Педагогіка як наука про виховний процес
Термін “педагогіка” з’явився в епоху античності. У цей період на території Стародавньої Греції виникали і розвивалися прототипи сучасних шкіл. Там дітям, переважно хлопчикам, передавали свої знання греки і раби. Вони розповідали про основу грамоти. Раби з каліцтвами або в літньому віці були супроводжуючими і доглядали за учнями.
Від грецьких слів “пайдос” – дитя і “аго” – з’явився термін “пайдагогос” – педагог. Якщо перекладати дослівно, то “детоводитель”. У Стародавній Греції також з’являються поняття “школа”, “гімназія”, “дидактика”.
Зародження терміна “педагогіка”
З розвитком суспільства роль учителя змінювалася. Згодом зазнало змін і поняття “педагогіка”. Зараз воно розглядається в широкому значенні і позначає діяльність по вихованню, навчанню і всебічному розвитку дітей. Воно має на увазі “вести дітей з життя”. Педагогами називали людей, що пройшли спеціальну підготовку. Тільки вони мали право займатися подальшим вихованням і навчанням дітей. Це значення збереглося і поширилося по світу. У другій половині ХХ століття стали обговорювати ідеї цілеспрямованого педагогічного процесу не тільки для дітей, а й для дорослих.
Поняття про виховання
Педагогіка – це наука про виховання дітей. При цьому сам термін “виховання” трактується по-різному. У визначенні вчені спираються на 3 категорії: освіта, навчання та розвиток. Ці аспекти взаємопов’язані і доповнюють один одного.
Виховання – це організаційний процес, який спеціалізується на формуванні особистості. Вчителі передають знання, вміння і навички разом з моральними, етичними і правовими нормами. Весь цей досвід накопичувався людством протягом багатьох років. В цей же період молодше покоління готують до життя в суспільстві з урахуванням існуючих моральних цінностей, соціальних норм, політичних орієнтирів, народних традицій. У дітей формується власний світогляд.
Одному вихователю з цим процесом впоратися досить складно, тому створюються виховні колективи і організації в педагогічній сфері. До них відносяться школи, дитячі садки, навчально-виховні центри. Завдання співробітника такої установи донести до дитини все відомості і добити їх засвоєння. Також у дитини розкривається індивідуальний потенціал для всебічного розвитку.
Ефективність виховної діяльності залежить від:
- Систематичності; Цілеспрямованості процесу; Особистості та кваліфікація вчителя; Спадковості малюка; Впливу соціального середовища.
Кожна виховна робота унікальна, і відрізняється по продуктивності. Саме в вихованні дитина стає повноцінною особистістю.
Вчені виявили, що в роботі над моральними рисами розвиваються якості, закладені природою. Вихователю потрібно дізнатися і вивчити учня, виявити його таланти і схильності, особистісні особливості та можливості. Це дозволяє вибудувати правильний процес виховання, знайти ідеальний підхід і домогтися результатів.
Виховання базується на взаємодії між людьми – вихователем і учнями, дітьми і батьками, однолітками. Завдяки вибудовування виховних відносин молодше покоління адаптується до життя, приміряючи різні соціальні ролі.
Оскільки виховний процес формується на педагогічних знаннях, то в результаті роботи виявляються різні напрямки. На основі цього виділяють кілька понять – “фізичне виховання”, “естетичне виховання”, “духовно-моральне виховання”, “екологічне виховання”, “трудове виховання” і т. д. Це складові частини цілісної системи виховання.
Педагогічні аспекти виховання
Педагогіка як наука про виховному процесі систематизує наукові знання у своїй області, вивчає закономірності роботи, розглядає складності передачі накопиченого досвіду дітям, досліджує становлення і зростання особистості, її соціалізацію та творчий розвиток. У цьому позначенні прописана і головна мета діяльності – виявити найкращі способи досягнення поставлених педагогічних цілей і вказати на оптимальні шляхи виходу зі складних ситуацій. Кожен пункт опрацьовується на основі теоретичного і практичного матеріалів.
Предмет педагогіки – це сама виховна робота, що проводиться професійними кадрами в навчальних закладах.
Джерело педагогічних знань – це наукові психолого-педагогічні праці, зарубіжна і вітчизняна практика виховання, результати досліджень, народні традиції і звичаї.
Об’єктом виступає людина, а точніше, дитина. Діти – це об’єкт для багатьох наук, але в кожній з них формуються власні висновки і дослідження. Унікальність педагогіки в об’єднанні і систематизації інформації природних і суспільних наук про дитину, про закони формування виховних відносин з соціумом.
Педагогіка – це не просто наука, а й мистецтво виховання. Ці категорії пов’язані один з одним. Педагогічна діяльність завжди спирається на теоретичні матеріали. Педагогу потрібно опанувати закономірностями і аспектами виховання, методами навчально-виховного процесу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)