Робота над поминками, допущеними в контрольній роботі. Позакласне читання № 3. Свято українського гумору
Мета: викликати в учнів інтерес до читання творів українських письменників-гумористів, розширити знання учнів про гумор у літературі; розвивати культуру зв’язного мовлення школярів і їхню творчу уяву; виховувати найкращі моральні якості, вміння критично ставитися до хиб, негативних учинків людей.
Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.
Засоби навчання: бібліотечка творів письменників-гумористів, учнівські малюнки до гуморесок.
Випереджувальне завдання: учнів класу об’єднано у 2 варіанти і дано завдання: навчитися виразно читати гумореску П. Глазового “Кухлик” (1-й варіант) і співомовку С. Руданського “Вареники-вареники!” (2-й варіант); вивчити напам’ять пісні “Грицю, Грицю, до роботи” (1-й варіант) і “Ой там, на товчку, на базарі” (2-й варіант); дібрати анекдоти про шкільне життя, прислів’я, приказки та вислови письменників про гумор і сатиру (обидва варіанти).
Епіграф до уроку:
Народ скаже, як зав’яже.
Народна творчість
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Робота над помилками, допущеними в тестових завданнях.
Загальна оцінка вчителем виконаних учнями робіт. Оголошення оцінок за роботи.
Колективна робота над типовими помилками.
Індивідуальне опрацювання учнями допущених помилок.
III. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
IV. Осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій.
Вступне слово вчителя.
Ось і добігає кінця наша мандрівка дорогою пізнання і творчості. Упродовж усього навчального року звучало художнє слово, яке має магічну, чарівну силу. Воно об’єднувало нас своєю мудрістю, красою, гуманністю. Недарма гумористичні твори ми вивчаємо наприкінці навчального року, бо ви вже маєте достатній багаж знань для власного погляду на мистецтво слова.
Тож пропоную згадати твори цього розділу, письменників-гумористів.
Бесіда за питаннями.
– Яких ви знаєте письменників-сміхотворців в українській літературі? (П. Глазовий, С. Руданський).
– Чому сміються люди? (Люди сміються з відчуття задоволення, від радості, від тонкої гри розуму несподіванок, щастя).
Слово вчителя з елементами бесіди.
Головне, що викликає сміх, – це невідповідність форми і змісту, намірів і досягнутих наслідків, почуттів і їх вираження, внутрішнього стану і зовнішнього виявлення, слова і діла, незнання предмета і його використання, словом, невідповідність загальноприйнятим нормам, правилам та звичаям.
– Чим корисний сміх? (Сміх лікує нервові стреси, продовжує наше життя).
Так, уміння людини посміятися із себе підвищує настрій, згладжує неприємності. Відчуття гумору допомагає долати труднощі в нашому проблематичному житті.
V. Самостійне виконання учнями завдань.
Проведення конкурсів (за варіантами).
Конкурс “Теоретики літератури”.
І варіант. 1. Що таке гумор? 2. Продовжте речення: “Байка – це…”. 3. Назвіть ознаки співомовок.
II варіант. 1. Що таке сатира? 2. Продовжте речення: “Співомовка – це…”. 3. Назвіть особливості байки.
Конкурс “Знавці художніх творів”.
I варіант
1. Звідки прилетіли гості в Україну (П. Глазовий “Заморські гості”)? (З Канади). 2. Скільки було суддів (Л. Глібов “Щука”)? (П’ять, лисиця – адвокат). 3. Яка мораль байки Л. Глібова “Муха і Бджола”? Назвіть людські вади, які викрито в цьому творі. 4. Інсценізуйте гумореску П. Глазового “Найважча роль”.
II варіант
1. Кого запорожці вітали (С. Руданський “Запорожці у короля”)? (Короля). 2. Хто такий гуменний (С. Руданський “Гуменний”)? 3. Яка мораль байки Л. Глібова “Жаба і Віл”? Які риси людського характеру втілено в образі Жаби? 4. Інсценізуйте гумореску П. Глазового “Еволюція”.
Конкурс “Веселі жартівники”.
I варіант
– Виразно прочитайте гумореску П. Глазового “Кухлик”, анекдот про шкільне життя.
Орієнтовний анекдот
Маленький хлопчик уперше пішов до школи. Увечері батько запитав його:
– Ну, і чого ж тебе, синку, навчили?
– Нічого, – зітхнув першокласник. – Звеліли завтра знову прийти.
II варіант
– Виразно прочитайте співомовку С. Руданського “Вареники-вареники!”, анекдот про шкільне життя.
Орієнтовний анекдот
Переглядаючи синового щоденника, батько похитує головою.
Хлопець співчутливо питає:
– Як ти гадаєш, тату, що саме тут є причиною: спадковість чи поганий вплив середовища?
Конкурс “Юні таланти”.
I варіант
– Виконайте жартівливу українську пісню “Грицю, Грицю, до роботи”.
II варіант
– Виконайте жартівливу українську пісню “Ой там, на товчку, на базарі”.
Конкурс “Дотепне слово”.
Учитель. Українські усмішки розширюють уявлення про духовну культуру нашого народу, несуть невичерпний заряд оптимізму, хорошого настрою. А дотепне слово допоможе людині стати кращою, добрішою, виправити вади свого характеру. Пропоную послухати завдання, які учні готували вдома. Це прислів’я, приказки та вислови письменників про дотепний гумор і дошкульну сатиру. Але спочатку розкрийте значення епіграфа нашого уроку: “Народ скаже, як зав’яже”.
Орієнтовний матеріал
I варіант
1. Поживився, як пес макогоном. 2. Співає, як муха у горщику. 3. Усміхатися – це завжди трішки показувати зуби (3 народної творчості). 4. Сміх – це сонце, воно проганяє зиму з людського обличчя (Віктор Гюго).
II варіант
1. Робить, як море горить. 2. Меле язиком, як пес хвостом. 3. В кожному жарті є дещиця правди (З народної творчості). 4. Гумор – невід’ємна прикмета кожного правдивого таланту (Іван Франко).
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Завершальне слово вчителя.
Дотепний гумор і дошкульна сатира належать до тих духовних витворів, які ніколи і ніде не старіють. Наш український народ і працювати вміє, і на гостре слово удатний. Пам’ятайте, що ми – нація, якій притаманно жартувати в будь-якій ситуації. І ніколи не розлучайтесь з усмішкою. Усміхніться одне одному – життя прекрасне.
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Повторити тему “Гумористичні твори”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)