книгу ще з часів Київської Русі. А за князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі було засновано першу в Давньоруській […]...

Позакласне читання № 3. Історичне минуле українського народу в сучасній літературі
«
»