Державне регулювання розподілу доходів

Головним каналом перерозподілу доходів є державне регулювання цього процесу. Податкові системи і державні трансферти (грошові і натуральні), системи соціального забезпечення та страхування показують, що держава залучено в широкомасштабну діяльність з перерозподілу доходів.

Будь-яка з форм державного регулювання складається з матеріальних, інституціональних і концептуальних складових. Соціальне регулювання не є винятковим привілеєм держави. Воно охоплює не тільки перерозподіл доходів, а й інші показники рівня життя. Об’єктами соціального регулювання є охорона навколишнього середовища та захист прав споживача. Соціальне регулювання здійснюють ділові одиниці, профспілки, церква. Матеріальне підставу державного регулювання залежить від обсягу виробництва і тієї його частки, яка перерозподіляється централізовано, через державний бюджет. Інституційна основа пов’язана з організацією процесу перерозподілу і діяльністю відповідних установ. Концептуальна основа державного регулювання – це теорія, що набуває статус урядової доктрини.
Альтернативні концептуальні підходи до державного перерозподілу доходів можна звести до проблеми протиставлення рівності й ефективності.

Державне перерозподіл доходів здійснюється через бюджетно-фінансове регулювання. Держава відповідно до пріоритетів соціальної політики та чинними соціальними програмами надає соціальні виплати у формі грошових і натуральних трансфертів. Соціальні виплати і послуги різноманітні. Вони диференційовані за джерелами формування і способам фінансування, умовами надання їх колу одержувачів. Грошові виплати пов’язані з компенсацією втрати доходу в результаті: повної або часткової втрати працездатності, народження дітей, втрати годувальників або роботи (допомоги по безробіттю, і т. д.). Грошові соціальні виплати доповнюються повністю або частково безкоштовними послугами охорони здоров’я, освіти, житлового та транспортного секторів. Всі соціальні трансферти можуть носити одноразовий характер або виплачуватися періодично протягом встановленого часу. Розмір соціальних виплат може залежати від законодавчо встановлюваного мінімуму душового доходу або заробітної плати. Соціальні трансферти можуть приймати форму податкових знижок. Всі соціальні виплати оформляються в систему соціального страхування і соціального забезпечення, доповнену державної благодійністю.

У країнах з ринковою економікою фінансування цих сфер здійснюється на тристоронній основі, а в країнах з адміністративно-командною економікою – централізовано. Реальні доходи населення формувалися в основному за рахунок зарплати і доходів з громадських фондів споживання (ОФГГ). Розподіл ОФП здійснювалося на безкоштовній або частково платній основі відповідно до кількістю і якістю трудового внеску в суспільне виробництво, а також з урахуванням потребу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Державне регулювання розподілу доходів