Особливості та основи вивчення захворюваності населення
Здоров’я населення формується і підтримується сукупністю умов і характеристик повсякденному житті. Умови, що впливають на формування популяційного здоров’я населення, поділяють на такі основні групи:
1 – спосіб життя та соціально-економічні умови;
2 – спадково-генетичні характеристики;
3 – якість зовнішнього середовища;
4 – якість медико-санітарного обслуговування.
У таблиці 2.3 наведено дані про вплив перерахованих факторів на здоров’я населення (Лісіцин Ю. П., Сахно О. В., 1989; Большаков А. М. та ін., 1999). Як видно з даних, наведених у таблиці 2.3, стан зовнішнього середовища впливає на здоров’я населення приблизно в 20% випадків. Виникнення то чи іншої патології пов’язано з впливом цілого комплексу чинників. Тому завдання оцінки впливу стану довкілля на здоров’я населення, встановлення взаємозв’язку між тими чи іншими шкідливими чинниками і видами захворювань, доказ того, що саме даний фактор привів до поширення певного захворювання, є найважливішою і найскладнішою проблемою. Для вирішення завдань стеження за рівнем захворюваності населення за нозологіями та встановлення його зв’язку зі станом навколишнього середовища, в даний час активно розвиваються методи еколого-епідеміологічних досліджень і базується на них система соціально-гігієнічного моніторингу (Здоров’я населення, 2001).
Процедура оцінки впливу стану довкілля на здоров’я населення базується на постулатах, сформульованих англійським біологом сером А. Хіллом. Основними з них є біологічне, географічне і тимчасове правдоподібність, сила впливу, специфічність (Ревич Б. А., 2001).
Для оцінки впливу антропогенного навантаження на стан здоров’я населення використовують демографічні показники, показники захворюваності і показники фізичного розвитку (Здоров’я…, 1999; Кисельов А. В., 2001), що включають наступний комплекс показників:
– Демографічні – природний рух населення, середня тривалість життя, дитяча (до 1 року) і дитяча смертність;
– Медико-генетичні показники: частота різних результатів вагітності та пологів, спонтанні аборти, народження дітей з низькою масою тіла, частота мертвонароджених, перинатальної смертності, частота і структура вроджених вад розвитку, патології новонароджених;
– Показники предболезни (донозологические показники): частота функціональних розладів і відхилень з боку основних органів і систем, показники клініко-імунологічного обстеження, частота виявлення ксенобіотиків в биосубстратах;
– Показники фізичного розвитку дітей, частка дітей з відхиленнями у фізичному розвитку (оцінка за стандартами);
– Захворюваність різних соціальних і вікових груп, специфічні захворювання, етіологічно пов’язані з характером забруднення навколишнього середовища.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)