ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. С. ВАСИЛЬЧЕНКО “ОЛИВ’ЯНИЙ ПЕРСТЕНЬ”
Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість С. Васильченка, ознайомитися з його повістю “Олив’яний перстень”, опрацювати зміст твору, з’ясувати його ідейно-тематичне спрямування; залучати учнів до читання художніх творів самостійно і під керівництвом учителя; розвивати пам’ять, увагу, вміння виразно читати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; раціонально використовувати навчальний час; виховувати в учнів почуття пошани, поваги до творчості С. Васильченка, творів української літератури; порядність, доброту, чесність, любов до праці.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет С. Васильченка, бібліотечка його творів, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
– Які твори С. Васильченка ви вже читали? (“Бусурмен”, “Свекор”…) Чим вони вам запам’яталися?
– Хто є героями багатьох творів письменника? Чому?
– Що вам відомо про життя і творчість С. Васильченка?
– Чому С. Васильченко присвятив майже все своє життя вчителюванню?
– Що б ви розповіли письменнику під час зустрічі з ним?
– Дайте визначення повісті як прозовому жанру художньої літератури. (Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибинного їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням)
III. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
IV. Основний зміст уроку
Я глибоко вірю у велике майбутнє українського слова.
С. Васильченко
Професійний педагог, патріот і гуманіст, Степан Васильченко може бути уособленням того, що ми вкладаємо в поняття народний учитель.
О. Гончар
Любіть землю! Любіть працю на землі.
О. Довженко
1. Життєвий і творчий шлях С. Васильченка (матеріал для вчителя й учнів)
СТЕПАН ВАСИЛЬОВИЧ ВАСИЛЬЧЕНКО
(справжнє прізвище – Панасенко)
(1879-1932)
Народився Степан Васильченко на Чернігівщині в старовинному містечку Ічні. Зростав він у багатодітній трудовій родині, яка постійно боролася з нуждою. Аби хоч якось зводити кінці з кінцями, у домі працювали всі без винятку – і дорослі, й діти. Незважаючи на злидні, сім’ю не полишав дух взаємної приязні й доброзичливості, тут не піддавалися смутку, полюбляли жарт, веселу історію, вечорами робота супроводжувалася піснею, і нерідко в руках у когось із хлопців, що збиралися на ніч, з’являлася й справжня книжка. Найчастіше це був зачитаний до дірок “Кобзар” чи повісті Гоголя.
Степан Васильченко згадував ці роки, важкі, напівголодні, які, проте, щедро дарували йому доброту й ласку близьких людей, роки, насичені нехитрим і простим, але таким напруженим і світлим духовним життям.
Найболючішим і найпринизливішим було відчуття безправності. По кілька місяців на рік діти наймитували у багатіїв, з малоліття осягаючи азбуку соціальної нерівності. І все ж скільки пісень лунало вечорами над Ічнею, які прекрасні й поетичні були сині літні ночі, що ними колись захоплювався Пушкін і Гоголь, а потім Тичина й Довженко! Їхню чарівну силу відчув на собі й Степан Васильченко і переніс її на кращі сторінки своєї одухотвореної прози.
Явно виражені здібності до навчання, працелюбність і великою мірою щасливий збіг обставин допомогли С. Васильченку переступити поріг Коростишевської вчительської семінарії, зі стін якої він вийшов з дипломом, що відкрив, здавалося, широку й пряму дорогу в життя. Дев’ятнадцятилітній юнак, сповнений життєвих сил, їде вчителювати у віддалене село на Київщині, в Канівський повіт – шевченківські краї. С. Васильченко горів прагненням бути корисним трудовому люду, допомогти селянським дітям розкрити свої здібності – адже навіть серед найзнедоленіших, нужденних, напівголодних стрічалося на його життєвому шляху скільки обдарованих самобутніх натур…
Невдовзі після появи в селі нового вчителя стали виникати драмгуртки, склався народний хор: до школи потяглися не тільки діти, а й дорослі. Це відразу насторожило сільських верховодців, ревнителів усталеного порядку.
Доноси, що посипалися на молодого вчителя, спричинилися до того, що він попервах опинився під наглядом поліції, а невдовзі й зовсім утративроботу. Почалася важка смуга в його житті – кочування із школи в школу, із села в село.
У роки реакції вчитель Васильченко опинився за гратами. Бахмутська в’язниця. Так уже виходило, що багато чудових творів української літератури, які стали потім його гордістю, задумувалися, а часто й писалися в тюремній камері. Безсмертні вірші Т. Шевченка, “Тюремні сонети” І. Франка, громадянська лірика П. Грабовського… Роки, проведені в неволі, не були безплідними й для Васильченка. Тут, у камері, народжувалося багато його задумів, звідси бере початок цілий цикл “Осетинських казок”, створених пізніше на основі фольклору кавказьких народів, до багатств якого С. Васильченка прилучив його друг – осетин, товариш по неволі, що знемагав разом з ним у Бахмутській в’язниці.
З 1908 р. Васильченко, хворий, виснажений, вийшов на волю.
У Києві в 1911 році виходить перша книжечка його творів під назвою “Ескізи”.
З 1914 р. С. Васильченко на війні, після повернення продовжує вчителювати. Зростає його авторитет і в літературі, і в педагогіці. С. Васильченка вважають одним із кращих учителів України. До останніх днів свого життя, що рано обірвалося (письменник помер у 1932 році), він підтримує зв’язок зі школою, вчителює в Києві, пише твори для дітей та юнацтва – “Червоний вечір”, “Авіаційний гурток”, “Олив’яний перстень”.
У цей час багато перекладає: завдяки йому українською мовою заговорили Гоголь, Лєсков, Короленко, Серафимович.
Упродовж багатьох років С. Васильченко жив думкою написати великий масштабний твір про Т. Шевченка, і хоч устиг завершити тільки першу частину задуманої праці – повість “У бур’янах” – уже вона засвідчила, як глибоко проник письменник у життя Великого Кобзаря, чий подвиг самовідданого служіння народові завжди викликав у його душі синівське благоговійне почуття.
Учитель із Ічні чесно виконав свій письменницький обов’язок. У чудових творах закарбував він свою полум’яну любов до людей праці й нагородою йому за це – вдячні почуття нових і нових поколінь читачів.
2. Опрацювання твору С. Васильченка “Олив’яний перстень” (1927 р.)
2.1. Тема: зображення активного відпочинку київських хлопців у селі на Полтавщині.
2.2. Ідея: уславлення краси праці, душевної доброти, безкорисливості, відчуття любові, щирості; засудження заздрості, пияцтва як негативного соціального явища.
2.3. Основна думка: тільки в праці, гармонії з природою, оточуючим світом людина стає красивою, душевно багатою, здатною до міцної дружби, палкого кохання.
2.4. Жанр: повість.
2.5. Композиція.
Твір складається з 28 розділів. Події відбуваються на Полтавщині під час літніх канікул у школярів.
Експозиція: троє хлопців – Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський – вирушили у мандрівку до села на Полтавщину.
Зав’язка: гостювання Валі, Віті, Костя у Бондарів, допомога хлопців збирати урожай мешканцям села, які потребують допомоги; дружба, а потім кохання між Настею до Костя і Віті до Насті.
Кульмінація: непорозуміння у коханні до Насті між Костею і Вітею. Розв’язка: від’їзд хлопців додому; олив’яний перстень на руці у Костя – згадка про дружбу, кохання з Настею.
2.6. Проблематика твору:
– праця і невміння;
– любов і ненависть, страждання;
– збереження національних традицій (речі-експонати для музею);
– особистість і суспільство.
2.8. Зміст твору.
Троє київських хлопців – Валер’ян, Вітя, Кость – вирішили під час літніх канікул здійснити подорож до села на Полтавщину: відвідати родину Бондарів. Перебуваючи на селі, хлопці допомагали багатьом його мешканцям у жнивний час, брали активну участь в організації і проведенні вистави “На баштані”. Напружений момент твору – коли виникли непорозуміння між Костею і Вітею. Вітя у нетверезому стані намагався домогтися кохання і поваги від дівчини.
Олив’яний перстень, який Настя купила на ярмарку, вона подарувала Кості на згадку про себе.
Швидко промайнув час, і хлопці вирушили знову додому в Київ.
2.8. Аналізування змісту твору за питаннями:
– Чим відрізнялися між собою Валер’ян Ліщина, Вітя Барановський, Кость Ясінський? Зробіть порівняльну міні-характеристику хлопців.
– Як у творі описаний Київ у спекотний час?
– Чому Ліщині не вдалося зібрати експедицію серед учнів класу, друзів?
– Про що свідчить ставлення Василя до хліба? Як ви поводите себе, коли бачите хліб долі, на смітнику?
– Стисло опишіть подорож хлопців до села на Полтавщину.
– Як Бондарі прийняли гостей з Києва?
– Чим пояснити особливе ставлення мешканців села до діда Маркіяна?
– В чому виявилася гостинність Бондарів до Валі, Віті і Костя?
– Через що хлопці не могли потрапити до хати Бондарів, прокинувшись уранці? Хто їм допоміг?
– Опишіть село Липовий Кут. Порівняйте цей опис села із сучасним. Чому праця селян є важкою?
– Як у творі зображені жнива?
– Яке враження на хлопців справила їх робота на полі?
– Яку роботу мала виконати Соня на селі?
– Чому Бондариха попросила молодь допомогти Марині Петрінковій жито зв’язати? Як вони до цього поставилися?
– Для чого Вітя розповів Костю про любов і до чого вона доводить?
– Як гостювання киян у Бондарихи вплинуло на мешканців села?
– За що баби сварилися на Вітю?
– Через що Вітя перебував у нетверезому стані? Чому алкоголь є шкодою для здоров’я людини?
– Чим Настя причарувала Вітю? Що ви найбільше цінуєте в людині?
– На підставі чого виник спір між Валею і дідом Маркіяном?
– Як у творі описано ярмарок? Чому, на ваш погляд, в одних людей на ярмарку обличчя усміхнені, веселі, а в інших – сумні?
– Чому Вітя вважав Настю зрадницею?
– Чи мала успіх театральна вистава, підготовлена молоддю? Відповідь обгрунтуйте.
– Про яке народне свято згадується у творі? (Маковія) Що вам відомо про нього?
– Яким чином Вітя вирішив примусити покохати себе Настю.
– Яку майбутню професію обрав для себе Кость? Чому? А ким би ви хотіли працювати? Чому?
– Які враження залишилися у Бондарихи після від’їзду хлопців додому?
– Чи вдалими, на вашу думку, були канікули у хлопців, під час їх перебування на селі?
– Через що хлопці швидко потрапили додому?
V. Підсумок уроку. Питання до класу
– Що вам сподобалося в оповіданні С. Васильченка “Олив’яний перстень”?
– Як би ви провели канікули, перебуваючи на селі?
– Чому вчить ця повість?
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
VII. Домашнє завдання
Підготуватися до уроку літератури рідного краю (знати ідейно-художній зміст твору К. Перелісної “Три правди”).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)