Державне регулювання цін: визначення
Поняття державного регулювання цін
В умовах ринкової економіки існує думка, що ціноутворення не регулюється. Але це в корені невірно. Оскільки існує система цін, заснована на саморегулювання, коли в момент завищення цін це стає не вигідно перш за все для виробника. Саме він повинен прагнути оптимізувати ціни з метою отримання гарантії збуту своєї продукції і маючи встановлені позиції на ринку в даний момент і в перспективі. Але і звичайно ж навіть в тих країнах, де розвинена ринкова економіка держава впливає на ринкове ціноутворення.
Зазвичай саморегулювання розуміється дещо спрощено – як зустріч продавця та клієнта, які домовляються про ціну, що грунтується на наявності товару і грошей. При цьому під саморегулюванням розуміється не стихійний процес, а система норм і правил, які дотримуються контрагентами ринку.
Регулювання цін державою направлено на вплив на ціни за допомогою адміністративних, бюджетно-фінансових заходів. Регулювання проводиться таким чином, щоб економічна система розвивалася стабільно, тобто за допомогою цін управляти циклічними коливаннями виробничих процесів. Регулювання цін може бути, як антикризовим так і антиінфляційним.
Система цін представлена одним з найважливіших елементів економіки, вона взаємопов’язана з іншими елементами ринкової економіки і здатна реагувати на їх зміни. Проведення державного регулювання через систему бюджетних витрат, оподаткування та ставок за кредитами, так само впливає на витрати і ціни на продукцію.
В сучасний час держава створює ринкові структури, з метою забезпечення оптимальних умов для розвитку ринку. Саме прийняття антимонопольного законодавства дає можливість державі зняти штучно поставлені обмеження і розгорнути конкуренцію в усіх галузях. Але оскільки конкуренція може виявитися і руйнівною для виробників, перед органами державної влади стоїть завдання в оптимальному співвідношенні монополії і конкуренції на ринку.
Антимонопольне регулювання включає в себе санкції, які застосовуються проти таких напрямків недобросовісної ділової практики:
- Дискримінація цін (пільги, які застосовуються для одних клієнтів і надбавки на товари для інших клієнтів); Угоди, що здійснюються примусово (наявність умови для укладання угоди); Примусове прив’язування покупця і продавця; Зниження цін нижче витрат на виробництво (проведення політики демпінгу для захоплення ринку і зменшення суперників); Відмова від поставки продукції клієнтам, які співпрацюють з конкурентами; Проведення бойкотів.
Державне регулювання цін ставить перед собою мету не допустити зростання цін в ситуації інфляції, а також сприяти існуванню нормальної конкуренції на ринку, яка спрямована на використання НТП. Головним завданням перед державою стоїть підтримка рівня прожиткового мінімуму і спроможності населення купити достатню кількість товарів першої необхідності.
Товаровиробники самі встановлюють ціну на свої товари, враховуючи при цьому законодавчу базу держави. В економіці виділяють дві ситуації розвитку ринку:
Шокова терапія, при всіх наступних її результатах;
Послідовне відновлення економіки і викорінення інфляційних процесів (зупиняючи інфляцію, держава гальмує економічне зростання і платоспроможність громадян).
Держава може впливати на ціни двома шляхами:
- 1) Пряме регулювання цін – проводиться в галузях, які використовуються населенням (транспорт, комунікації, водо-, електропостачання) за допомогою адміністративного встановлення цін. 2) Непряме регулювання цін – ці заходи спрямовані на встановлення оптимального співвідношення попиту і пропозиції на ринку. За допомогою цих заходів держава регулює кон’юнктуру ринку і сприяє поетапного зростання цін в економічній системі.
Прямі заходи регулювання цін не повинні бути протиставлені непрямим, а доповнювати і поєднуватися з ними. Держава здатна за допомогою встановлення режимів динаміки цін, заморожування або зовсім блокування на різних рівнях, контролюючи витрати виробництва може впливати на рішення товаровиробників про встановлення цін на продукцію.
Державне регулювання цін може здійснюватися в різному ступені. Наприклад регулювання буде посилюватися, якщо прискорюється інфляція, зростає дефіцитність товарів, при необхідності швидко перебудувати економіку. І ослабне – коли країна буде виходити з кризи.
На ціни може так само впливати і податкова система. Податки впливають як на рух цін, так і на зростання інфляції. Чим вище будуть податки – тим швидше будуть рости ціни. Тому для того щоб знизити вплив податків на інфляцію та зростання цін, держава повинна знизити податкові ставки. На практиці, щоб подолати інфляцію необхідно використання двох умов
(1 votes, average: 5.00 out of 5)