Нейросифіліс

Related posts:

1. Міжнейронні контакти Міжнейронні контакти і нейроеффекторние взаємодії забезпечують функціонування нервової системи як цілого. Міжнейронні контакти ділять на неспеціалізовані (щільні і щілинні) і спеціалізовані (хімічні та електротонічних синапси). Щільний контакт утворюється тілами нейронів і служить бар’єром для проникнення високомолекулярних сполук. Кількість синапсів в різних відділах нервової системи значно варіює. Так, на гранулярних клітинах кори мозочка вони практично відсутні, […]...
2. Функції вегетативної нервової системи Вегетативна нервова система здійснює регуляцію внутрішнього середовища організму. Основний її функцією є збереження гомеостазу при різних впливах на організм. Вегетативна нервова система називається автономною, так як на відміну від соматичної не схильна впливам з боку центральної нервової системи. Вегетативна нервова система іннервує гладку мускулатуру внутрішніх органів, кровоносних судин і шкіру, серце і залози. До м’язів […]...
3. Функція спинного мозку людини Спинний мозок виконує рефлекторну і провідну функції. Біла речовина спинного мозку здійснює провідну функцію і пов’язує між собою його сегменти. Спинний мозок проводить збудження вгору і вниз. За чутливим нейронам збудження передається від спинного мозку до головного мозку. А імпульси від головного мозку передаються вниз руховим нейронам (по спадним шляхах) і поширюються в інервуємі органи. […]...
4. Захворювання та патологічні стани кровообігу спинного мозку Захворювання та патологічні стани, що викликають порушення кровообігу спинного мозку, об’єднують у три основні групи. У першу групу (близько 20% всіх хворих з міелоішемія) входять придбані і вроджені ураження серцево-судинної системи: атеросклероз, інфекційні та алергічні васкуліти, патологія серця і порушення серцевої діяльності, аномалії серцево-судинної системи (артеріовенозні мальформації, артеріальні аневризми, розшарування аорти, коарктація аорти, гіпоплазія хребетних […]...
5. Регуляція кровообігу Центри регуляції кровообігу є в спинному і довгастому мозку, гіпоталамусі і корі мозку. З більшості інших відділів центральної нервової системи також можуть бути надані впливу на рівень кров’яного тиску і роботу серця. Але ці впливи реалізуються через структури довгастого і спинного мозку. У спинному мозку знаходяться нейрони симпатичного відділу вегетативної нервової системи, що регулюють тонус […]...
6. Фізіологічна характеристика дихального центру За сучасними уявленнями, дихальний центр – це сукупність нейронів, що забезпечують зміну процесів вдиху і видиху та адаптацію системи до потреб організму. Виділяють кілька рівнів регуляції: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) супрапонтіальний; 4) корковий. Спинальний рівень представлений мотонейронами передніх рогів спинного мозку, аксони яких іннервують дихальні м’язи. Цей компонент не має самостійного значення, оскільки підпорядковується […]...
7. Ретикулярна формація: анатомія, функції Ретикулярна формація складається приблизно зі ста ядер, які локалізуються в стовбурі мозку і формують надсегментарниє центри регуляції життєво важливих функцій: дихання, серцевої діяльності, судинно-рухової, обміну речовин, ковтання, блювоти і ін. Нейрони дихального центру впливають на ті сегменти спинного мозку, які іннервують дихальну мускулатуру, забезпечуючи її узгоджену роботу. У межах дихального центру можна виділити центр вдиху […]...
8. Рухи, рефлекси і їх розлади Рухи людини підрозділяються на мимовільні й довільні. Мимовільними, або рефлекторними, називають рухи, що виникають у відповідь на вплив різних подразників незалежно від бажання людини. Дані рефлекторні рухові реакції є безумовними, т. Е. Вони притаманні кожному біологічному виду, формуються до моменту народження і передаються у спадок. Їх анатомо-фізіологічним субстратом є рефлекторні дуги, замикаються на рівні спинного […]...
9. Судинний паркінсонізм Для судинного паркінсонізму характерно гострий або підгострий початок, флуктуація симптомів, що збігається з декомпенсацією судинного процесу головного мозку, додаткові ознаки дифузного ураження нервової системи, виявлення вогнищевого ураження головного мозку при комп’ютерній / магнітно-резонансної томографії в проекції лентікулярних ядер, ніжок мозку, таламуса, обширні зони лейкоареоза в лобових долях. Критерії судинного паркінсонізму можна представити таким чином. Позитивні […]...
10. Біла речовина Біла речовина спинного мозку розділяється на три парних канатика (стовпа). Передній канатик розташований між серединної щілиною і виходом вентральних корінців, задній – між глиальной перегородкою і дорсальном корінцями, а бічний – між передньою і задньою латеральними борознами. Біла речовина спинного мозку утворено мієліновими нервовими волокнами – аксонами нейронів, що лежать в спінальних гангліях або, основна […]...
11. Структура дуги вегетативного рефлексу Морфологічним субстратом вегетативної нервової системи є рефлекторні дуги, що складаються з ланцюга аферентного, вставочного (асоціативного), еферентної (виконавчого) нейронів (рис. 30). Аферентні ланка представлено нейронами, розташованими в спинномозкових гангліях і утворюють спільний з соматичними нервами змішаний Вісцеросоматична шлях, а також власними афферентамі (клітини Догеля II типу) в предпозвоночную (превертебральних) і внутріорганних (інтрамуральних) гангліях, периферичні відростки яких […]...
12. Джерела кровопостачання спинного мозку Безпосереднє кровопостачання здійснюється передньої спинномозкової артерією (a. Spinalis anterior), що йде по передній серединної щілини спинного мозку, і двома задніми спинномозковими артеріями (аа. Spinales posteriores), що розташовуються на бічній поверхні спинного мозку. І передня і задні спинномозкові артерії беруть початок від хребетних артерій (aa. Vertebrales) ще в порожнині черепа. Основними судинами, забезпечують перфузію спинномозкових артерій, […]...
13. Поняття про нервовий центр У рефлексі як складному нервовому процесі розрізняються чотири ланки: 1) подразнення рецепторів, сприйняття ними змін зовнішнього або внутрішнього середовища і проведення нервових імпульсів по аферентні шляхах в центральну нервового процесу, що викликається роздратуванням рецепторів або безпосереднім роздратуванням нервових центрів. У здійсненні рефлексу беруть участь не тільки сприймають органи – рецептори, аферентні і еферентні нервові волокна, […]...
14. Механізм формування рефлексу Рефлекторна діяльність здійснюється за допомогою обміну інформацією на рівні організму. Рефлекси – відповідні реакції організму на зовнішні і внутрішні подразнення, здійснювані за допомогою нервової системи. У хребетних тварин це роздратування від рецепторів надходить до головного або спинного мозку, де отримана інформація переробляється. В результаті виникає відповідний сигнал мозку, який по нерву передається м’язам або органам. […]...
15. Полісинаптичні рефлекси Спектр полісінаптіческіх рефлексів широкий: від простого отдергивания руки в момент уколу до еякуляції насіння в процесі статевого акту. Над кожним із спінальних рефлексів вибудовується складна ієрархічна структура управління. Так, відсмикування руки може бути мимовільним у разі несподіваної реакції, але усвідомленим напругою волі людина здатна загальмувати цей рефлекс і пересилити біль. У першому випадку виявляється спинальний […]...
16. Гострий розсіяний енцефаломієліт Аутоімунне, переважно монофазного запальне захворювання нервової системи з ураженням білої і сірої речовини головного та спинного мозку, оболонок мозку і периферичних нервів. Етіологія і патогенез. Захворювання виникає як ускладнення вірусної інфекції або вакцинації. Інфекційний агент при впливі на організм пацієнта змінює його антигени, після чого на них розвиваються аутоімунні реакції, що супроводжуються запаленням і пошкодженням. […]...
17. Нервова регуляція Нервова регуляція життєдіяльності організму здійснюється нервовою системою (рис. 11). У ній розрізняють центральну і периферичну частини. Центральна частина включає спинний і головний мозок; периферична – нерви і нервові вузли. Центральна нервова система складається з великої кількості нейронів. Їхні тіла утворюють сіра речовина мозку. У спинному мозку сіра речовина знаходиться в центральній частині. У товщі головного […]...
18. Регуляція утворення і виведення сечі При накопиченні в сечовому міхурі сечі (до 250 – 300 мл) стінки міхура розтягуються, що викликає подразнення рецепторів. Нервові імпульси направляються в центр сечовипускання, що знаходиться в крижовому відділі спинного мозку. З спинного мозку по волокнах парасимпатичних тазових нервів надходять сигнали, що викликають одночасне скорочення мускулатури стінок міхура і розкриття сфінктерів сечівника. При цьому сеча […]...
19. Центральний параліч (парез) Розвивається при ураженні центрального рухового нейрона на будь-якому його ділянці (передня центральна звивина, променистий вінець, внутрішня капсула, вентральна частина стовбура, передні і бічні канатики спинного мозку). У результаті порушується проведення нервового імпульсу до мотонейронам передніх рогів спинного мозку (корково-спинномозкової шлях) або до рухових ядер черепних нервів (корково-ядерний шлях). Основні симптоми: – М’язова гіпертонія, спастичність; – […]...
20. Порушення діяльності нервової системи та їх попередження Захворювання мозку і нервової системи, як і захворювання інших систем органів, можуть бути обумовлені спадковими факторами і факторами зовнішнього середовища. Спадкові порушення роботи мозку пов’язані з недостатнім синтезом в організмі деяких речовин, наприклад ферментів. У зв’язку з цим в організмі не відбувається розщеплення окремих речовин і отруйними можуть стати деякі компоненти звичайної їжі. У дітей […]...
21. Фізіологія травного центру Перші уявлення про будову і функції травного центру були узагальнені Павловим в 1911 р За сучасними уявленнямихарчової центр – це сукупність нейронів, розташованих на різних рівнях ЦНС, основна функція яких полягає в регуляції діяльності системи травлення та забезпеченні адаптації до потреб організму. В даний час виділені наступне рівні: 1) спинальний; 2) бульбарний; 3) гипоталамический; 4) […]...
22. Розвиток спинного мозку Нервова система закладається у зародка людини надзвичайно рано, приблизно у віці близько 2,5 тижні. На дорсальній стороні тіла, від переднього до заднього його кінця, утворюється поздовжнє потовщення ектодерми, зване нервової платівкою (рис. 3.6). Незабаром ця платівка прогинається по центральній лінії і перетворюється на жолобок, обмежений по краях нервовими валиками. Надалі жолобок змикається в нервову трубку […]...
23. Мозочок і симптоми його поразки Мозочок розташований в задній черепній ямці над довгастим мозком і мостом, зверху відділений від потиличних часток наметом мозочка. Анатомічно мозочок складається з филогенетически більш давнього черв’яка і двох півкуль (рис. 11, 12). Черв’як мозочка пов’язаний з тулубом і визначає статичну координацію (керування позою, тонусом, рівновагою тіла і підтримують рухами), а півкулі пов’язані з кінцівками і […]...
24. Розповідь про нервову систему людини Людський організм являє собою складний механізм, що складається з безлічі деталей. Для злагодженої і повноцінної його роботи необхідно, щоб кожна деталь, тобто кожен орган, кожна клітина, злагоджено працювала і взаємодіяла з іншими частинами тіла. Контроль над цим процесом здійснює нервова система людини. Центральна нервова система Нервова система об’єднує всі частини організму в єдине ціле і […]...
25. Визначення збудливості центрів спинного мозку Збудливість спинного мозку визначається за тривалістю латентного періоду рефлексу і за величиною рефлекторної реакції. Латентний період рефлексу значно більше, ніж при подразненні нервово-м’язового препарату. Він складається з часу проведення збудження по афферентному шляху, по центральній нервовій системі і по еферентного шляху. При детальних дослідженнях враховується також латентний період рецептора і ефектора. Час проходження збудження по […]...
26. Декомпресія (кесонна хвороба) Як професійне захворювання водолазів декомпресійна хвороба займає особливе місце в ряду захворювань нервової системи. Багато підводні об’єкти промисловості, транспорту, в тому числі військові, не можуть обійтися без обслуговування водолазами, найчастіше на глибинах в десятки метрів. Не зайвим буде згадати і що стало модним в останні роки аматорське підводне плавання (дайвінг), яке також регулярно поставляє “клієнтів” […]...
27. Опорно-рухова система – коротко Опорно-рухова система є сукупністю мускулатури, скелетних кісток і зв’язок, які забезпечують: Опору; Захист головного і спинного мозку, серця; Можливість руху; Кровотворення (відбувається в червоному кістковому мозку); Обмін заліза, кальцію і фосфору. Існує три різновиди кісток: З трубчастих складаються кінцівки, З губчастих – хребці, зап’ястя, грудина, стопи і пальці, З плоских – череп, таз, лопатки. Кістка […]...
28. Функції відділів заднього мозку – коротко Довгастий мозок Основна частина стовбура мозку. Як і спинний мозок має провідну і рефлекторну функції. Поєднує нейрони спинного мозку з вищими відділами головного. Тут також зосереджені найважливіші базові рефлекси людини (дихання, тиск, серцебиття, травлення, чхання, ковтання і т. д.). Середній мозок – це теж частина стовбура мозку. Поверхня звернена до мозочка і має 4 горбка […]...
29. Вегетативна нервова система людини – конспект Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів, забезпечуючи їх оптимальне функціонування при змінах зовнішнього середовища або зміну роду діяльності організму. Ця система зазвичай не контролюється нашою свідомістю, на відміну від соматичної нервової системи. Однак на рівні півкуль і стовбура мозку нервові центри соматичної і вегетативної нервових систем розділити важко. Вегетативна нервова система поділяється на […]...
30. Вегетативна нервова система людини Вегетативна (автономна) нервова система керує роботою внутрішніх органів і систем, забезпечуючи їх діяльність при змінах у зовнішньому середовищі або при зміні роду діяльності організму. Зрозуміло, що у сплячої людини і дихання повинно бути рідше, і серце повинно битися з більш низькою частотою, ніж під час складання іспиту або гри у футбол. Вегетативна нервова система в […]...
31. Автоматична діяльність нервових центрів Автоматизм нервових центрів проявляється в ритмічному порушенні нейронів. Його відкрив І. М. Сєченов (1863), який виявив у вирізаному з тіла жаби довгастому мозку ритмічне виникнення струмів дії. По-перше, автоматизм обумовлений головним чином змінами складу крові, що виробляють хімічні подразнення нейронів в певному ритмі і циклі продуктами обміну речовин (метаболітами, гормонами і медіаторами), наприклад подразнення дихального […]...
32. Шкода куріння для головного мозку Нервова система людини є однією з найуразливіших і тендітних систем організму. Фізичне та психологічне станом людини безпосередньо залежить від головного мозку. Саме тому серйозної шкоди куріння надає на головний мозок людини. При попаданні нікотину в кров через легені він приблизно через 8 секунд потрапляє в головний мозок. Дія нікотину поширюється на всі відділи нервової системи, […]...
33. Спинномозкова рідина У головному мозку відсутні лімфатичні судини і заповнює їх лімфа. Головний і спинний мозок оточений спинномозковою рідиною, яка заповнює всередині мозку мозкові шлуночки, спинномозковий канал і подпаутинное простір головного і спинного мозку. Ця рідина накопичується в цистернах – проміжках між листками павутинної і м’якої оболонок. Між мозочком і довгастим мозком знаходиться велика чи мозочково-мозкова цистерна. […]...
34. Пневмококовий менінгіт Захворювання викликається догрампозитивних диплококом – пневмокок (Streptococcus pneumoniae). Пневмококової менінгіт виникає як первинно, так і вдруге у вигляді ускладнення іншого захворювання. Клінічна картина має значну схожість з проявами менінгококового менінгіту, проте відрізняється значно більшою вагою. Захворювання починається гостро з общеінфекціонних симптомів. Температура тіла піднімається до 40 ° С і вище. Швидко поряд з менінгеальні синдромом […]...
35. Пухлини головного мозку Пухлини головного мозку зустрічаються з частотою 12-14 випадків на 100 000 населення в рік і складають близько 5% органічних захворювань головного мозку. Розрізняють такі сучасні особливості пухлин головного мозку: зростання кількості пухлин, збільшення числа атипових варіантів дебюту і течії, “омолодження” пухлин. В останні десятиліття досягнуто значного прогресу в діагностиці пухлин у зв’язку з широким використанням […]...
36. Порушення в роботі нервової системи та їх попередження Порушення в роботі нервової системи можуть бути або спадковими, або викликаними ушкоджувальним впливом зовнішнього середовища. Порушення процесів обміну речовин у нервовій тканині можуть призвести до накопичення отруйних речовин, погіршення живлення мозку, загибелі нейронів і гліальних клітин. Вроджені захворювання нервової системи. Порушення розвитку можуть виникати ще до народження дитини. У таких випадках з’являються важкі патології: мікроцефалія […]...
37. Синдроми вегетативних порушень Ортостатична гіпотензія. Ортостатична гіпотензія – це зниження артеріального тиску у людини, що виникає при переході з положення лежачи в положення стоячи (більш ніж на 30 мм рт. Ст.) І що викликає поява симптомів, зокрема обумовлених зниженням кровопостачання головного мозку. Основною причиною ортостатичноїгіпотензії є вегетативна недостатність. У її патогенезі провідну роль відіграє порушення виділення норадреналіну еферентних […]...
38. Менінгококова інфекція Менінгококова інфекція – гостре інфекційне захворювання, що викликається грамположітельним диплококком Neisseria meningitidis (менінгокок). Воно може проявлятися різними клінічними формами: від здорового носійства, назофарингита до генералізованої форми менінгіту та менінгоенцефаліту. У Росії захворюваність менінгококовою інфекцією досить висока і зберігається на рівні 20-30 на 100 000 населення. Менінгокок продукує ендотоксин і аллергизирующих субстанцію і ділиться на 8 […]...
39. Як працює мозок? Мозок – головний орган центральної нервової системи. Він керує всім організмом і відповідає за процеси мислення, пам’ять, почуття і мова. Що таке мозок? Мозок дорослої людини в середньому важить 1,4 кг і схожий на гігантський сірий волоський горіх. Він складається з крихітних клітин, що посилають електричні сигнали всім органам тіла але мережі нервових клітин, яка […]...
40. Павутинна оболонка Павутинна оболонка (arachnoidea) – тонка, напівпрозора, але досить міцна сполучнотканинна мембрана. Вона позбавлена ​​судин і практично непроникна для біологічних речовин. Крім зон дуральном синусів, до яких вона прикріплена грануляціями павутинної оболонки, до твердій оболонці не фіксована і відокремлюється від неї щілиною субдурального простору (spatium subdurale). У субдуральному просторі завжди міститься невелика кількість прозорої рідини. При […]...