Невропатія під’язикового нерва

Related posts:

1. Ураження системи лицевого нерва Етіологія, патогенез. За етіологічним принципом розрізняють ідіопатичну, інфекційно-алергійну, ішемічну, отогенну, травматичну і спадкову невропатію лицевого нерва. При центральному парезі хворі не можуть симетрично надути щоки, посміхнутися, задути “свічку”, кут рота опушений, згладжена носо-губна складка. У разі ураження ядер у хворих відзначають ознаки альтернуючих синдромів (парез лицевого нерва на боці ураження та геміпарез на протилежному боці). […]...
2. Ураження системи блукаючого нерва Етіологія, патогенез. У даний час етіологія й патогенез захворювання повністю не відомі. Вважають, що ураження блукаючого нерва виникає в рідких випадках його стиснення судинами, новоутвореннями в ділянці яремного отвору на шиї і в середостінні, рідше – інтракраніально, що зумовлено його складною будовою (118). Можливі запальні (при енцефаліті) і токсичні (при дифтерії зіва) ураження. У зв’язку […]...
3. Ураження системи язико-глоткового нерва Найчастіша форма ураження язико-глоткового нерва – язико-глоткова невралгія з локалізацією болю і куркових зон у ділянці іннервації язико-глоткового нерва. Описана вперше Т. Weisenburg (1910), а пізніше R. Sicard і J. Robineau (1930). Захворювання зустрічається рідко, до 0,75-1,1 % всіх хворих з невралгією трійчастого нерва. Етіологія, патогенез. Захворювання виникає унаслідок травматизації мигдалика і компресії нерва збільшеним […]...
4. Ураження піднижньощелепного та під’язикового вузлів Піднижньощелепний вузол переднім і заднім корінцями пов’язаний з язиковим нервом. Задній корінець в основному складається з парасимпатичних секреторних волокон, що йдуть із верхнього слиновидільного ядра; нижній симпатичний корінець складається з волокон сплетення зовнішньої щелепної артерії. У складі переднього корінця піднижньощелепного вузла розташовані аферентні вегетативні волокна. Симпатичні шляхи верхнього шийного вузла, проходячи через піднижньощелепний вузол і […]...
5. Невралгія відієвого нерва (синдром Файля) Відієвий нерв – це з’єднання великого поверхневого та глибокого кам’янистого нервів. Перший – це гілка лицевого нерва, а другий – гілка симпатичного сплетення внутрішньої сонної артерії. Етіологія. До розвитку захворювання призводять запальні процеси приносових пазух та піраміди скроневої кістки, травми скроневої кістки і порушення процесів обміну речовин. Клінічна картина. Хворі скаржаться на напади болю в […]...
6. Поражения системы блуждающего нерва Этиология, патогенез. В настоящее время этиология и патогенез заболевания полностью не известны. Считают, что поражение блуждающего нерва возникает в редких случаях его сжатия сосудами, новообразованиями в области яремной отверстия на шее и в средостении, реже – ИНТРАКРАНИАЛЬНОГО, что обусловлено его сложным строением (118). Возможны воспалительные (при энцефалите) и токсичные (при дифтерии зева) поражения. В связи […]...
7. Невралгия ушно-височной нерва (синдром Фрея) Этиология, патогенез. Причиной чаще всего являются функциональные расстройства нервной системы. Редкое заболевание, описанное L. Frey (1923) под названием “синдром аурикулотемпорального нерва”. Чаще заболевание начинается после перенесенных воспалительных процессов околоушной слюнной железы (паротит, актиномикоз) или в случае травм околоушной области (в частности, во время операций на лице). Клиническая картина. Основу симптомокомплекса составляет боль, обычно жгучего, ноющего, […]...
8. Невралгія трійчастого нерва Етіологія: 1) морфологічні зміни у нерві при його стисканні (петля артерії та артеріовенозна аномалія, які відходять від задньої нижньої мозочкової артерії); 2) дисфункція стовбурових та корково-підкоркових ділянок системи трійчастого нерва внаслідок порушення регіонального кровообігу; 3) спайки твердої мозкової оболони в ділянці трійчастого вузла як наслідок інфекційних уражень мозкових оболон; 4) невринома трійчастого вузла та присінково-завиткового […]...
9. Сприйняття звуку Звук, що представляє собою коливання повітря, у вигляді повітряних хвиль потрапляє через вушну раковину в зовнішній слуховий прохід і діє на барабанну перетинку. Сила звуку залежить від величини розмаху коливань звукових хвиль, які сприймаються барабанною перетинкою. Звук буде сприйматися тим сильніше, чим більше величина коливань звукових хвиль і барабанної перетинки. Висота звуку залежить від частоти […]...
10. Поражение системы лицевого нерва Этиология, патогенез. По этиологическому принципу различают идиопатическую, инфекционно-аллергическую, ишемической, отогенного, травматическое и наследственную невропатии лицевого нерва. При центральном парезе больные не могут симметрично надуть щеки, улыбнуться, задуть “свечку”, угол рта опушенный, сглаженная носогубная складка. В случае поражения ядер у больных отмечают признаки альтернирующие синдромов (парез лицевого нерва на стороне поражения и гемипарез на противоположной стороне). […]...
11. Невралгия видиевого нерва Видиевый нерв – это соединение большого поверхностного и глубокого каменистого нервов. Первый – это ветвь лицевого нерва, а второй – ветвь симпатического сплетения внутренней сонной артерии. Этиология. К развитию заболевания приводят воспалительные процессы околоносовых пазух и пирамиды височной кости, травмы височной кости и нарушение процессов обмена веществ. Клиническая картина. Больные жалуются на приступы боли в […]...
12. Нервова регуляція роботи серця У нормальних фізіологічних умовах діяльність серця в кожен момент відповідає змінам зовнішнього середовища, навколишнього організм, і коливань його внутрішнього середовища. Це відповідність діяльності серця умов існування організму обумовлено рефлекторної регуляцією діяльності серця. Нервові імпульси, що регулюють роботу серця, направляються до нього з центральної нервової системи по двох парах відцентрових нервів: симпатичним і блукаючим. Симпатичні нерви […]...
13. Невралгия тройничного нерва центрального генеза Этиология: 1) морфологические изменения в нерве при его сжатии (петля артерии и артериовенозная аномалия, которые отходят от задней нижней мозжечковой артерии) 2) дисфункция стволовых и корково-подкорковых участков системы тройничного нерва вследствие нарушения регионального кровообращения 3) спайки твердой мозговой оболони в области тройничного узла как следствие инфекционных поражений мозговых Оболон; 4) невринома тройничного узла и преддверно-улиткового […]...
14. Види периферичного паралічу Периферичний параліч (парез) має чітко окреслену клінічну симптоматику, однак її розподіл залежить від рівня ураження периферичного рухового нейрона. За цією ознакою розрізняють такі різновиди периферичного паралічу або парезу. 1. невральної. Виникає при ураженні периферичних і черепних нервів (неврити, невропатії). Симптоми периферичного паралічу (парезу) спостерігаються в м’язах, іннервіруемих рухової порцією даного нерва, і зазвичай поєднуються з […]...
15. Середнє вухо Середнє вухо розташовується усередині кам’янистої частини скроневої кістки, в її піраміді. Воно складається з барабанної порожнини та слухової труби, що з’єднує цю порожнину. Барабанна порожнина лежить між зовнішнім слуховим проходом (барабанною перетинкою) і внутрішнім вухом. За формою барабанна порожнина являє собою вистелену слизовою оболонкою щілину, яку порівнюють з поставленою на ребро бубном. У барабанній порожнині […]...
16. Звук (звукові хвилі). Приймачі звуку Приймачі звуку служать для сприйняття звукової енергії і перетворення її в інші види енергії. До приймачів звуку відносяться, зокрема, слуховий апарат людини і тварин. У техніці для прийому звуку застосовують головним чином мікрофони (в повітрі), гідрофони (у воді) і геофони (в земній корі). У газах і рідинах звукові хвилі поширюються у вигляді поздовжніх хвиль стиснення […]...
17. Симптомокомплекси ураження спинного мозку на різних рівнях Поразка верхнього шийного відділу (С1-С4): параліч або роздратування діафрагми (задишка, гикавка), спастичний параліч кінцівок (тетраплегія) з розладом всіх видів чутливості по проводниковому типу донизу від рівня ураження, порушення функцій тазових органів за центральним типом (затримка, періодичне нетримання сечі і калу), корінцеві болі в області шиї. Поразка нижнього шийного відділу (С5-Тh1): периферичний параліч верхніх кінцівок, спастичний […]...
18. Бульбарний і псевдобульбарний паралічі Бульбарний параліч клінічно складається із симптомів, обумовлених поразкою ядер, корінців і стовбурів XII, IX і X пар черепних нервів. Бульбарний параліч включає ознаки периферичного паралічу (атрофії, атонії, фасцікулярниепосмикування, реакція переродження). Бульбарний параліч включає в себе порушення ковтання (дисфагія), розлади артикуляції (дизартрія, анартрия) і звукоутворення (дисфонія, афонія); також можливі дихальні порушення і розлади серцевої діяльності, випадання […]...
19. Пневмококовий менінгіт Захворювання викликається догрампозитивних диплококом – пневмокок (Streptococcus pneumoniae). Пневмококової менінгіт виникає як первинно, так і вдруге у вигляді ускладнення іншого захворювання. Клінічна картина має значну схожість з проявами менінгококового менінгіту, проте відрізняється значно більшою вагою. Захворювання починається гостро з общеінфекціонних симптомів. Температура тіла піднімається до 40 ° С і вище. Швидко поряд з менінгеальні синдромом […]...
20. Шийне сплетіння Шийне сплетіння (plexus cervicalis) (рис. 24). Сплетення утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (C1-C4) і розташовується збоку від поперечних відростків на передній поверхні середньої сходовому м’язи і м’язи, що піднімає лопатку, під грудино-ключично-соскоподібного м’язом. З нього виходять шкірні та м’язові гілки до глибоких м’язам шиї, які беруть участь в іннервації волосистої частини голови, […]...
21. Орган слуху. Попередження порушень слуху За допомогою слуху можливо мовне спілкування між людьми в побуті, в трудовій та громадській діяльності. Зі слухом пов’язано і навчання мови. За допомогою органу слуху звукові коливання перетворюються на нервові імпульси, які сигналізують про те, що відбувається в навколишньому середовищі. Будова органу слуху. Орган слуху у людини представлений вухом, в якому розрізняють три відділи: зовнішнє […]...
22. VII пара: під’язичний нерв (n. Hypoglossus) Під’язиковий нерв переважно руховий. Ядро нерва знаходиться на дні ромбовидноїямки і розташоване дорсально в глибині трикутника під’язикового нерва (trigonum n. Hypoglossi). Від клітин ядра починаються корінцеві волокна, що утворюють нерв, який виходить на основі мозку між пірамідою і оливою і покидає порожнину черепа через канал під’язикового нерва в потиличної кістки (canalis n. Hypoglossi), занурюючись в […]...
23. Синдром Россолімо-Мелькерсона-Розенталя У 1901 р. Г. І. Россолімо вперше описав хвору, яка страждала на мігренозні напади, набряк обличчя, періодичну прозоплегію на боці болю. Шведський лікар Е. Мелькерсон (1928) звернув увагу на своєрідний стан язика (“географічний”). Таку ж симптоматику описав віденський невропатолог С. Розенталь (1933) – рецидивну припухлість губ та інших ділянок голови або частин тіла в поєднанні […]...
24. Поперекове сплетіння Поперекове сплетіння (plexus lumbalis) (рис. 27, А) утворюється з передніх гілок поперекових (L1-L4) спинномозкових нервів і частково передніх гілок 12-го грудного нерва. Розташований наперед від поперечних відростків поперекових хребців на передній поверхні квадратної м’язи попереку, в товщі великого поперекового м’яза. З сплетіння виходять наступні нерви: клубово-подчревной, клубово-паховий, стегнової-статевий, стегновий, запірательний, латеральний шкірний нерв стегна. Поразка […]...
25. Вегетативні синдроми Вегетативні синдроми. Ураження (гангліоніт) крило-піднебінного вузла Синдром ураження крило-піднебінного вузла уперше описаний Сладером в 1908 р. Крило-піднебінний вузол має три основних гілки: соматичну (чутливу) – від II гілки трійчастого нерва, парасимпатичну – від лицевого нерва й симпатичну – зі сплетення внутрішньої сонної артерії (аксони клітин верхнього шийного симпатичного вузла). Вузол має тісний зв’язок з війчастим […]...
26. Герпетичні ураження нервової системи Герпетична інфекція широко поширена серед населення. Первинний контакт з вірусами герпесу відбувається зазвичай в ранньому дитинстві. Вже в 3 роки у 70-90% дітей є антитіла до вірусу простого герпесу. Класифікація. За локалізацією ураження виділяють: 1) ураження центральної нервової системи (енцефаліт, менінгіт, мієліт); 2) поразка периферичної нервової системи (ганглионеврит); 3) поєднане ураження центральної і периферичної нервової […]...
27. III пара: окоруховий нерв (n. Oculomotorius) Клітинні групи ядер III пари розташовуються на дні водопроводу мозку (aqueductus cerebri, Сільвією водопровід) на рівні передніх горбів четверохолмія. Волокна, що виходять з клітин ядра, йдуть головним чином на свою (частково і на протилежну) сторону, направляються вниз і виходять на підставі мозку, на кордоні моста і ніжок з медіальної боку останніх. З черепа нерв виходить […]...
28. Судинний біль. Скроневий артеріїт Етіологія, патогенез. Біль у ділянці обличчя може бути зумовлений ураженням артерій, спричинений інфекційно-алергійним процесом. Найчастіше до виникнення лицевого болю призводять скроневий артеріїт і периартеріїт каротидного синуса. Скроневий артеріїт – первинний системний васкуліт, який виникає переважно в жінок віком 50-70 років. Клінічна картина. Хвороба починається із загальних симптомів (пітливість, слабкість, поліартралгія, міалгія, субфебрилітет), на фоні яких […]...
29. Геморагічний васкуліт Захворювання характеризується порушеннями судинного компонента системи гемостазу. У результаті впливу інфекції, вакцинації, лікарських засобів, харчової алергії в організмі виробляються імунні комплекси, які впливають на ендотелій судин. Порушуючи поверхню ендотелію, ці фактори стають причиною внутрішньосудинноготромбоутворення на тлі гіперактивації тромбоцитів. У дитини розвивається тромбоваскуліт з одночасною гіперкоагуляції. Системно уражаються дрібні судини шкіри, суглобів, шлунково-кишкового тракту і нирок. […]...
30. Нейросифіліс Нейросифіліс – збірне поняття уражень нервової системи сифілітичної природи. Класифікація. Відповідно до прийнятої класифікації нейросифилис ділять на ранній і пізній. До ранніх форм відносяться випадки ураження нервової системи, що розвиваються протягом 2 років з моменту зараження; загальна тривалість раннього нейросифилиса становить 3-5 років. Це переважно мезенхімальний процес з домінуванням ексудативно-запальних і проліферативних процесів. Зачіпає переважно […]...
31. Одонтогенна невралгія Етіологія, патогенез. Фактором, що викликає захворювання, є травматичне ушкодження альвеолярних нервів при видалені зубів і коренів, при проведенні провідникової анестезії, іноді при переломах нижньої щелепи. Частішають випадки ушкодження нижнього альвеолярного нерва пломбувальним матеріалом, що пройшов через кореневий канал за межі кореня зуба в кістку і канал нижньої щелепи. Нерідко причиною є місцеві одонтогенні (пульпіт, остеомієліт […]...
32. Парестетичний синдром Глосодинія – це захворювання, яке супроводжується парестезіями – неприємним відчуттям, що не переходить у біль, та порушеннями чутливості слизової оболонки ротової порожнини і шкіри обличчя, змінами слиновиділення, сприйняття смаку та іншими бульбарними порушеннями. Етіологія та патогенез. Причинами глосодинії є порушення емоційного стану хворих унаслідок різних стресових ситуацій, патологія ендокринної системи (клімактеричні розлади, цукровий діабет), судинні […]...
33. Вегетативна іннервація очей Око отримує як симпатичну, так і парасимпатичну іннервацію. У відповідь на зорові подразнення, що йдуть від сітківки ока, здійснюється акомодація зорового апарату і регуляція величини світлового потоку (зіничний рефлекс) (рис. 37). Аферентна частина рефлекторних дуг представлена ​​нейронами зорового шляху. Аксони третього нейрона проходять у складі зорового нерва, зорового тракту і закінчуються на підкіркових рефлекторних зорових […]...
34. Вірус герпесу Сімейство Herpesviridae включає в себе підродини: 1) a-herpesviruses (I і II типів, герпес-зостер); 2) b-herpesviruses; 3) g-aherpesviruses. Ставляться до ДНК-овим вірусам. ДНК двухнітевая, лінійна. Геном складається з двох фрагментів: довгого і короткого. Нитка ДНК намотана на центральну білкову культуру. Капсидний оболонка побудована з простих білків, має кубічний тип симетрії. Мається суперкапсідную оболонка (ліпідна мембрана з […]...
35. Черепні нерви Від стовбура головного мозку відходять 12 пар черепних нервів (рис. 135). До їх складу входять аферентні, т. Е. “Приходять”, еферентні, т. Е. “Йдуть”, а також вегетативні волокна. Черепні нерви мають власні назви і порядкові номери, що позначаються римськими цифрами. Чутливі нерви: нюховий, зоровий, переддверно-улит-ковий. Нюхові нервиi (I) складаються з відростків рецептор-них клітин, розташованих у слизовій […]...
36. Чому дзвенить у вухах У Вас виникло шум у вухах. Це може бути писк, дзвін або інший звук, як правило, в одному вусі, найчастіше в правому. Звук може бути різний, спільне те, що звук цей фантомний, тобто відсутній в навколишньої реальності і існує тільки у Вашій голові. Якщо шум у вухах виник різко, як правило, після пробудження – треба […]...
37. Клінічні синдроми при захворюваннях системи органів травлення В даний час стосовно до гастроентерології неможливо розглядати питання приватної патології в традиційному ключі, в рамках якої-небудь нозології, починаючи від хронічного гастриту і виразкової хвороби і закінчуючи хронічним колітом. Всі нозологічні форми клінічно виявляють себе певними синдромами або цілком, або їх елементами. Це робить виправданим і необхідним послідовне розгляд основних синдромів і конкретних нозологічних форм. […]...
38. Доповідь на тему “Слух” Вуха є органом слуху, який є не тільки у людини, але ще й у будь-якої тварини. За допомогою вуха можна чути різні звуки або слова. Вони направляються до барабанної перетинки. Кожна людина можна розрізнити приблизно близько чотирьохсот тисяч різних звуків. У деяких випадках вуха є навіть набагато важливіше, ніж очі. Саме тому багато людей дуже […]...
39. Механізм утворення звуку Кортів орган, розташований на основній мембрані, містить рецептори, які перетворюють механічні коливання в електричні потенціали, що збуджують волокна слухового нерва. При дії звуку основна мембрана починає коливатися, волоски ре-цепторних клітин деформуються, що викликає генерацію електричних потенціалів, які через синапси досягають волокон слухового нерва. Частота цих потенціалів відповідає частоті звуків, а амплітуда залежить від інтенсивності звуку. […]...
40. Смаковий аналізатор людини Периферичний відділ смакового аналізатора розташований у слизовій оболонці ротової порожнини і представлений смаковими рецептор-ними клітинами. Вони зібрані під смакові нирки, що знаходяться в сосочках на поверхні язика. У слизовій оболонці м’якого піднебіння, мигдаликів, задньої стінки глотки, надгортаннике розташовуються поодинокі смакові нирки. Кожна нирка являє собою овальне утворення, що займає всю товщину епітелію і відкривається на […]...