Державне регулювання економіки, Державний устрій

Державне регулювання економіки. Система заходів, за допомогою яких держава робить регулюючий вплив на економічний розвиток, доповнюючи ринкові механізми. До заходів державного регулювання економіки відносять: правові методи (антимонопольне законодавство, закони в підтримку дрібного та середнього бізнесу та ін.); фінансово-економічні методи (оподаткування, грошова політика, кредитна політика та ін.); надання державних замовлень; економічне програмування (рекомендаційні плани розвитку економіки на певний період).

Державний устрій. Спосіб територіальної організації, внутрішній поділ держави на складові частини – адміністративно-державні одиниці, адміністративні утворення або суверенні держави. Форми державного устрою – унітарна держава і федерація. Див. Унітарна держава, Федерація.

Держава. Найважливіший інститут політичної системи суспільства (див. Політична система). Поняття “держава” залишається дискусійним в політичній науці. Різні теорії акцентують той чи інший аспект соціальної сутності держави: або служіння загальному благу, інтересам суспільства і особистості, або організований примус, придушення. Найбільш поширене уявлення про державу як про політико-територіальної суверенної організації влади в суспільстві, володіє спеціальним апаратом для здійснення своїх функцій і здатною робити свої веління обов’язковими для населення всієї країни. Держава виступає як політична, структурна і територіальна організація суспільства. Ознаки держави (на відміну від догосударствен-них форм управління): розподіл населення за територіальним принципом, що породжує такий інститут, як громадянство (підданство); наявність особливої ​​публічної влади, відокремленої від суспільства; наявність спеціального шару, розряду людей, професійно зайнятих керуванням (див. Бюрократія) -, податки, призначені для забезпечення здійснення державою своїх функцій; державні атрибути (гімн, герб, прапор). Від інших політичних організацій держава відрізняють: суверенітет (тобто повновладдя держави всередині країни і його незалежність на міжнародній арені); правотворчість (тільки держава може видавати норма-тивно-правові акти, обов’язкові для виконання всім населенням країни); монополія на легальне застосування насильства. Функції держави поділяються на зовнішні і внутрішні (економічні, соціальні, культурні, охоронні).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Державне регулювання економіки, Державний устрій