Філософські основи педагогіки

Помітне місце в методології історико-педагогічної науки зайняли ідеї об’єктивного позитивізму. Основне устремління позитивізму – осмислення фактів історико-педагогічного процесу як сукупності теоретичного і практичного досвіду, відмова від виключно умоглядних суджень про навчання і виховання. Позитивізм передбачає звернення до відбувся педагогічним явищ і подій, пошук нових фактів в історії педагогіки та їх науково-педагогічну переробку. Треба, втім, уникати надмірного захоплення позитивістським “культом факту”, яке може завдати шкоди теоретичному аналізу історико-педагогічних проблем. Відтворення фактів в історії педагогіки повинно носити узагальнюючий характер.
Вироблення об’єктивних, адекватних наукових уявлень в історико-педагогічній науці не виключає опори на філософію релятивізму. Йдеться про розуміння, що висновки, оцінки та узагальнення в історико-педагогічній науці аж ніяк не завжди Аксіоматичність. Ця наука має справу, з одного боку, з незворотними феноменами, а з іншого – на кожному новому етапі розвитку науки аранжування фактів і подій змінюється (і часом істотно). Це відбувається як унаслідок того, що з’являються додаткові історико-педагогічні відомості, так і в силу нарощування загального педагогічного знання, з висот якого історико-педагогічний процес бачиться по-іншому.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Філософські основи педагогіки