Нервова регуляція роботи серця

Related posts:

1. Нервова регуляція діяльності серця Нервова регуляція характеризується низкою особливостей. 1. Нервова система надає пусковий і коригуючий вплив на роботу серця, забезпечуючи пристосування до потреб організму. 2. Нервова система регулює інтенсивність обмінних процесів. Серце інервується волокнами ЦНС – екстракардіальні механізми і власними волокнами – інтракардіальні. В основі інтракардіальних механізмів регуляції лежить метсімпатіческая нервова система, що містить усі необхідні внутрішньосерцеві освіти […]...
2. Нервово гуморальна регуляція роботи серця Нервово гуморальна регуляція роботи серця грає підлеглу роль, так як зрушення в обміні речовин викликаються за допомогою нервової системи. Зрушення вмісту різних речовин в крові, в свою чергу, впливають на рефлекторну регуляцію серцево-судинної системи. На роботу серця впливають зміни вмісту калію і кальцію в крові. Збільшення вмісту калію надає негативно хронотропное, негативно инотропное, негативно дромотропное, […]...
3. Нервова регуляція Нервова регуляція життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою (рис. 11). У ній розрізняють центральну і периферичну частини. Центральна частина включає спинний і головний мозок; периферична – нерви і нервові вузли. Центральна нервова система складається з великої кількості нейронів. Їхні тіла утворюють сіра речовина мозку. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в центральній частині. У товщі головного […]...
4. Автономна (вегетативна) нервова система Загальні відомості. На відміну від соматичної автономна (вегетативна) частина нервової системи іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, судин і шкіри, м’яз серця і залози. Крім того, її волокна закінчуються і в скелетних м’язах. Однак на відміну від імпульсів, що йдуть по рухових соматичним нервах, імпульси, що надходять по автономній нервовій системі, не викликають зміни в напрузі […]...
5. Вегетативна нервова система людини – конспект Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів, забезпечуючи їх оптимальне функціонування при змінах зовнішнього середовища або зміну роду діяльності організму. Ця система зазвичай не контролюється нашою свідомістю, на відміну від соматичної нервової системи. Однак на рівні півкуль і стовбура мозку нервові центри соматичної і вегетативної нервових систем розділити важко. Вегетативна нервова система поділяється на […]...
6. Регуляція функції серця і кровоносних судин Нервова і гуморальна регуляції функції серця і кровоносних судин є основною причиною нормального стану серцево-судинної системи в цілому. Регуляція симпатичної нервової системи підвищує темп і силу скорочення м’язів, збудливість тканини і проведення збудження по міокарді. А регуляція парасимпатичної нервової системи надає протилежний вплив на перебіг цих чотирьох властивостей міокарда (темп, сила скорочення, збудливість і провідність). […]...
7. Кровопостачання і іннервація серця Стінки серця отримують кров по вінцевих артеріях, які відходять від аорти негайно над її клапанами. Права вінцева артерія в початковому відділі прикрита правим вушком і проходить між ним і артеріальним конусом лівого шлуночка. Від неї відходять гілочки до стінок легеневого стовбура й аорти, вушка, артериальному конусу. Потім вона досягає правого краю серця, лягає в однойменну […]...
8. Вегетативна нервова система людини Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів і систем, забезпечуючи їх діяльність при змінах у зовнішньому середовищі або при зміні роду діяльності організму. Зрозуміло, що у сплячої людини і дихання повинно бути рідше, і серце повинно битися з більш низькою частотою, ніж під час складання іспиту або гри у футбол. Вегетативна нервова система в […]...
9. Нервова регуляція активності нейронів дихального центру Нервова регуляція здійснюється в основному рефлекторними шляхами. Виділяють дві групи впливів: епізодичні та постійні. До постійних відносяться три види: 1) від периферичних хеморецепторів серцево-судинної системи (рефлекс Гейманса); 2) від пропріорецепторов дихальних м’язів; 3) від нервових закінчень розтягувань легеневої тканини. У процесі дихання м’язи скорочуються і розслабляються. Імпульси від пропріорецепторов надходять в ЦНС одночасно до рухових […]...
10. Будова стінки серця Стінки порожнин серця значно розрізняються по товщині: у передсердях вони відносно тонкі (2-5 мм), в лівому шлуночку (у середньому 15 мм) зазвичай в 2,5 рази товще, ніж у правому (близько 6 мм). Стінка серця складається з трьох оболонок: зовнішньої – епікарда, середньої – міокарда та внутрішньої – ендокарда. Епікардом (epicardium) – внутрішній листок серозної навколосерцевої […]...
11. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
12. XI пара: додатковий нерв (n. Accessorius) Виділився в процесі розвитку від блукаючого, додатковий нерв є в основному руховим і складається з двох частин – спинномозковою та церебральної. Спинномозкова частина (radices spinales), бере початок у ядрах передніх рогів спинного мозку на протязі від довгастого мозку до п’ятого шийного сегмента. По виході з спинного мозку волокна додаткового нерва направляються догори і, посегментарно з’єднуючись, […]...
13. Автоматія серця Серцевому м’язу властиві збудливість, провідність, скоротність і автоматія. Збудливість це здатність міокарда збуджуватися при дії подразника, провідність – проводити збудження, скоротність – коротшати при збудженні. Особлива властивість – автоматія. Це здатність серця до мимовільних скорочень. Ще Аристотель писав, що в природі серця мається здатність битися з самого початку життя і до її кінця, не зупиняючись. […]...
14. Нервова тканина людини Нейрон. Нервова тканина складається з нервових клітин, які називаються нейронами (рис. 6). Нейрони різні за формою. Нейрон має тіло (1) і відростки. Величина тіл нейронів коливається від 25 до 150 мікрон в поперечнику. Короткі розгалужені відростки нейрона (2) називаються дендрит амідендрон – дерево). Вони закінчуються в шкірі кровоносних судинах, внутрішніх органах і м’язах кінцевими утвореннями, […]...
15. Регуляція дихання Людина за одну хвилину здійснює 16 – 18 дихальних рухів. Ритмічне, автоматичне чергування вдихів і видихів регулюється з дихального центру, розташованого в довгастому мозку. З цього центру імпульси надходять до рухових нейронів блукаючих і міжреберних нервів, іннервують діафрагму і інші дихальні м’язи. Роботу дихального центру координують вищі відділи головного мозку. Тому людина може на короткий […]...
16. Регуляція серцевої діяльності Перераховані вище рефлекторні реакції кровообігу називають власними, так як їх рецепторні і ефекторні ланки належать до структур серцево-судинної системи. Якщо рефлекторні впливу на кровообіг здійснюються з рефлексогенні зони, що знаходиться поза серця і судин, то такі рефлекси називають сполученими. Ряд з них (рефлекси Гольця, Данини-Ашнера та ін.) Розглянуто в темах, присвячених регуляції серцевої діяльності. Рефлекс […]...
17. Смаковий аналізатор людини Периферичний відділ смакового аналізатора розташований у слизовій оболонці ротової порожнини і представлений смаковими рецептор-ними клітинами. Вони зібрані під смакові нирки, що знаходяться в сосочках на поверхні язика. У слизовій оболонці м’якого піднебіння, мигдаликів, задньої стінки глотки, надгортаннике розташовуються поодинокі смакові нирки. Кожна нирка являє собою овальне утворення, що займає всю товщину епітелію і відкривається на […]...
18. Закони проведення збудження – Бездекрементне проведення збудження. Амплітуда ПД в різних ділянках нерва однакова, тобто проведення збудження по нервовому волокну здійснюється без загасання (бездекрементно). Таким чином, кодування інформації здійснюється не за рахунок зміни амплітуди ПД, а шляхом зміни їх частоти і розподілу в часі. – Ізольоване проведення збудження. Нервові стовбури зазвичай утворені великою кількістю нервових волокон, однак ПД, […]...
19. Нервова і гуморальна регуляція розвитку Гуморальну регуляцію розвитку, здійснювану шляхом поширення різних речовин через рідини, слід віднести до дистантних взаємодій, тобто до тих, які реалізуються на відстані від джерела. Речовини (ліганди), що беруть участь у такій регуляції, можна розділити на два типи. Молекули лігандів першого типу в силу своєї гідро-фобності або ж газової природи вільно проникають через ліпідні компоненти клітинної […]...
20. Нервова система хребетних Навіть у самих примітивних хребетних тварин, наприклад у міноги, є чітко виражений мозок, поділений на частки, кожна з яких виконує певну функцію. Ускладнення організму хребетних супроводжується одночасним збільшенням розмірів і складності мозку, що пов’язано з удосконаленням регуляції різних реакцій організму. Як приклад розглянемо складну нервову систему людини. Головний мозок. У людини головний мозок досяг високого […]...
21. Черепно-мозкові нерви Загальні відомості. У ссавців, у тому числі у людини, 12 пар черепно-мозкових (черепних) нервів, у риб і амфібій – 10, так як у них XI і XII пари нервів відходять від спинного мозку. У складі черепно-мозкових нервів йдуть аферентні (чутливі) і еферентні (рухові) волокна периферичної нервової системи. Чутливі нервові волокна починаються кінцевими рецепторними закінченнями, які […]...
22. Частота серцевих скорочень Частота серцевих скорочень – це кількість скорочень серця в 1 хвилину. У нормі частота серцевих скорочень коливається від 60 до 80 в 1 хвилину. Зменшення цієї величини отримало назву брадикардії, а збільшення – тахікардії. Частота серцевих скорочень визначається методом аускультації тонів серця і пальпацією верхівкового поштовху. У здорової людини частота серцевих скорочень і число пульсових […]...
23. Робота серця і кров’яний тиск В даний час про роботу серця судять за показниками електрокардіографа. Скорочення м’язи серця супроводжується появою слабких електричних струмів, які можна зареєструвати, приєднавши до різних частин тіла електроди. Запис таких струмів на паперовій стрічці показує, що кожне скорочення серця фактично є подвійним: спочатку скорочуються два передсердя і проштовхують кров в шлуночки; потім з більшою силою скорочуються […]...
24. Регуляція кровообігу Центри регуляції кровообігу є в спинному і довгастому мозку, гіпоталамусі і корі мозку. З більшості інших відділів центральної нервової системи також можуть бути надані впливу на рівень кров’яного тиску і роботу серця. Але ці впливи реалізуються через структури довгастого і спинного мозку. У спинному мозку знаходяться нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що регулюють тонус […]...
25. IX-X пари: язикоглотковий і блукаючий нерви Блукаючий і язикоглотковий нерви займають особливе місце не тільки в системі черепної іннервації, а й у забезпеченні вітальних функцій організму. На противагу іншим черепним нервах їх аферентні шляхи беруть початок переважно в Інтерорецептори, а ефекторні функції в основному реалізуються гладкою мускулатурою і залозами. Язикоглоткового нерв містить чутливі, рухові і парасимпатичні волокна. Чутливе ядро ​​у складі […]...
26. Співвідношення порушення, збудливості і скорочення серця Порушення ритму і функцій провідної системи серця У зв’язку з тим, що серцевий м’яз є функціональним сінцітіем, серце відповідає на подразнення за законом “все або нічого”. При дослідженні збудливості серця в різні фази серцевого циклу було встановлено, що якщо нанести роздратування будь-якої сили в період систоли, то його скорочення не виникає. Отже під час систоли […]...
27. Регуляція утворення і виведення сечі При накопиченні в сечовому міхурі сечі (до 250 – 300 мл) стінки міхура розтягуються, що викликає подразнення рецепторів. Нервові імпульси направляються в центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку. З спинного мозку по волокнах парасимпатичних тазових нервів надходять сигнали, що викликають одночасне скорочення мускулатури стінок міхура і розкриття сфінктерів сечівника. При цьому сеча […]...
28. Вища нервова діяльність (ВНД) Вища нервова діяльність (ВНД) – це інтегративна функція кори півкуль великого мозку і підкіркових центрів, що забезпечує найбільш оптимальне пристосування людини і (тварин) до навколишнього середовища. ВНД заснована на взаємодії вроджених безумовних рефлексів і набутих умовних рефлексів, в якому в людини важливу роль відіграє мова – друга сигнальна система. Розділ фізіології, що вивчає вищу нервову […]...
29. Рефлекторна регуляція Центральна і периферична нервова система. Нервову систему людини по розташуванню в тілі підрозділяють на центральну і периферичну. До центральної нервової системи відносять головний і спинний мозок. Периферичну нервову систему складають нерви, нервові вузли і нервові закінчення. Велика частина всіх нейронів локалізована в центральній нервовій системі. Їхні тіла разом з короткими відростками – дендритами утворюють сіра […]...
30. Міст мозку (Варолієв міст) Міст мозку розташовується попереду довгастого мозку у вигляді потовщеного валика. Поперечні волокна моста формують праву і ліву середні ніжки мозочка, які сполучають міст з мозочком. Задня поверхня мосту, прикрита мозочком, бере участь разом з довгастим мозком в утворенні дна IV шлуночка – так званої ромбовидної ямки. З мосту виходять черепні нерви (з V по VII […]...
31. Нервове волокно (аксон) Нервове волокно (аксон) є головним структурним елементом периферичного нерва. Розрізняють мієлінові і безміеліновие нервові волокна. Мієлінові нервові волокна діляться на товсті, які проводять імпульси зі швидкістю 40-70 м / с, і тонкі, проводять імпульси зі швидкістю 10-20 м / с. Швидкість проведення імпульсу по безміеліновим нервових волокнах складає 0,7-1,5 м / с. Волокна з товстою […]...
32. Центральна і периферична нервова система Центральна нервова система, її структура і функції. Контроль функцій організму, забезпечення його взаємодії з навколишнім середовищем. Нейрони і їх роль в отриманні і передачі інформації, підтримці життєдіяльності нашого організму. Мозок і здібності. Будова і значення нервової системи. Нервова система координує діяльність клітин, тканин і органів нашого тіла. Вона регулює функції організму і його взаємодію з […]...
33. Четвертий шлуночок Четвертий шлуночок (ventriculus quartus) відбувається з порожнини ромбовидного міхура зародка, тому його обмежують довгастий мозок і міст, що утворюють дно – ромбоподібну ямку, і мозочок, що входить до складу даху шлуночка (див. Атл.). Спереду IV шлуночок через водопровід мозку повідомляється з III шлуночком (проміжний мозок). Перехід центрального каналу спинного мозку в порожнину четвертого шлуночка відбувається […]...
34. Рефлекторна регуляція людини Питання 1. Що входить до складу центральної нервової системи, а що – до складу периферичної? Центральна нервова система (ЦНС) – основна частина нервової системи тварин, що складається з нейронів і їх відростків; представлена ​​у безхребетних системою тісно пов’язаних між собою нервових вузлів (гангліїв), у хребетних тварин (включаючи людей) – спинним і головним мозком. У вищих […]...
35. Центральна нервова система хордових Нервова система хордових тварин, як і у всіх багатоклітинних, розвивається з ектодерми. Вона виникла за рахунок занурення чутливих клітин, спочатку лежали на поверхні тіла, під його покриви. Це доводиться і порівняльно-анатомічними, і ембріологічні даними. Дійсно, у найбільш примітивного представника хордових – ланцетника – центральна нервова система, що складається з нервової трубки, зберегла функції органу чуття: […]...
36. Структура дуги вегетативного рефлексу Морфологічним субстратом вегетативної нервової системи є рефлекторні дуги, що складаються з ланцюга аферентного, вставочного (асоціативного), еферентної (виконавчого) нейронів (рис. 30). Аферентні ланка представлено нейронами, розташованими в спинномозкових гангліях і утворюють спільний з соматичними нервами змішаний Вісцеросоматична шлях, а також власними афферентамі (клітини Догеля II типу) в предпозвоночную (превертебральних) і внутріорганних (інтрамуральних) гангліях, периферичні відростки яких […]...
37. Функції середнього мозку Середній мозок складається з ніжок мозку і даху мозку. Вони розділені “водопроводом” мозку, який з’єднує третій і четвертий шлуночки головного моза. Ніжки мозку складаються з основи і покришки, між якими розташовуються пігментовані клітини чорної субстанції. Чорна субстанція бере участь у складної координації рухів. Підстава ніжок утворює пірамідний шлях. У покришці ніжок лежать ядра блокового і […]...
38. Проведення збудження в нервовій системі Нервові волокна мають здатність проводити збудження (нервовий імпульс) у двох напрямках. За одним нервовим волокнам імпульси йдуть в доцентровому напрямку (до мозку), а за іншими – у відцентровому (від мозку до робочих органів). Швидкість проведення нервового імпульсу залежить від діаметра волокна. Чим воно товще, тим швидше поширюється імпульс. Найбільшою швидкістю проведення (до 120 М1С) відрізняються […]...
39. Вегетативна нервова система в онтогенезі В онтогенезі вегетативна нервова система зазнає істотні зміни, змінюється частка участі її відділів у регуляції функцій організму. Вегетативна нервова система новонароджених відрізняється незрілістю. Характерною її особливістю в перші роки життя дитини є підвищена збудливість, непостійність вегетативних реакцій, значна їх вираженість. У дітей, особливо грудного віку, спостерігається нестійкість показників вегетативних функцій, наприклад частоти дихання і пульсу. […]...
40. Нервова тканина – будова і функції Нервова тканина утворює: Центральну нервову систему (головний і спинний мозок); Периферичну (нерви з їхніми кінцевими приладами, нервові вузли). Нервова тканина складається з нейронів і нейроглії. Нейрон відходять від нього відростками є структурно-функціональною одиницею нервової системи. Основна функція нейрона – це отримання, переробка, проведення та передача інформації, закодованої у вигляді електричних або хімічних сигналів. У зв’язку […]...