Загальна педагогіка: її об’єкт, предмет і завдання
Загальна педагогіка – це наука, яка займається вивченням законів передачі соціального досвіду старшими поколіннями і активного засвоєння даного досвіду молодшими.
Об’єкт і предмет загальної педагогіки
Педагогіка є однією з найдавніших наук. Протягом всієї історії суспільства відбувалося становлення і розвиток народної педагогіки. Поступово людей, пов’язаних з навчанням і вихованням, стали називати педагогами. Узагальнення накопиченого педагогічного досвіду дало поштовх у розвитку педагогіки як окремої науки, яка спочатку входила до складу філософії.
Об’єкт вивчення педагогіки – людина, що розвивається в процесі виховання і з’являються відносин.
Предмет педагогіки – це виховні дії і відносини, що впливають на людський розвиток.
Як наукова дисципліна, загальна педагогіка займається вивченням теоретичних основ педагогічної діяльності, спрямованої на гармонійний розвиток людини.
Завдання загальної педагогіки
У загальну педагогіку входять основні завдання, спрямовані на становлення ефективної педагогічної системи у всіх сферах людського життя. А саме:
- Вивчення історії розвитку педагогічних знань і їх практичне застосування в суспільстві; Виконання дослідницьких робіт з актуальних проблем педагогіки; Розробка адекватних педагогічних теорій і практичних порад; Складання систем педагогічних установ та збільшення ефективності їх діяльності; Рішення проблем виховання різноманітних видів; Налагодження питань управління педагогічними установами, системами і діяльністю, забезпечення педагогічної роботи; Налагодження систем професійної підготовки з позиції педагогів різних рівнів; Підготовлення педагогічних кадрів для роботи в освітніх установах.
При вирішенні перерахованих завдань педагогіка здійснює свої головні функції.
Основні функції загальної педагогіки наступні:
- Практична; Наукова; Соціальна.
Роль особистості в педагогіці
Педагогіка є, перш за все, наукою про людину. Об’єкт пізнання в ній – це людина, що розвивається в ході педагогічної діяльності.
У педагогіці людину як особистість розглядають з наступних позицій:
- Соціологічна (особистість в соціумі); Психологічна (особливості вікової психології); Біологічна (особливості фізичного розвитку).
Загальна педагогіка займається вивченням виховних дій і відносин, що забезпечують розвиток індивіда. Тобто відбувається внутрішня послідовна трансформація фізичного, психічного і духовного людського потенціалу, через який реалізується сутність, призначення та особистісне становлення.
Особистість – це системне людське якість, показові риси індивіда.
Проблема особистості в педагогічній науці трактується з позиції перетворення і прояви її педагогічних властивостей:
- Вихованості; Освіченості; Розвиненості.
Крім того, педагогіка вивчає соціалізації особистості, тобто процес і результат появи у людини соціально детермініруемих педагогічних утворень.
У загальній педагогіці особистість розглядається не як пасивного об’єкта, що наповнюється соціальним досвідом, а в якості суб’єкта педагогічної системи і суспільних відносин, активно виявляє себе в освоєнні досвіду і формує самого себе, самостійно несе відповідальність за своє життя.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)