Цілеспрямованість і двобічність в виховному процесі
У педагогіці окреме місце займає виховний процес. Це поняття прийнято розглядати як самостійне, оскільки воно має власні характеристики, риси, відмінності і не пов’язане з процесом навчання або розвитку.
У педагогіці цей розділ має назву – теорія виховання. Крім того, якщо в процесі навчання задіяні учитель і учні, то ключовими фігурами виховного процесу є вихователь і вихованці.
Виховний процес – це цілеспрямоване формування особистості, під впливом педагогічних впливів, спрямованих на досягнення мети виховання.
Один з найважливіших компонентів виховання – цілеспрямованість. Це обумовлено тим, що виховний процес без встановленої мети стає безсистемним, обумовленим ситуацією, що склалася. Мета виховання відображає безпосередньо модель особистості вихованця, на яку і орієнтується весь процес виховання.
Цілі виховання завжди носили специфічний характер, залежно від історичного періоду і конкретного держави. Вони також обумовлені ступенем розвиненості цивілізації, громадським, соціально-економічним укладом, культурою і традиціями. Мета виховання незмінно зіставляється з системою загальноприйнятих цінностей в конкретному суспільстві.
Педагогічне виховання є тією самою силою, яка регулює виховний процес між вихованцями і вихователем, які позначені в ньому як учасники або суб’єкти. Ця взаємодія визначає ще одну особливість виховання – двобічність. Як стає зрозуміло з трактування: процес виховання – це суб’єкт-суб’єктний процес. Таким чином передбачається заперечення впливу вихователя на особистість дитини, але повністю підтримується принцип спільної взаємодії, а також супровід, підтримка і самостійна активність вихованців. З цього випливає, що виховний процес впливає, як на дитину, так і на педагога.
Багатофакторність
Процес виховання є комплексним інструментом. Де багатофакторність – це вплив об’єктивних і суб’єктивних складових.
З чого випливає, що дії педагога регулюються не тільки об’єктивними закономірностями, а й навичками, в яких виражається особистість, індивідуальні особливості педагога, характер його взаємин з учнями та вихованцями.
Факторами такого впливу на процес виховання можуть бути:
- Сім’я. Окремо взяті педагоги. Навчальний заклад. Соціум.
Всі ці елементи мають певний вплив на формування особистості. Деякі передбачаються, деякі – беруться до уваги, і тільки певні створюють базис для виховної роботи. Деякі фактори вимагають періодичного коректування, а інші – регулюють змістовність і методику виховання.
Віддаленість і невизначеність результатів
В якості основної складності виховної роботи в усі часи була проблематичність визначення позитивної динаміки. Якщо в процесі навчання, результат впливів педагога можна перевірити практичним методом, то в процесі виховання критеріями оцінки служить тільки реакція вихованця на ті, чи інші життєві ситуації, що, як правило, пов’язане з тривалим періодом формування ключових параметрів особистості.
Оскільки в процесі виховання є багато факторів, що впливають на формування особистості, то вихованець накопичує і позитивний, і негативний досвід. Правильне виховання спрямоване на ліквідацію подібного негативу, але не завжди має відчутну динаміку, оскільки носить мінливий характер.
Виховного процесу також властива варіативність і невизначеність результатів виховання. Це виражається тенденцією зміни результатів виховання, при використанні одних і тих же дій в конкретних умовах. Подібний факт обумовлений особистісними якостями вихованців і їх ставленням до процесу в цілому. На хід виховного процесу величезний вплив справляє професіоналізм вихователя і його вміння знаходити спільну мову з вихованцями.
Такі риси, як віддаленість і невизначеність результатів вкрай характерні для процесу виховання. Ніколи не можна з упевненістю сказати, які саме, навіть найнезначніші, дії, і в якому ключі, проявляться в характері вихованця, його мотивації, ставлення і ціннісних орієнтаціях. Однак, завжди важливо пам’ятати, що існують встановлені закони виховання, використовуючи які, вихователь може згладити результат.
Тривалість і безперервність
Виховний процес триває все життя, в чому і полягає його тривалість. Значний відбиток на становлення особистості надає школа, оскільки нервова система в юному віці має більш гнучку і пластичну структуру на відміну від дорослої людини. Але, навіть якщо враховувати всі можливі фактори, бездоганно організовувати виховний процес, не варто сподіватися на отримання швидкого позитивного результату.
Тривалість виховного процесу зумовлена постійною зміною факторів впливу на особистість. Так протягом усього життя вплив на становлення неминуче надає:
- Сім’я. Школа. Університет. Трудовий колектив. Громадські, політичні, релігійні організації.
Тривалість процесу також виражається в поступовому формуванні реакцій. Це ефект довгої виховної роботи та самовиховання особистості. Так, наприклад, не представляється можливим за одне заняття виховати у людини любов до Батьківщини або навколишньому середовищу.
Безперервність виховного процесу також є його ключовою особливістю. Виявляється цей фактор в систематичному і постійній взаємодії вихователя і вихованців. Якщо процес проходить хаотично, без вираженої систематичності, педагогу доведеться починати спочатку, замість закріплення і поглиблення в отримані знання.
Процес виховання динамічний, володіє власними законами і специфікою, орієнтованої на певні життєві етапи. Оскільки під впливом соціуму, навколишнього середовища, що відбуваються подій, система світу постійно видозмінюється, це викликає у особистості потреба в поліпшенні власних якостей і формуванні нових. Очевидним фактом стає і те, що з віком, процес самовиховання витісняє виховання як таке.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)